2. Підйомно-транспортне обладнаня м’ясопереробних підприємств
В процесі переробки худоби та птиці на підприємствах м’ясної промисловості як по території, так і у виробничих цехах, переміщують велику кількість вантажів в горизонтальному, вертикальному та похилому напрямках. Транспортні та транспортно-технологічні операції на м’ясопереробних підприємствах складають біля 20 % всього виробничого процесу. Тому рівень механізації заводського транспорту, правильний вибір та експлуатація транспортних засобів мають велике значення.
Заводські спеціальні транспортні засоби для перевезення сировини, напівфабрикатів та готової продукції на підприємствах по переробці м’яса застосовують різні спеціалізовані транспортні засоби – візки, ковші, ванни, рами і таке інше. Вони служать для переміщення вантажів всередині цехів від одного робочого місця до іншого, між різними цехами як всередині одного приміщення, так і по території підприємства, а також для переміщення вантажів на холодильниках та в складських приміщеннях.
В залежності від характеру та способу переміщення транспортні засоби ділять на дві основні групи:
наземний колісний транспорт на ручній або механічній тязі;
підвісний транспорт, який переміщується по підвісних коліях вручну або за допомогою конвейєра.
До першої групи відносяться двохколісні ковшові візки, візки-ванни, візки з підйомною платформою, спеціальні візки для перевезення бочок та ящиків, візки для перевезення м’ясних туш, автокари, автонавантажувач, вагонетки.
До другої групи відносяться підвісні ковші, рами та люстри, що підвішуються на роликах та переміщуються по підвісних коліях.
Конструкція транспортних засобів залежить від виду вантажів, для переміщення яких вони служать (тверді, рідкі, тістоподібні, сипучі продукти).
Вимоги, які висуваються до транспортних засобів м’ясопереробних підприємств, - міцність та надійність конструкції, можливість маневрування, низький коефіцієнт тертя при переміщенні вантажу, доступність та легкість санітарної очистки, безпечність для обслуговуючого персоналу. Транспортні засоби складаються із вантажонесучої частини та ходового пристрою.
Вантажонесуча частина в залежності від виду вантажу бути у вигляді ємкості – ковша, ванни або відкритої платформи, а також у вигляді рами з поличками чи гаки з нержавіючої сталі або металу, який покритий антикорозійним шаром. Вантажонесуча частина служить для розміщення та збереження продукту під час перевезення.
Ходовий пристрій являє собою механізми, які служать для безпосереднього переміщення транспортних засобів.Вони складаються із приводних і поворотних коліс,опорних роликів, підшипників і інше.
Найбільш розповсюджені види наземного транспорту, що використовуються на м’ясопереробних підприємствах, подані на рис. 2.
Візок ковшовий (рис. 2а) служить для транспортування різних продуктів (субпродукти, кишки, жиросировина, технічні фабрикати та інше). Ковш виготовляють із нержавіючої сталі і встановлюють на двох колесах великого діаметру. В передній частині ковша візка приварені ручки для його переміщення та дві підпірки, які запобігають перекиданню візка під час зупинки.
Візок вантажний чотирьохколісний (рис. 2, б) служить для перевезення штучних вантажів та м’ясних туш. Він складається із рами, осі, на яку закріпляються два середніх колеса. Спереду і з заду візок має по одному опорному колесу меншого діаметру, які можуть вільно обертатися по осі, що дозволяє легко змінювати напрям руху. З боків рами приварені дві пари ручок для пересування візка вручну і одночасно служать загородкою для вантажів, що перевозяться.
Візок з підйомною платформою (рис.2, в) служить для перевезення
Рис.2. Види наземного транспорту
штучних вантажів. Він складається із рами, до якої за допомогою чотирьох шарнірних ричагів кріпиться вантажна платформа. Платформу можна опускати і піднімати на невелику відстань за допомогою рукоятки, що фіксується пружиною. У вертикальному положенні рукоятки платформа займає крайнє нижнє положення і в такому вигляді підводиться під вантаж. Потім рукоятку опускають і платформа піднімається разом з вантажем, після чого візок готовий до транспортування. Візок має два основних колеса великого діаметру і одне поворотне меншого діаметру.
Візок для перевезення бочок (рис. 2, г) сладається із рами, що виготовлена із труб, осі з двома колесами та підпорки в нижній частині рами, за допомогою яких бочка вантажиться на раму і держиться на ній під час транспортування. На таких візках перевозять бочки вагою до 250 кг з жирами, кишковою сировиною, сіллю та інші вантажі. Візком можна також перевозити ящики.
Візок–ванна (рис. 2, д) служить для перевезення тістоподібних та рідких вантажів (тісто для пельменів, м’ясний фарш, кров, топлені жири).Він складається із ванни, місткістю 300 л, виготовленої із нержавіючої сталі або звичайної сталі з антикорозійним покриттям, має чотири колеса: два великого діаметру і два меншого, по одному спереду і ззаді і служать опорою та забезпечують поворот візка.
