МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

« ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО- ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ »

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Кафедра фізичного виховання методичні вказівки

Навчальний матеріал та завдання до

самостійної роботи студентів з дисципліни

«Цивільний захист»

Практичне заняття № 2б по темі 4:

«Прогнозування та оцінювання радіаційної

обстановки під час аварії на радіаційно-

небезпечному об’єкті»

Харків

ХГПА

2014

Методичні вказівки до виконання ПЗ-2б теми 4 дисципліни «Цивільний захист» для студентів 5 (6) курсів всіх факультетів

Тема: Методика оцінки хімічної обстановки при застосуванні хімічної зброї

Мета: засвоїти методику оцінки хімічної обстановки при застосуванні хімічної зброї.

Зміст:

1. Загальні відомості.

2. Приклади оцінки хімічної обстановки.

3. Індивідуальні завдання.

4. Варіанти завдань до виконання самостійної роботи.

5. Питання для контролю знань до теми «Методика оцінки хімічної обстановки при застосуванні хімічної зброї».

1. Загальні відомості

Хімічна обстановка - це обстановка, яка склалася на одній території внаслідок застосування хімічної зброї або аварії з викидом (виливом) у навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин. У даному випадку розглядається методика оцінки хімічної обстановки при застосуванні зброї.

У зв'язку із швидким проявленням вражаючої дії бойових токсичних хімічних речовин основнім методом визначення наслідків застосування хімічної зброї є прогнозування, тобто одержання розрахунковим шляхом інформації про хімічне зараження місцевості і його вплив на життєдіяльність населення.

Одержані завдяки прогнозу дані підлягають коригуванню по мірі надходження інформації від розвідувальних формувань про фактичну хімічну обстановку.

Оцінка хімічної обстановки включає:

- визначення масштабів, характеру і наслідків зараження отруйними речовинами та аналіз їх впливу на діяльність об'єктів, формувань ЦО та життєдіяльність населення;

- вибір найбільш доцільних дій формувань та поведінки населення в умовах хімічного зараження, а також визначення заходів по його ліквідації.

Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

- тип бойових токсичних хімічних речовині або СДОР) та їх кількість;

- район, час та спосіб застосування БХТР;

- ступінь захищеності людей;

- топографічні умови місцевості (характер забудови, наявність лісових насаджень);

- метеорологічні умови - швидкість і напрямок виру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома станами атмосфери в приземному шарі повітря: інверсією, ізотермією і конвекцією.

Інверсія відзначається тим, що нижні шари повітря холодніші, ніж верхні, тобто температура з висотою збільшується, завдяки чому, розсіювання повітря по вертикалі не відбувається, створюючи найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря. Інверсія виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру приблизно за 1 годину до заходу сонця і руйнується протягом 1 години після його сходу. При інверсії глибина поширення хмари зараженого повітря максимальна.

Ізотермія характерна стабільною рівновагою повітря в межах до 20-30 км від земної поверхні, тому що температура в цьому шарі з висотою практично не змінюється. Характерна для похмурої погоди, але може виникати вранці і ввечері як перехідний стан від інверсії до конвекції і навпаки. Ізотермія сприяє тривалому застою парів отруйних речовин па місцевості, в лісі і населених пунктах.

Конвекція характерна тим, що нижні шари повітря біля поверхні землі нагрівається сильніше, ніж верхні, внаслідок чого створюються вертикальні рухи повітря і хмара зараженого повітря швидко розсіюється. Конвекція виникає в ясну погоду при швидкості і вітру менше 4 м/с приблизно через 2 години після сходу сонця і руйнується за 2-2,5 години до його заходу. Глибина поширення хмари зараженого повітря при конвекції мінімальна.

Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначена за допомогою графіку 1.

Графік 1

Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру м/с	Ніч			День
	Ясно	Напівясно	Хмарн	Ясно	Напівясно	Хмарно
0,5	ІНВЕРСІЯ			КОНВЕКЦІЯ
0,6-2,0
2,4-4,0
4	ІЗОТЕРМІЯ			ІЗОТЕРМІЯ

Оцінка хімічної обстановки при застосуванні хімічної зброї передбачає визначення розмірів зон хімічного зараження і осередка хімічною ураження, глибини поширення хмари зараженого повітря та часу підходу її до визначеного об'єкта (межі), можливі втрати людей в осередках хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки методом прогнозування здійснюється за оцінкою хімічної обстановки (таблицями), в яких наведені дані на визначені метеорологічні й топографічні умови. Якщо реальні умови відрізняються від табличних, то в розрахунки вводяться необхідні поправки.

