
- •3.1. Найпростіші конструкції мови Турбо Паскаль
- •Алфавіт мови.
- •Типи даних.
- •Константи та змінні.
- •Арифметичні вирази.
- •3.2. Лінійні програми в Турбо Паскалі Загальна структура програми.
- •Присвоювання значень.
- •Введення-виведення даних.
- •Лінійні програми.
- •3.3. Розгалужені програми в тп
- •Логічні вирази.
- •Умовний оператор.
- •Оператор вибору case.
- •Оператор безумовного переходу.
- •3.4. Циклічні програми в тп
- •§2. Оператор циклу з параметром.
- •Оператор циклу з передумовою.
- •Оператор циклу з післяумовою.
- •3.5. Нестандартні типи даних
- •Скалярні типи даних.
- •Масиви даних.
- •Двовимірні масиви.
- •3.6. Підпрограми
- •Функції.
- •Процедури .
3.2. Лінійні програми в Турбо Паскалі Загальна структура програми.
Програма складається з блоків: основного та блоків описів, що розміщуються перед ним. Основний блок – це сама програма, тобто послідовність операторів , яка визначає послідовність дій , що перетворюють початкові дані в шуканий результат. В основному блоці можна використовувати лише описані в попередніх блоках дані. Програма може містити такі блоки:
USES – список бібліотек, які використовуються в основному блоці;
LABEL - блок опису міток; містить перелічені через кому мітки переходів , установлені в основному блоці (мітка – ціле число в діапазоні 0...9999 або символьні конструкції довжиною не більше 63 літер) ;
CONST – блок оголошення констант;
TYPE – блок опису типів містить визначення нестандартних типів, що упроваджуються програмістом;
VAR -- блок опису глобальних змінних, містить список змінних та їх типів;
FUNCTION і PROCEDURE - визначення функцій та процедур користувача.
Всі ці блоки повинні передувати основному блоку ; будь-який з них може бути відсутній , якщо в ньому немає потреби ; блоків кожного типу може бути декілька, але описи не повинні містити протиріч. Кожний блок завершується крапкою з комою.
Основний блок починається словом BEGIN та закінчується словом END. Вся програма завершується крапкою. Після крапки будь-який текст ігнорується, тому основний блок завжди завершує програму.
Формат програми:
довжина рядка не повинна перевищувати 126 символів;
кожний рядок завершується натискуванням клавішу ¿ ;
кожне речення зручніше починати з нового рядка , хоча це не обов’язково;
на одному рядку можна розміщувати декілька речень ТП, відокремлюючи їх один від одного крапкою з комою;
наприкінці рядка після останнього речення “;” не ставиться;
речення може починатися з якої завгодно позиції рядка;
коментар (довільний текст будь-де в програмі, узятий у хвилясті дужки) може розташовуватися в одному або в декількох рядках.
Присвоювання значень.
Якщо в програмі оголошені змінні, то мається на увазі , що вони будуть набувати значень по ходу її виконання. Щоб вкласти значення в змінну, треба використати операцію (оператор) присвоювання :
< ім’я змінної >:= < вираз >;
Порядок виконання оператора присвоювання :
1) обчислюється значення виразу ;
2) це значення вкладається в змінну, ім’я якої стоїть ліворуч від знака присвоювання (старе значення змінної заміщується новим).
ТП як мова із сильною системою типів вимагає дотримання певних правил сумісності типів: змінна та вираз повинні належати одному типу. Вираз може бути дійсного типу при цілочисловій змінній.
Приклади присвоювань :
a1:=pi*x/y; a2:=-sin(a1); b2a:=(a1-a2*3.14159)*(1.0+y);
Коли програма починає працювати, місця під значення змінних вже приділені, але не очищені. Щоб забезпечити правильні початкові значення, в ТП дозволяється оголошувати змінні і одночасно записувати в них стартові значення, тобто подавати їх як типізовані константи (гл.1,§3).