Питання для самоперевірки

1. Які особливості створення кожного елементу паркового ландшафту?

2. Який механізм впливу насаджень на оздоровлення середовища?

3. Яка роль кольорів у створенні композицій?

4. Яка роль світла і тіні у створенні об’ємно-просторової композиції?

Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні

1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід.

2. Проектування методом моделювання.

3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.

4. Рокарії і альпінарії.

5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика.

Література:

Л 1, с. 124-126

Л 3, с. 4-5

Л 4, с. 288-292, 292-295, 336-338, 338-344

Л 5, с. 72-73

1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід

Основу садово-паркових композицій становить рослинний матеріал. На відміну від інших компонентів ландшафту він є найбільш динамічним і надзвичайно активним емоційно-психологічним фактором.

Створюючи проект необхідно детально вивчити запроектований асортимент рослин, їхню фенологію та декоративні властивості, для того щоб створити пейзажні картини, які будуть мати цікавий вигляд протягом всього року.

При вирішенні загальної композиції ландшафту, дерева і чагарники поділяють на чотири групи: хвойні вічнозелені, хвойні листопадні, листяні вічнозелені і листяні листопадні. Кожна з цих груп має свою функцію при формуванні садово-паркового ландшафту. Вічнозелені дерева і чагарники (сосни, ялини, ялиці, ялівці) забезпечують найкращий художній ефект впродовж цілого року. Листопадні дерева і чагарники утворюють контраст із темно-зеленими хвойними деревами, оскільки щільна хвоя поглинає велику кількість світла і хвойні рослини виглядають значно темнішими за листяні породи, які навпаки володіють великою світловідбивною здатністю. Хвойні породи необхідні там де потрібна темна пляма в композиції пейзажу. Зібрані в масив хвойні рослини надають композиції суворий вигляд.

Підбір асортименту порід

В проектний асортимент рослин необхідно включати найбільш цінні аборигенні види дерев і чагарників. Крім того можна також вводити породи інших географічних районів, якщо вони витримують місцеві кліматичні умови. Асортимент порід (навіть для великого парку) не повинен бути великою дендрологічною колекцією. Він повинен містити ведучі (основні) і супутні (оформлювальні) породи. Із ведучих деревних порід формуються кістяки груп, масиви та більшість алей. Це повинні бути породи, які добре ростуть в даній місцевості. Супутні породи призначенні для обрамлення (оформлення) основної маси зелені. Сюди входять дерева другої і третьої величини, які малопридатні для створення масивів і великих груп, але мають свої декоративні особливості. Це квітучі породи – яблуня, груша, черемха, горобина; породи з незвичайним забарвленням листя – обліпиха, лох вузьколистий, деякі види кленів з яскравим осіннім забарвленням або спеціально виділені форми. До супутніх порід слід віднести також дерева першої величини, які не придатні для формування масивів, але дуже цінні в якості оформлення або ж у вигляді солітерних посадок (пірамідальна тополя, пірамідальний дуб).

Підбір асортименту дерев, чагарників, квітів і декоративно-листяних трав повинен визначатися проектом у відповідності з наявною виробничою базою розсадників та оранжерейних господарств.

Таблиця 3. Взаємовплив деревних і чагарникових рослин

№ п/п	Назва породи	Породи, які пригнічує	На які породи впливає позитивно
1	абрикос	—	акація біла, гледичія
2	акація біла	дуб зв., верба, сосна	абрикос, груша, маслинка, клен татарський, скумпія, смородина золотиста
3	акація жовта (карагана)	смородина чорна, сосна кримська, черемха, шовковиця	скумпія, сосна звичайна, тополя бальзамічна
4	береза повисла	бук, дуб (ялина і сосна до 20-30 р.)	ялина і сосна у віці більше 30р.
5	бірючина	дуб	—
6	бузина червона	сосна, тополя бальзамічна	—
7	в’яз зв.	дуб	—
8	гледичія	—	абрикос, дуб, груша, клен татарський, скумпія, смородина золотиста, маслина
9	дуб зв.	акація біла, береза, бирючина, бузина червона, в’яз зв., клен татарський, осика, смородина чорна, в’яз	груша лісова, клен польовий, ліщина, липа
10	ялина	дуб, клен татарський, бузок, роза зморшкувата	ліщина, малина, горобина
11	верба біла	акація біла	—
12	катальпа	клен ясенелистий	—
13	клен татарський	дерен, дуб	скумпія
14	клен ясенелистий	катальпа, сосна, ясен зв.	дерен
15	маслинка вузьколиста	—	гледичія, ясен пухнастий
16	осика	дуб, сосна	—
17	горобина зв.	—	малина, тополя канадська
18	скумпія шкіряста	—	акація біла і жовта, гледичія, клен татарський, тополя канадська
19	смородина чорна	акація жовта, сосна	—
20	сосна зв.	акація біла, бузина червона, в’яз, клен ясенелистий, смородина чорна, тополя канадська, черемха, шовковиця біла, ясен пухнастий	акація жовта, груша, клен татарський, скумпія
21	софора	ясен зелений	—
22	тополя бальзамічна	бузина червона	акація жовта
23	тополя канадська	—	бузина червона, груша, жимолость, клен татарський,горобина скумпія, смородина золотиста, ясен зелений
24	черемха зв.	акація жовта, сосна зв.	—
25	черешня	яблуня	—
26	шовковиця біла	акація жовта, сосна	дерен
27	ясен зв.	дуб зв.	—