На м’ясопереробних підприємствах використовують також чотириколісні вагонетки, що рухаються по рельсах вузької колії. Ними перевозять вантажі в цехах не пов’язаних з переробкою м’ясної продукції.
Всі перераховані транспортні засоби переміщають вручну, тому важливо, щоб конструкція візків та стан підлоги в цехах забезпечували достатньо легке транспортування вантажів.
Самохідні візки також належать до групи наземного транспорту, але на відміну від описаних вище транспортних засобів мають механічний або
Рис.3. Схема автонавантажувача
електричний привод. Найбільше застосування на м’ясопереробних підприємствах набули візки з приводом від електродвигуна, що живиться від акумуляторних батарей постійного струму. Ці засоби транспорту (електрокари) мають корисну вантажопідйомність від 750 до 1000 кг, швидкість переміщення вантажів 6-8 км на годину.
Електрокара складається із стальної зварної рами, що опирається на передні і задні колеса. Спереду розташований електродвигун, вал якого має шліцеві з’єднання карданного вала, що передає рух на вісь задніх коліс через коробку з зубчатками. В передній частині знаходяться також акумуляторна батарея, рукоятки для керування і педаль включення.
Автонавантажувач (рис. 3) широко застосовується на холодильниках, в альбумінних цехах, заводах техфабрикатів та складських приміщеннях, де необхідно не тільки перевозити вантажі але і піднімати та складати їх у штабелі. Він складається з ходової частини – візка 1, електродвигуна 2, акумуляторної батареї 3, вилкового захвату 4, що приводиться в дію телескопічним підіймачем 5 та керма 6. За допомогою цього навантажувача розвантажують залізничні вагони з м’ясом та іншими вантажами, виконують складання м’ясних туш в камерах холодильника, перевозять штучні вантажі та здійснюють інші операції.
Види підвісного транспорту, що найбільш часто використовується на м’ясопереробних підприємствах показані на рис. 4.
Ковш підвісний (рис. 4, а) служить для перевезення субпродуктів, жирової та кишкової сировини, а також технічних фабрикатів. Ковш виготовлений із сталі з антикорозійним покриттям і підвішується на коромислі та може повертатися на
Рис. 4. Види підвісного транспорту
двох пальцях, які приварені до стінок, що полегшує вивантаження продукції. Коромисло підвішують шарнірно до ходового пристрою, що складається із двох роликів, з’єднаних в роликовий візок, який має гак для коромисла. Роликовий візок вільно переміщується по підвісній дорозі із полосової сталі вручну або за допомогою конвейєрної тяги.
У ковша для транспортування фаршу (рис. 4, б) або тіста і для зручності вивантаження продукту дно може відкриватися, для цього воно виконане із двох половинок, які шарнірно закріплені і відкриваються за допомогою рукояток.
Для транспортування ковбасних виробів застосовують рами (рис. 4,в). Їх виготовляють із кутової або полосової сталі і підвішують на шарнірі до роликового візка. Це забезпечує вільний їх рух та поворот навколо осі.
Дещо іншого вигляду має рама для транспортування субпродуктів (рис. 4, г). Для навішування їх рама має гаки, які розташовані в два ряди. Таку раму підвішують на одному ролику.
Для транспортування туш баранів використовується рама – люстра (рис. 4, д). Вона складається із двох ярусів кілець, виготовлених із полосової сталі, до яких приварені гаки, що закріпляються на вертикальній трубі. Раму підвішують на шарнірі до роликового візка.
Наземний і підвісний транспорт м’ясопереробних підприємств необхідно утримувати в доброму технічному і санітарному стані, регулярно оглядати, очищати, промивати, змащувати, красити або покривати шаром захисного металу, а в разі необхідності ремонтувати.
Ролики піддають горячому парафінуванню, для чого після ретельного очищення металічними щітками їх опускають в розплавлений парафін, а гаки лудять оловом. Для промивки ролики опускають в гарячу воду, при цьому парафін розплавляється і знімає бруд з поверхні ролика.
Підвісні колії та конвейери на м’ясопереробних підприємствах застосовуються для переміщення продукції і проведення технологічних операцій на потокових лініях в підвішеному стані. Підвісні колії забезпечують поточність виробництва та нормальні санітарно-гігієничні умови обробки продукції.
Підвісні колії можуть бути безконвейерні з ручним переміщенням вантажів, які підвішені на крюках або роликах; чи конвейєрними з механічним переміщенням вантажів за допомогою пульсуючих або безперервних конвейєрних засобів у вигляді ланцюгів чи каната, які штовхають крюки або ролики по підвісних дорогах.Підвісні дороги можуть бути горизонтальними або похилими. Висота розміщення підвісної дороги від підлоги залежить від виду вантажів і складає, як правило, 2,45 м для транспортування підвісних ковшів з продукцією та 3,35 м для технологічної обробки тварин в м’ясо-жирових цехах та зберігання туш в холодильниках.
