Тема 2-3. Київська русь

План

1.Українські землі напередодні утворення Київської держави

2.Становлення Київської держави за Аскольда і Діра

3.Зміцнення Київської держави у X ст. за перших князів

4.Київська Русь за князювання Володимира Великого

5.Київська держава за часів Ярослава Мудрого (1019 -1054).

6. Політична роздробленість Київської Русі

7.Монголо-татарська навала

8.Культура Київської Русі

1.Українські землі напередодні утворення Київської держави

Протягом VII—IX ст. слов'яни розселилися на значній території Східної Європи. На межі VIII—IX ст. у східних слов'ян почали формуватися засади державності.

Передумови формування державності у слов'ян

Економічні: перехід до орного землеробства; відокремлення ремесла від землеробства; зосередження ремесла в містах; розвиток обміну.

Політичні: потреба родоплемінної знаті у захисті своїх привілеїв і захопленні нових багатств; формування союзів племен; загроза нападу зовнішніх ворогів; достатня військова організація.

Соціальні: зміна родової общини сусідською, виникнення нерівності, поява експлуатації людини людиною.

Згідно з літописом «Повість минулих літ» поляни, древляни, дреговичі, волиняни, дуліби, уличі, тиверці об'єдналися в наймогутніше політичне об'єднання, яке пізніше отримало назву Київська Русь

Установити географічні межі Київської Русі можна лише приблизно. Вони охоплювали майже всі населені східними слов'янами землі (пізніше були втрачені території на нижній Волзі, Північному Кавказі та в Болгарії, завойовані Святославом). Проте влада перших київських князів у різних частинах їхніх володінь була обмеженою й неоднакової сили. Примітивна політична організація, надто великі відстані, значна відокремленість стояли на перешкоді встановленню якогось об'єднаного політичного цілого. Якщо не брати до уваги періодичні походи за даниною, перші київські князі мали дуже обмежені контакти і вплив на підвладні їм племена, особливо ті, що жили далеко від головних міст і поселень. Що ж до княжих прав збирати данину, то вони забезпечувалися виключно грубою силою, на яку була спроможна княжа дружина, що спочатку набиралася з варягів.

Між князем і дружиною, що ділилися як небезпеками, так і добром, добутим у походах за даниною, виникали особисті, безпосередні та взаємозалежні стосунки, які були основою політичної організації ранньої Київської держави. Так, у походах за даниною і в намаганнях підпорядкувати собі торгові шляхи до далеких країн князі з їхніми дружинами менш ніж за сто років створили величезне й могутнє об'єднання - Київську Русь.

Осередком цієї імперії стало місто Київ. Як і більшість великих міст світу, Київ завдячує своїм звеличенням власному географічному положенню. Розташований у середній течії Дніпра, він слугував основним транзитним вузлом на величезній території, прилеглій до Дніпра з притоками. Водночас він був чудовою висхідною для подорожей униз по Дніпру через Чорне море аж до багатих міст Леванту. До того ж розташування на межі двох географічних і культурних зон - вкритих лісом рівнин Півночі та відкритих південних степів - зумовлювало чимале стратегічне значення міста. Тому воно й стало точкою зіткнення і взаємодії двох історичних тенденцій.

За легендою, Київ заснував Кий з братами Щеком, Хорівом і сестрою Либіддю, назвавши місто власним ім'ям.