
- •Апаратурне оформлення м’ясопереробних підприємств.
- •2. Підйомно-транспортне обладнаня м’ясопереробних підприємств
- •На універсальному конвейєрі
- •3. Обладнання для забою тварин
- •Харчової крові
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш дрібної рогатої худоби
- •4. Обладнання для механічної обробки м’яса і м’ясопродуктів.
- •4.1. М’ясорізальні машини
- •4.2. Вовчки.
- •4,3. Кутери
- •5. Обладнання для виробництва ковбас.
- •Концентрованого розсолу
- •Ковбас і сосисок
- •6. Обладнання для механічного наповнення та формування
- •Техніка безпеки при експлуатації обладнання для наповнення та формування:
- •7. Обладнання для копчення м’ясних продуктів
- •Димогенератори.
- •Література
- •8. Обладнання для виробництва м’ясних консерв.
- •Жерстяних банок м’ясом
- •Обладнання для випарювання.
- •Крові гріючою парою
- •З двома конденсаторами
- •10. Обладнання для сушіння м’ясопродуктів.
- •Розпилюванням
Техніка безпеки при експлуатації обладнання для наповнення та формування:
до роботи на машинах для наповнення і формування допускаються особи, які добре знають будову і правила безпечної експлуатації шприців;
категорично забороняється поправляти руками фарш у завантажувальних бункерах машин;
машини для наповнення і формування повинні мати надійне заземлення;
забороняється знаходитися біля бункера машини під час його механічного завантаження.
Контрольні питання:
Які ви знаєте типи витиснювачів для шприців?
Будова і принцип дії шприців періодичної дії?
Чим відрізняються шприци безперервної дії?
Які вимоги техніки безпеки при роботі на шприцах?
Література
Корнюшко Л.М. Оборудование для производства колбасных изделий. Справочник. – М.: Колос, 1993.
Пелеев А.И. Технологическое оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1981.
Технологическое оборудование мясокомбинатов. Под ред. С.А. Бредихина, - М.: Колос, 1977.
Технология мяса и мясопродуктов. Под ред. Рогова И.А. – М.: Агропромиздат, 1988.
Теми для самостійного вивчення:
Шприци з ручним приводом.
Шприци безперервної дії з поршневим витиснюванням.
Вакуумний шприц з двошнековим витиснювачем.
Дозатори для фаршу.
7. Обладнання для копчення м’ясних продуктів
Для копчення ковбас застосовують коптильні установки (коптилки), що складаються із пристрою для димоутворення і коптильної камери. Пристрій для димоутворення в коптилках виготовляють у вигляді топки, розташованої під коптильною камерою, або у вигляді окремого димогенератора, що обслуговує одну камеру, одну шахту або декілька камер.
В залежності від способу насичення виробів димом коптилки будують з довільним насиченням (звичайні коптилки), або з прискореним насиченням в електричному полі. Продукція, що підлягає копченню, може знаходитися в нерухомому стані (стаціонарні коптилки), або в безперервному русі (авто-коптилки).
Стаціонарні коптилки можуть бути рамними або ярусними, проте найбільше розповсюдження одержали рамні коптилки. Стаціонарні коптилки бувають окремими або шахтними. Окремі коптилки з індивідуальним димогенератором включають камеру з двосторчастими дверима та димоходами. Димоповітряна суміш, що одержана в димогенераторі через очисник, вентилятор і калорифер подається у верхню частину камери, проводить обробку продукції і через нижні димоходи покидає камеру. Необхідна температура в камері підтримується паровим калорифером.
Автокоптилки дуже широко використовуються у м’ясній промисловості і забезпечують рівномірну обробку продукції, чого не можна досягти в стаціонарних коптилках. Автокоптилки можуть бути горизонтальними і вертикальними. Найбільше розповсюдження отримали вертикальні автокоптилки з навішуванням продукції на траверзу. Вони займають менше місця, створюють кращу тягу, прості в обслуговуванні і мають великий коефіцієнт заповнення об’єму коптильної камери продукцією порівняно з рамними.
Автокоптилка (рис. 36) складається із шахти, в якій розташовані два ланцюги 1, що синхронно рухаються. Ланцюги мають одинаковий крок ланок (t = 150 мм) та їх кількість. Ланцюги приводяться в дію електродвигуном 2 через черв’ячний редуктор 3, ведучий вал 4 та черв’ячні редуктори 5, зв’язані з ведучими зубчатками 6. Протилежні ланки ланцюга з’єднані між собою траверзою 9, на яку підвішується продукція. Відстань між траверзами 900 мм.
Топка 10 розміщується під коптильною камерою. Продукцію завантажують і вивантажують через двері 11. Димоповітряна суміш, що утворюється в топці при сухій перегонці деревини, проходить через решітку 12 і розподіляється по всьому об’ємові шахти. Перекриття 13, яке розташоване у верхній частині шахти, має отвори, що забезпечують рівномірний рух та розподілення димоповітряної суміші в коптильній камері. Для видалення суміші в атмосферу служить труба 14.
Рис. 36. Схема автокоптилки
Рамна коптилка з одним димогенератором (рис. 37) складається із димогенератора 1, димоповітряна суміш якого вентилятором 2 нагнітається в
Рис. 37. Схема рамної коптилки
коптильні камери 3 через колорифер 4. Повітря яке необхідне для утворення диму, надходить в димогенератор через жалюзі 5.