
- •Загальні положення
- •1. Біологія та рівні організації життя
- •2. Неорганічні сполуки живих систем
- •2.1. Вода: властивості та функції
- •2.2. Іони, оксиди, кислоти і солі в живих організмах
- •3. Органічні сполуки
- •3.1. Ліпіди: їх класифікація та функції
- •3.2. Вуглеводи: їх класифікація та функції
- •3.3. Амінокислоти та білки
- •3.4. Нуклеотиди та нуклеозиди
- •4.5. Нуклеїнові кислоти: днк та рнк
- •4. Клітинний рівень організації біологічних систем
- •Основні особливості організації клітин різних груп організмів
- •4.1. Поверхневий апарат клітини
- •4.2. Цитозоль та цитоскелет
- •4.3. Немембранні органели: рибосоми, клітинний центр, органоїди руху
- •4.4. Одномембранні органели: апарат Гольджі, цитоплазматичний ретикулум, лізосоми, пероксисоми, вакуолі
- •4.5. Двомембранні органели: мітохондрії, хлоропласти
- •4.6. Ядро та генетичний матеріал клітини
- •4.7. Життєвий цикл клітин
- •5. Обмін речовин, енергії та інформації в живих системах
- •5.1. Метаболізм
- •5.2. Типи організмів за джерелом енергії та поживних речовин
- •5.3. Носії енергії в метаболічних реакціях
- •5.4. Основні процеси метаболічних реакцій
- •5.5. Енергетичний та пластичний обмін вуглеводів
- •5.6. Фотосинтез — пластичний обмін вуглеводів у фототрофних організмів
- •Світлова фаза фотосинтезу
- •Темнова фаза фотосинтезу
- •5.7. Енергетичний та пластичний обмін жирів
- •5.8. Синтез білків
- •5.9. Передача інформації між клітинами
- •6. Етапи розвитку життя на Землі
- •7. Сучасна система органічного світу
- •Сучасна система органічного світу станом на 2013 р.
- •8. Структура зоології та ботаніки
- •8.1.Система багатоклітинних тварин
- •8.2. Система наземних хребетних
- •8.3. Система вищих рослин
- •Список літератури
5.6. Фотосинтез — пластичний обмін вуглеводів у фототрофних організмів
Фотосинтез — це процес перетворення енергії сонячного світла на енергію хімічних зв'язків синтезу органічних сполук (вуглеводів) із неорганічних (вода та вуглекислий газ).
Основним фотосинтетичним пігментом вищих рослин є хлорофіл. За хімічною структурою розрізняють декілька видів хлорофілу:
а — міститься у хлоропластах усіх зелених рослин і ціанобактерій;
b, c, d — присутні разом із хлорофілом а у клітинах водоростей.
Процес фотосинтезу складається з двох взаємопов'язаних етапів світлової та темнової фаз. Світлова фаза відбувається лише за наявності світла, за допомогою фотосинтетичних пігментів. У світловій фазі фотосинтезу відбувається поглинання світла молекулами хлорофілу і трансформація енергії світла в хімічну енергію АТФ і відновленого НАДФ∙Н2 (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат відновлений). Ці процеси здійснюються білковими комплексами, які входять до складу тилакоїдів хлоропластів.
Світлова фаза фотосинтезу
фотоліз води (2Н2О → 4Н + О2)
2Н2О + 2НАДФ + 3НАДФ + 3Н3РО4 → О2 + 2НАДФ∙Н2 + 3АТФ
Темнова фаза фотосинтезу безпосередньо не залежить від світла, тому може відбуватись у будь-які години доби у стромі хлоропластів. За рахунок енергії, накопиченої в АТФ та НАДФ∙Н2 відбувається синтез глюкози з СО2 і Н2О.
Темнова фаза фотосинтезу
6СО2 + 12НАДФ∙Н2 + 18АТФ → С6Н12О6 + 12НАДФ + 18АТФ + 18Н3РО4 + 6Н2О
Сумарне рівняння реакція фотосинтезу: 6СО2 + 6Н2О → С6Н12О6 + 6О2
Цикл Кальвіна — один із способів відновлення СО2, притаманний всім рослинам. В процесі цього відбувається фіксація атома карбону СО2 для побудови глюкози (С6Н12О6) з рибульозо-1,5-дифосфату (С5Н8О5Р2). Для синтезу 1 молекули глюкози необхідно 12 молекул НАДФН та 18 молекул АТФ, що утворюються в результаті фотохімічних реакцій фотосинтезу. Утворена в процесі циклу Кальвіна глюкоза може потім розщеплюватися до пирувату, переходячи в цикл Кребса.
5.7. Енергетичний та пластичний обмін жирів
Жирні кислоти в клітинах гетеротрофів транспортуються в мітохондрії за допомогою специфічного переносника, де піддаються окисненню з утворенням ацетил-КоА, який надходить у цикл Кребса (у разі окиснення 1 молекули пальмітинової кислоти до СО2 і води утворюється 140 молекул АТФ). Цикл Кребса - є універсальним клітинним циклом, який об’єднує обмін вуглеводів і жирів. Процес розщеплення жирних кислот може відбуватися тільки в аеробних умовах. Ацетил-КоА може бути джерелом для синтезу жирних кислот і холестеролу (а також стероїдних гормонів у відповідних клітинах ендокринних залоз). У жировій тканині жирні кислоти та глюкоза перетворюються на тріацил-гліцероли і запасаються у формі ліпідних (жирових) крапель. У випадку голодування тріацил-гліцероли жирової тканини хребетних і деяких безхребетних тварин розщеплюються до жирних кислот і гліцеролу, які виходять у кров і є джерелом енергії для міокарду (у клітинах печінки гліцерол також здатний перетворюватися на глюкозу). Тріацил-гліцероли можуть частково синтезуватися з глюкози.