Підвісні дороги повинні бути по можливості легкими, міцними, безпечними для обслуговуючого персоналу. Крім того, вони повинні бути простими в експлуатації.
Безконвейєрні підвісні колії складаються із каркасу, підвісок, рейки, стрілок та ходових вантажонесучих органів.
Каркас складається із головних та колійних балок. Головні балки несуть все навантаження на підвісні колії. Їх виготовляють із стальних балок двохтаврового перетину № 20-30 або швелера. Колійні балки прикріпляються до головних болтами, хомутами або впритик за допомогою металічних кутів. Підвісні служать для закріплення до них колійної рейки. Рейка служить опорою для переміщення вантажів в заданому напрямку. На м’ясопереробних підприємствах застосовують однорейкові підвісні колії (монорейкові). Монорейкові колії виготовляють із полосової сталі перетином 65×12 мм або із труб діаметром 51 мм. В якості рейки застосовують також двутаврові балки, на нижні полиці яких спираються ходові візки. Стрілки служать для переводу ходових несучих органів з однієї рейкової колії на іншу.
Ходові вантажонесучі органи (рис. 5) безконвейєрних підвісних колій служать для підвішування вантажів, що транспортуються. Їх можна вільно знімати з рейки підвісної колії. Найбільш поширені на м’ясопереробних підприємствах: крюки з путовим ланцюгом на трубчастій колії (рис. 5,а), ролики з путовими ланцюгами для полосових колій (рис. 5,б), ролики з крюком (рис. 5, в) та роликові візки (рис. 5, г).
Для полегшення переміщення крюків з вантажем трубчасті колії слід постійно держати в справному стані. Колії треба добре змащувати, так як і крюки.
Ролики з путовим ланцюгом для підвішування туш великої рогатої худоби застосовують після отлушення тварин в боксі, при подальшому знекровлені та
Рис. 5. Ходові грузонесучі органи
переміщенні туш по підвісних коліях.
Ролики з крюками служать для підвішування ковшів, рам, розног, м’ясних туш та інших вантажів. Роликові візки застосовують для більш важких вантажів.
Конвейєрні підвісні колії або конвейєри мають тяговий орган, що безперервно рухається і приводиться в рух від двигуна. Цей тяговий орган у вигляді ланцюга, каната чи троса рухається по спрямовуючих, які прикріпляються на спеціальних виступах підвісок над рейкою або збоку неї.
Конвейєри ділять на:
штовхаючі, у яких вантажі підвішені на крюках або роликах і рухаються по колії за допомогою пальців, прикріплених до тягового органу;
несучі, у яких вантажі підвішені безпосередньо до робочих органів ланцюга конвейєра;
змішані, у яких тяговий орган має штовхаючі і несучі органи.
На м’ясопереробних підприємствах підвісні конвейєри використовують для передачі вантажів і виконання технологічних операцій (конвейєри для знекровлення тварин, розділення та туалету туш, інспекції голів).
Ту частину конвейєра, на якій здійснюються транспортні чи технологічні операції називають робочою, а ту, де тяговий орган повертається назад – холостою ділянкою конвейєра. Кожний конвейєр, що має замкнутий тяговий орган, складається із робочої і холостої ділянок.
Напрям руху тягового органу конвейєра змінюють за допомогою шківів або зубчаток, які називають поворотними станціями, а натягування тягового органу виконують за допомогою натяжних станцій. Привод тягового органу здійснюється від електродвигуна через редуктор, приводний шків чи зубчатку. Цей пристрій називають приводною станцією.
Кожен конвейєр складається із приводної станції, поворотних станцій, натяжної станції, тягового органа (ланцюга) та підвісної колії з робочою і холостою ділянками.
Приводні станції бувають:
з постійною швидкістю – електродвигун з постійним числом обертів, редуктор та приводна зубчатка. Швидкість руху тягового органу при цьому постійна;
зі змінною швидкістю – електродвигун з декількома ступенями швидкості або електродвигун з воріатором швидкості, приводна зубчатка. В цій приводній станції швидкість руху конвейєра можна змінювати, що дуже зручно в експлуатації, адже варіатор швидкості служить для плавного зменшення чи збільшення числа обертів.
Натяг ланцюга на протязі всієї довжини конвейєра неодинаковий. Для створення наукращих умов експлуатації конвейєра приводну станцію, як правило, розміщують в місці найбільшого, а натяжну станцію – в місці найменшого натягу ланцюга.
