8.Культура Київської Русі

Культура Київської Русі є результатом тривалого процесу як внутрішнього розвитку східнослов'янського суспільства, так і зовнішнього впливу світової цивілізації. З глибокої давнини бере початок усна народна творчість — казки, легенди, пісні. Найдавнішими і значними щодо культури є билини, які створювались у X—XI ст. і оспівували хоробрість богатирів, які захищали рідну землю. Тут фіксувалася пам'ять про історичні події та ставлення до них.

Першими письмовими творами у Київській Русі були літописи — зведення записів про історичні події, викладені у хронологічній послідовності. Найдавнішим літописом, що зберігся до наших днів, є «Повість минулих літ», створена на початку XII ст. на основі давніших літописів, що до теперішнього часу не збереглися. Літописи є основним джерелом з історії Київської держави IX—XIII століть.

Особливе місце в давньоруській літературі посідає «Слово о полку Ігоревім», написане на основі конкретного історичного факту. Невідомий автор цього твору закликав князів забути міжусобиці й об'єднатися в ім'я захисту рідної землі.

Розвиток літератури Київської Русі був безпосередньо пов'язаний із поширенням освіти, створенням бібліотек. Вже за часів Володимира Великого існувала державна школа і школа при Софіївському соборі. Ярослав Мудрий створює першу відому на Русі бібліотеку.

Значного розвитку набула архітектура. При Володимирі Великому була побудована Десятинна церква, прикрашена фресками і мозаїкою. 1037 р. зведено найбільший храм Київської Русі — Софіївський собор. За його зразком у Чернігові було збудовано Спаський собор, у Новгороді та Полоцьку — Софіївські собори. Ярослав Мудрий спорудив у Києві Золоті ворота.

В усіх великих містах існували іконописні майстерні. Розвивається книжкова мініатюра. Чудовими заставками і мініатюрами було прикрашене «Остромирове Євангеліє», написане в XI ст.

Значного розвитку набуло ювелірне мистецтво. Київські майстри володіли різними способами обробки коштовних металів — зерню, сканню, філігранню, смаллю.

15