2. Малі архітектурні форми

Малі архітектурні форми – невеликі за масштабом споруди та пристрої сезонного і круглорічного користування (стаціонарні або переносні), призначені для обслу­говування людини в урбанізованому і природному середовищах.

Малі архітектурні форми мають, зазвичай, утилітарне і художньо-деко­ративне призначення.

При розміщенні МАФ доцільно:

• їхню кількість приймати мінімально необхідною відносно окремих функціональних зон і парку вцілому;

• враховувати інтенсивність відвідування паркових площ, споруд, доріг;

• надавати їм єдиний архітектурний масштаб і виділяти тільки ведучі за призначенням елементи;

• їхнє розміщення відносно природних домінантів і споруд повинно носити підпорядковуючий характер.

Розміщення МАФ повинно відповідати їх функціональному призначенню. Наприклад, альтанки, тіньові навіси, перголи, триляжі встановлюються на майданчиках відпочинку, дитячих ігрових майданчиках, видових майданчиках оглядових паркових маршрутів, пляжах. В глибині великих лісо-, луго-, гідропарків біля основних прогулянкових доріг через кожні 1 – 2 км слід передбачати навіси або будиночки на 15 – 25 чоловік для укриття від негоди та влаштування пікніків.

Стаціонарні і переносні лавки, столи, крісла та інші паркові меблі є найбільш багаточисленними і універсальними предметами облаштування. Їх кількість визначається з розрахунку забезпечення потреб 10 % відвідувачів, що одночасно відпочивають в парку з наступним корегуванням ємності. Залежно від вікового контингенту відпочиваючих лавки мають такі параметри:

▪ для дорослих, ширина – 40-90 см, висота – 35-50 см, довжина приймається з розрахунку 0,5 – 0,6 м на одну дорослу людину;

▪ для дітей, ширина – 22-30 см, висота – 25-35 см, довжина – 0,3-0,4 м на одну дитину.

Найбільш поширені прямі лавки довжиною до 3,5 м, які добре вписується в пейзаж. Для короткочасного відпочинку і в парадних місцях, щоб не закривати пейзаж, слід проектувати лавки без спинок. Лавки складних обрисів та великої протяжності розміщуються в місцях найбільшого скупчення людей. Лавки, які розташовуються на дитячих майданчиках, повинні відповідати «масштабам дитини» і мати розміри з врахуванням вікового контингенту дітей. Для дітей дошкільного віку слід проектувати лави оригінальних форм, використовуючи казкові мотиви. Для лісо- і лугопарків доцільно виготовляти паркові меблі із природних матеріалів (колод, пеньків, жердок, валунного каменю тощо) за мотивами народної творчості.

3. Архітектурні споруди і ландшафт

Розміщення архітектурних споруд є формою перетворення природного ландшафту. Це перетворення може бути позитивним (коли форма, матеріал, фактура, масштаб та інші композиційні якості споруд перебувають в гармонії з ландшафтом) і негативним (коли архітектурні споруди не вписуються в навколишній ландшафт і можуть навіть порушувати його).

Степінь узгодження забудови з ландшафтом залежить не стільки від їх абсолютних розмірів, скільки від їхнього взаємозв’язку. Гармонія архітектурних споруд і ландшафту може бути досягнута різними прийомами – контрастом, нейтральністю або повним підпорядкуванням. Вихідним є порівняння просторових форм забудови і ландшафту. Геометричні характеристики архітектурних споруд можуть узгоджуватись з ландшафтними формами (пірамідальна форма споруди, гострокутний її силует нагадує нам оточуючі скелі або ялиновий ліс) або ж контрастувати з ними (протяжний багатоповерховий будинок-пластина на фоні живописного пейзажу). Розчленована забудова, ажурна форма споруди також ведуть до більшої узгодженості архітектури з навколишньою природою. Таким чином для того щоб будівлі максимально узгоджувались з ландшафтом, вони повинні мати невеликі розміри, ажурну просторову структуру, геометричну форму аналогічну формам ландшафту, а також кольорове рішення, що не викликає дисгармонію з природними компонентами.

Домінування або підпорядкування споруди в оточуючому ландшафті багато в чому залежить від її розташування: вздовж рельєфу і в його понижені веде до узгодження, а поперек рельєфу і на його високих точках – до контрасту. Забудова висотою нижче дерев та серед лісу підпорядкована природному фону, а багатоповерхова будівля на фоні насаджень – завжди контрастна.

Велику роль в узгодженні архітектурних споруд з ландшафтом відіграє фактура матеріалу. Більш органічно ув’язуються з природним оточенням найпростіші споруди з природних матеріалів – дерева, каменю, осоки тощо. Фактура штучних будівельних матеріалів (пластмаса, алюміній, залізо тощо) зазвичай є контрастною фактурі природних компонентів.