Натяжна станція складається із зубчатки, що надіта на вісь. Вона закріплена в кронштейні і може пересуватися по спрямовуючим. Це дозволяє здійснювати необхідний натяг ланцюга чи каната. Натяг здійснюється за допомогою гвинта чи троса з підвішеним до нього вантажем.
Поворотна станція являє собою зубчатку, що надіта на вісь і закріплена в чавунному кронштейні і служить для зміни напрямку руху ланцюга.
Тяговий орган конвейєра (ланцюг) служить для безпосереднього переміщення вантажів по підвісних коліях. В якості тягового органу конвейєра використовують переважно пластинчасті шарнірні ланцюги. Зварні ланцюги і канати застосовують порівняно рідко, тому що вони менш зручні в експлуатації і до них досить складно закріплювати штовхаючі пальці. Крім того в процесі експлуатації канати і зварні ланцюги швидко розтягуються, в результаті чого змінюється відстань між пальцями ланцюга. Найбільше розповсюдження одержали шарнірні безвтулочні стальні ланцюги, що складаються із штампованих ланок. Така конструкція дозволяє швидко збирати ланцюги, замінювати несправні ланки, можливість кріплення любих вантажонесучих чи штовхаючих органів до пластин ланцюга. Втулочні ланцюги хоча і довговічніші, але складніші і дорожчі від безвтулочних ланцюгів і майже не застосовуються.
Ланцюги підвісних конвейєрів бувають:
Рис 6. Ланцюги підвісних конвеєрів
ланцюг з нижнім розміщенням пальця (рис. 6, а), складається із ланок, до яких на рівній відстані одне від другого знизу закріплені пластини з виступами для шарнірного закріплення пальців. Коли ланцюг рухається то пальці впираються виступами в пластини, зберігають вертикальне положення і штовхають ролики з підвішеними на них вантажами;
ланцюг з пальцем збоку (рис. 6, б) відрізняється тим,що палець із круглої сталі закріплюється збоку пластини і не відхиляється. Ці ланцюги застосовують головним чином, для похилих конвейєрів при опусканні чи підніманні вантажів;
ланцюг з крюками для підвішування вантажів (рис. 6, в і 6, г) має шарнірно закріплені до пластин ланцюга крюки із сталі, на які вішають вантажі.
Тяговий орган конвейєра може бути у вигляді каната чи троса, на яких на рівних проміжках одна від другої закріпляють за допомогою зажимних болтів колодки з крючками для підвішування вантажів. Така конструкція тягового органу дозволяє надавати конвейєру різного напрямку, через що він називається просторовим. Але в процесі експлуатації канат чи трос ротягуються і відстань між заживними колодками змінюється.
Більш досконалим є просторовий конвейєр (рис. 7), у якого тяговим органом служить зварний ланцюг, підвішений через визначену відстань до двохроликового візка, який котиться по спрямовуючих із кутової сталі.
Ці конвейєри застосовують для транспортування різних вантажів в будь-яких напрямках і рівнях.
Просторові конвейєри складаються із приводної та натяжної станцій, оборотних шківів або блоків, тягового ланцюга з візками і спрямовуючих.
Конвейєри на м’ясопереробних підприємствах створюють ритм виробництва, забезпечують технологічний потік, підвищують продуктивність
Рис. 7. Схема просторового конвейєра
праці та якість продукції, що переробляється. Недоліком конвейєрів є відносна складність, необхідність значної висоти та міцності будівлі і велика трудомісткість обслуговування порівняно з безконвейєрними підвісними коліями.
Універсальний конвейєр (рис. 8) конструктивно виконаний таким чином, що на ньому можна почергово переробляти худобу всіх видів – велику рогату, дрібну рогату і свиней на одній конвейєрній системі, яка складається із конвейєра знекровлення та конвейєра розтину і туалету туш. Конвейєр знекровлення має дві підвісні колії – полосову для великої рогатої худоби і трубчасту – для свиней та овець. Над обома коліями рухається шарнірно – пластинчастий ланцюг, на якому чергуються пальці знизу для переміщення туш великої рогатої худоби та пальці збоку для переміщення путових крюків з тушами свиней та овець. Конвейєр розтину та туалету туш має конвейєрний ланцюг з комбінованими тяговими органами. Універсальні конвейєри дають можливість використовувати однотипне обладнання для переробки різних видів тварин: а – великої рогатої худоби; б- свиней; в- овець.
Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного обладнання м’ясопереробних підприємств:
транспортні засоби, що застосовуються на м’ясопереробних підприємствах, повинні бути безпечними для обслуговуючого персоналу;
при ручному переміщенні наземних візків та підвісних ковшів слід ставати не попереду, а ззаді їх руху і не знаходиться під ковшами та рамами з вантажем, щоб запобігти нещасному випадкові;
Рис. 8. Схема розміщення туш тварин