Масштаби хімічного зараження визначаються площею осередка хімічного ураження й зони хімічного зараження мал.1, які включають район (ділянку) місцевості заражений аерозолями і краплинами отруйної речовини, а також зону поширення зараженої хмари.

Прогнозована глибина поширення зараженого повітря на відкритій місцевості при застосуванні хімічної зброї авіацією наведена в табл.1.

Таблиця 1

Прогнозована глибина небезпечного поширення хмари зараженого повітря (при ізотермії), Гп, км

Спосіб застосування і тип БХТР	Швидкість вітру, м/с
	1-2	2-4
Ві-ікс	40	50
Зарин	5-8	8-12
Іприт	24	15

Примітки:

1. При конвекції глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується приблизно вдвічі ( Ксвс = 0.5 ), при інверсії - збільшується в 1.5-2 рази (Кінв = 1.5….2).

2. При нестійкому вітрі глибина поширення заріну в 3 рази, а іприту - в два рази менше ( Кв = 0.5…0.33 ).

3. У населених пунктах із суцільною забудовою і лісових масивах глибина поширення зараженого повітря зменшується в середньому в 3.5 рази ( Кмісц = 0.286 ).

Фактична глибина поширення хмари зараженого повітря Г, км :

Г = ГП х Ксвс х Кв х Кмісц , км .

Розрахунок площі хімічного зараження:

S = Г х (L + а), км2

Г - фактична глибина поширення хмари зараженого повітря ( км ),

L -довжина осередка ураження ( км ),

а - бокове розсіяння хмари ( км ). (а = 0.05 х Г при інверсії, або 0,08 х Г при ізотермії, або 0,1 х Г при конвекції )

1. Осередок хімічного ураження

2. Зона хімічного зараження.

Довжина зони хімічного зараження залежно від способу застосування хімічної зброї, типу та кількості літаків вибирається із даних табл. 2.

Таблиця 2

Довжина осередка хімічного ураження, км

Спосіб застосування і тип БХТР	Кількість і тип літаків		Довжина зони зараження L, км
	1	2
Поливка, Vx	CБ ВБ	CБ ВБ	8 8 4 4
Бомбардування, зарін	CБ ВБ	CБ ВБ	2 4 1 2

Примітка: СБ - стратегічний бомбардувальник, ВБ - винищувач-бомбардувальник.

Орієнтований час підходу хмари зараженого повітря до визначеного об'єкта наведено в табл. 3.

При визначенні стійкості отруйних речовин на місцевості необхідно враховувати тип речовин, швидкість вітру, температуру ґрунту і повітря, рельєф місцевості. Розрахункові значення стійкості отруйних речовин наводяться в табл.4.

Таблиця 3

Час підходу зараженого повітря до об’єкта, хв.

Відстань від району застосування хімічної зброї, км	Швидкість вітру в приземному шарі, м/с
	1	2	3	4
1	15	8	5	4
2	30	15	10	8
4	66	33	22	15
6	100	50	30	25
8	135	60	45	30
10	150	80	55	35
12	180	100	60	50
15	240	120	85	60
20	300	160	110	80
25	360	200	140	105
30	420	240	160	120

Таблиця 4

Стійкість бойових токсичних хімічних речовин

Тип БХТР	Швидкість вітру, м/с	Температура, °С
		0	10	20	30	40
Ві-ікс	0.8	17-20	9-10	4-5	1.5	1 доба
Зарін	До 2	28год	1Згод	6 год	2 год	1.5 год
	2-8	19 год	8 год	4 год	Згод	1 год
Іприт	До 2		3-4 доби	2.5 доби	20-30 год 11-20 год	10-20 год
	2-8		1.5-2.5доби	1-1.5 доби		6-10 год

Примітки:

1. На місцевості без рослинності знайдене в таблиці значення стійкості необхідно помножити на 0.8.

2. Стійкість БХТР в лісі в 10 разів більше, ніж вказано в таблиці.

3. Стійкість заріну взимку - від 1 до 5 діб, Vx - понад 1 місяць.

Перебування людей на місцевості після часу, вказаного в таблиці, можливо тільки після проведення хімічної розвідки.