
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
2. Малі архітектурні форми
Малі архітектурні форми – невеликі за масштабом споруди та пристрої сезонного і круглорічного користування (стаціонарні або переносні), призначені для обслуговування людини в урбанізованому і природному середовищах.
Малі архітектурні форми мають, зазвичай, утилітарне і художньо-декоративне призначення.
При розміщенні МАФ доцільно:
їхню кількість приймати мінімально необхідною відносно окремих функціональних зон і парку вцілому;
враховувати інтенсивність відвідування паркових площ, споруд, доріг;
надавати їм єдиний архітектурний масштаб і виділяти тільки ведучі за призначенням елементи;
їхнє розміщення відносно природних домінантів і споруд повинно носити підпорядковуючий характер.
Розміщення МАФ повинно відповідати їх функціональному призначенню. Наприклад, альтанки, тіньові навіси, перголи, триляжі встановлюються на майданчиках відпочинку, дитячих ігрових майданчиках, видових майданчиках оглядових паркових маршрутів, пляжах. В глибині великих лісо-, луго-, гідропарків біля основних прогулянкових доріг через кожні 1 – 2 км слід передбачати навіси або будиночки на 15 – 25 чоловік для укриття від негоди та влаштування пікніків.
Стаціонарні і переносні лавки, столи, крісла та інші паркові меблі є найбільш багаточисленними і універсальними предметами облаштування. Їх кількість визначається з розрахунку забезпечення потреб 10 % відвідувачів, що одночасно відпочивають в парку з наступним корегуванням ємності. Залежно від вікового контингенту відпочиваючих лавки мають такі параметри:
▪ для дорослих, ширина – 40-90 см, висота – 35-50 см, довжина приймається з розрахунку 0,5 – 0,6 м на одну дорослу людину;
▪ для дітей, ширина – 22-30 см, висота – 25-35 см, довжина – 0,3-0,4 м на одну дитину.
Найбільш поширені прямі лавки довжиною до 3,5 м, які добре вписується в пейзаж. Для короткочасного відпочинку і в парадних місцях, щоб не закривати пейзаж, слід проектувати лавки без спинок. Лавки складних обрисів та великої протяжності розміщуються в місцях найбільшого скупчення людей. Лавки, які розташовуються на дитячих майданчиках, повинні відповідати «масштабам дитини» і мати розміри з врахуванням вікового контингенту дітей. Для дітей дошкільного віку слід проектувати лави оригінальних форм, використовуючи казкові мотиви. Для лісо- і лугопарків доцільно виготовляти паркові меблі із природних матеріалів (колод, пеньків, жердок, валунного каменю тощо) за мотивами народної творчості.
3. Архітектурні споруди і ландшафт
Розміщення архітектурних споруд є формою перетворення природного ландшафту. Це перетворення може бути позитивним (коли форма, матеріал, фактура, масштаб та інші композиційні якості споруд перебувають в гармонії з ландшафтом) і негативним (коли архітектурні споруди не вписуються в навколишній ландшафт і можуть навіть порушувати його).
Степінь узгодження забудови з ландшафтом залежить не стільки від їх абсолютних розмірів, скільки від їхнього взаємозв’язку. Гармонія архітектурних споруд і ландшафту може бути досягнута різними прийомами – контрастом, нейтральністю або повним підпорядкуванням. Вихідним є порівняння просторових форм забудови і ландшафту. Геометричні характеристики архітектурних споруд можуть узгоджуватись з ландшафтними формами (пірамідальна форма споруди, гострокутний її силует нагадує нам оточуючі скелі або ялиновий ліс) або ж контрастувати з ними (протяжний багатоповерховий будинок-пластина на фоні живописного пейзажу). Розчленована забудова, ажурна форма споруди також ведуть до більшої узгодженості архітектури з навколишньою природою. Таким чином для того щоб будівлі максимально узгоджувались з ландшафтом, вони повинні мати невеликі розміри, ажурну просторову структуру, геометричну форму аналогічну формам ландшафту, а також кольорове рішення, що не викликає дисгармонію з природними компонентами.
Домінування або підпорядкування споруди в оточуючому ландшафті багато в чому залежить від її розташування: вздовж рельєфу і в його понижені веде до узгодження, а поперек рельєфу і на його високих точках – до контрасту. Забудова висотою нижче дерев та серед лісу підпорядкована природному фону, а багатоповерхова будівля на фоні насаджень – завжди контрастна.
Велику роль в узгодженні архітектурних споруд з ландшафтом відіграє фактура матеріалу. Більш органічно ув’язуються з природним оточенням найпростіші споруди з природних матеріалів – дерева, каменю, осоки тощо. Фактура штучних будівельних матеріалів (пластмаса, алюміній, залізо тощо) зазвичай є контрастною фактурі природних компонентів.