Підбираючи деревні породи для створення груп, куртин або ж масивів, необхідно враховувати тривалість їхнього життя, оскільки деякі види можуть випадати із складу значно раніше ніж інші рослини.

Таблиця 4. Тривалість життя деревних рослин

№ з/п	Вид (назва виду)	Тривалість життя, років
		середня, років	максимальна, років
1	Ялина звичайна	200	400
2	Ялина колюча	100	200
3	Модрина європейська	300	600
4	Модрина сибірська	300	600
5	Псевдотсуга Мензіса	200	500
6	Ялівець звичайний	200	1500
7	Ялиця європейська	200	400
8	Ялиця одноколірна	200	350
9	Сосна кедрова (сибірська)	300	100
10	Сосна звичайна	200	500
11	Туя західна	100	200
12	Туя гіганська	300	800
13	Акація біла	80	150
14	Бархат амурський	150	300
15	Бук східний	150	300
16	Бук лісовий	150	300
17	Береза повисла	150	250
18	Берека	100	200
19	В’яз гладенький	200	400
20	Гледичія	100	200
21	Граб звичайний	120	250
22	Груша лісова	80	150
23	Дуб звичайний	300	1000
24	Верба біла	60	120
25	Гіркокаштан звичайний	100	200
26	Клен гостролистий	100	400
27	Клен польовий	100	200
28	Клен сріблястий	100	300
29	Клен явір	100	250
30	Липа крупнолиста	200	800
31	Липа дрібнолиста	200	800
32	Липа срібляста	200	400
33	Вільха чорна	100	300
34	Горіх грецький	100	300
35	Платан	200	1000
36	Горобина звичайна	60	100
37 38	Тополя біла Тополя канадська	100 100	200 200
39	Тополя пірамідальна та італ.	40	80
40	Яблуня лісова	100	200
41	Ясен звичайний	150	250
42	Шовковиця біла	100	200

Підбираючи асортимент порід необхідно також звертати увагу на їхній емоційний вплив, на ті враження, які асоціюються в нашій підсвідомості з тією чи іншою рослиною: «траурний кипарис», «сумна верба», «суворі ялини», «міцні дуби», «кучеряві берези», «сором’язлива незабудка», «горда лілія», «ошатна троянда».

Більшість деревних порід мають настільки виразний характерний образ, що саме він є визначальним фактором у формуванні пейзажів парку. Наприклад, одні рослини (сосна) втілюють в себе риси природного лісу, інші (липа) асоціюються із старовинними парками, треті (інтродуценти) мають екзотичний образ, четверті – результат творчості селекціонерів (різні сорти декоративних рослин).

Л.І.Рубцов при підборі дерев для паркових композицій запропонував керуватися такими принципами:

1. Основні види дерев слід підбирати і групувати за висотою, текстурою, формою та у відповідності з екологічними вимогами.

2. Листопадні дерева слід використовувати в якості супутників вічнозеленим масивам, щоб підкреслити сезонні зміни у забарвленні.

3. Дерева повинні відповідати розміру та масштабу композиції.

4. Вибирати групи дерев та окремі екземпляри, які мають бути акцентом в композиції. При цьому слід обережно використовувати дерева з незвичним виглядом.

5. Необхідно знати терміни коли дерево увійде в період свого повного розвитку.

6. Крона окремо ростучого дерева не повинна впливати на крону іншого дерева.

7. Узгоджувати тривалість життя дерев, що входять в композицію.

8. Не можна використовувати в одній групі багато видів дерев. Групи, які складаються з 1-2 видів є більш ефективними ніж групи з 5-6 видів і білше.

9. В композиції повинен домінувати один вид, всі інші повинні підпорядковуватись йому.

10. Дерева, що входять в композицію повинні гармоніювати між собою, мати схожі риси за формою, текстурою, фактурою.

11. Відведені для рослин місця повинні відповідати їх екологічним властивостям. Різні види рослин в композиціях не повинні вступати в антагоністичні відносини.