5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика

Геопластика (ландшафтна пластика) – пластичний обробіток рельєфу, з допомогою якого він набирає не тільки декоративну форму, але й форму, що відповідає певній функції.

Геопластика у формуванні ландшафтних об'єктів виконує дві основні функції: захисну і просторово-організуючу. Захисна функція полягає у створенні терас, відкосів, насипів, пагорбів, що дозволяє відділити візуально будь-який простір середовища, захистити його від шуму магістра­лей і проникнення пилу, знизити швидкість та рух вітрів, тобто сприяти створенню комфортних параметрів мікроклімату. Наприклад, штучні пагорби можуть ізолювати одну від одної різні зони в житловій забудові або в парку, створити невеликі замкнуті простори, замаскувати невиразні споруди, закрити небажані перспективи.

Просторово-організуюча функція полягає у збагачені та індивідуалізації середовища. Наприклад, терасовані схили можуть бути перетворенні в невеликі амфітеатри для самодіяльності або в глядацькі місця біля спортивних майданчиків тощо.

В пластиці рельєфу виділяють два напрямки. Перший напрям полягає у виявленні характерних для даної місцевості природних форм рельєфу з наступним підкресленням найбільш чітко виражених і живописних мотивів природного ландшафту, а другий – у створенні зовсім нових, скульптурних, досить часто геометричних форм штучного рельєфу.

Геопластика з її різноманітними елементами (тераси, сходи, пандуси, підпірні стінки, земляні насипи, вали, пагорби) дозволяє індивідуалізувати будь-яке середовище, створити його яскравий художній образ.

Питання для самоперевірки

1. Які переваги проектування методом моделювання над традиційними кресленнями ?

2. Яке значення вода має в ландшафтному проектуванні ?

3. Які відмінності між розарієм і альпінарієм ?

Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури

1. Паркові споруди, скульптури.

2. Малі архітектурні форми.

3. Архітектурні споруди і ландшафт.

4. Гідротехнічні споруди.

5. Декоративне покриття доріг.

6. Штучне освітлення.

Література:

Л 4, с. 361, 364, 367-368, 372-374

Л 6, с. 234-236

Л 7, с. 35-38

Л 10, с. 25-34

1. Паркові споруди, скульптури

Масовий характер відвідування парків змушує розміщувати в них значну кількість споруд і малих архітектурних форм. Особливо велике значення мають паркові споруди і МАФ на початковій стадії формування ландшафту території. Озелененні трельяжі і перголи можуть компенсувати неповноцінність молодих насаджень, а комплекси ігрових і спортивних майданчиків у поєднанні з павільйонами дозволяють організувати простір для найбільш масових видів відпочинку.

Паркові споруди поділяються на об'ємні та площинні. До об’ємних належать багатозалові споруди, павільйони, монументи, мости тощо; до площинних – видові, ігрові та спортивні майданчики, стадіони, басейни. Склад і кількість споруд визначається завданням на проектування, яке враховує призначення, величину і природний характер парку. Їх розрахунок слід проводити після розприділення відвідувачів по функціональним зонам парку.

Таблиця 3. Приблизний перелік паркових споруд для середнього за розміром парку культури і відпочинку

Споруди	Кількість, шт	Одночасна ємність відвідувачів, чол	Площа, м2
Концертний зал Відкрита естрада Кінолекторій Читальний зал Малий планетарій Танцювальна веранда Виставковий павільйон Павільйон настільних ігор Більярдна на 2 столи Тир (50 м) Майданчики для настільного тенісу (5×10 м) Майданчики для баскетболу (14×26 м) Майданчики для волейболу (9×18 м) Майданчики для містечок (15×30 м) Майданчики для великого тенісу (20×40 м) Майданчики для бадмінтону (6,1×13,4 м) Спортивний павільйон База прокату інвентаря Дитяча естрада Дитяча читальня Дитяча ігротека Павільйон для заняття дітей База прокату дитячого інвентаря Великі атракціони Дрібні атракціони Альтанки Заклади харчування (ресторани, кафе, кіоски) Туалети Адміністративно-господарські будівлі	1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4 2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 10 20 8 - 5 -	800 500 500 75 - 200 50 - 4 - 8-16 24 24 4-12 4-8 4-8 - - - - - - - - - - 250 100 -	800 500 500 150 150 500 400 200 100 300 200 1100 720 900 1600 400 1000 400 200 180 200 300 150 3000 1000 250 650 150 1500
ВСЬОГО			1750

Паркові споруди бажано групувати в комплексі та розміщувати відповідно до функціональних зон території. Об’ємні споруди будують на підвищених, а площинні на понижених ділянках рельєфу паркової території. Деякі паркові споруди розміщують нижче поверхні землі з обвалуванням або врізанням їх у відкос. Такий прийом дозволяє зменшити кількість видимих споруд, збагатити мікрорельєф паркової території і створити ефект раптовості.

Паркові споруди повинні підпорядковуватись композиції озеленених просторів і тільки в деяких випадках домінувати над ними. Їх вертикальні розміри не повинні перевищувати ¹/₃ – ²/₃ висоти навколишньої деревної рослинності. Виключенням можуть бути композиційні домінанти, висота яких не повинна перевищувати висоту навколишніх дерев більш ніж на ¹/₄ їх величини. Горизонтальні розміри споруд не повинні перевищувати розміри основних природних елементів, які формують пейзажну картину.

Паркові об’ємні споруди повинні мати оригінальну форму, просту конструкцію, гармонійні пропорції, чіткий силует і виразне кольорове забарвлення.

Декоративна скульптура завжди була невід’ємною частиною садів та парків, при чому вирішувала не тільки декоративні, але й семантичні задачі – символи, алегорії. В сучасних садах і парках отримала поширення жанрова скульптура гуманістичного змісту (материнство, дитинство, любов до тварин, мир), а також абстрактна скульптура і абстрактні композиції.

Декоративна скульптура може бути ажурною (без об'єму) і об'ємною. Об'ємну скульптуру встановлюють з розрахунку сприйняття її з будь-яких точок простору. Вона виконується з різно­манітних матеріалів: чорного чавуну, бетону, майоліки, кераміки, каменю, дерева, тощо. Велике значення для створення ефектних компо­зицій має зв'язок скульптури з навколишньою рослинністю, будівлями та спорудами. При цьому беруться до уваги композиційний зв'язок з навколишнім середовищем, масштаб, пластичні якості, силует, колір, а також умови огляду та візуального сприйняття. До уваги слід прийма­ти архітектурно-художні властивості дерев та кущів, оскільки одна і та ж сама скульптура буде зовсім по-різному сприйматись на тлі плакучої верби або на фоні молодих ялинок. Крім того велику увагу необхідно приділяти сприйняттю скульптури у вечірній час в поєднанні з інши­ми засобами ландшафтного дизайну.

Величина декоративної скульптури незалежно від висоти постаменту, повинна відповідати натурі, збільшеної приблизно в 1,25 рази. Голова скульптури повинна знаходитись вище рівня очей глядача.