І

Соціологія як наука про суспільство Після вивчення цієї теми студенти зможуть осягнути

• що є предметом дослідження соціології, якою є її структура і які функції виконує соціологічна наука;

• в чому полягає специфіка, якими є сильні сторони та обмеження соціологічного підходу до вивчення суспільства;

• якими методами нагромаджуються об'єктивні емпіричні дані, що становлять фундамент соціологічного знання;

• які основні методологічні підходи до аналізу суспільних явищ застосовуються в сучасній соціології.

Ключові терміни і поняття

Емпіричний - заснований на конкретних фактах і перевірений на практиці.

Інтеграція – ( від лат. іntegratio – відновлення, заповнення, від integer – цілий) поняття, що означає стан зв'язку окремих диференційованих частин і функцій системи в єдине ціле.

Концепція - система поглядів, спосіб розуміння досліджуваного явища чи процесу, базова ідея будь-якої теорії.

Метод – це свідомо і послідовно застосовуваний спосіб досягнння мети, або спосіб пізнання і дослідження природи та суспільства з метою побудови і обґрунтування системи знань.

Методологія – сукупність принципів і установок, які обумовлюють основні способи і методи отримання соціологічного знання, а також характер усієї соціологічної діяльності.

Наука – система абстрактних знань і понять, створених теоретичним шляхом на основі аналізу фактів, явищ і процесів за їх специфічними ознаками, встановлення між ними зв’язків, які обумовлюють їх впорядковане функціонування та розвиток.

Синтез – (від грец. synthesis – поєднання) поєднання (реальне чи уявне) різних елементів об'єкта в єдине ціле (систему).

Соціальне – це ті діючі структури, що формують, регламентують та спрямовують життєдіяльність людей. Це все те, що пов’язане із врегулюванням стосунків між різними суспільними верствами та спільнотами, представниками суспільних об’єднань та організацій; саме в цьому плані використовується термін ”соціальна держава”, ”соціальна політика” та ін.

Соціальне явище – це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або окрема подія чи випадок.

Соціальний закон — об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальний процес – це певним чином та на певному рівні предметно, а потім і соціально, морально та юридично унормований процес людських самоздійснень та самовиявлень.

Соціальний факт – одинична суспільно значуща подія.

Соціум –— термін, що позначає особливий тип процесів дійсності, які відмінні від природи, хоча й пов’язані з нею; інколи цим терміном позначають історично, культурно або етнічно особливий тип суспільства. Цей термін використовують для характеристики соціально-культурої цілісності, взаємозв’язку і взаємозалежності людей/індивідів, що утворюють цю цілісність, а також активний вплив спільнот на розвиток та діяльність особистості. Похідним від поняття”соціум” є поняття ”соцієнтальний”; ним позначають явища і процеси, що відносяться до суспільства в цілому.

Суспільство – в широкому розумінні – сукупність всіх форм спільної життєдіяльності людей, що склались історично, на основі певних соціальних норм, структур і стандартів. Теорія – вища форма організації знання у вигляді логічного ансамблю ідей і поглядів, що дозволяє тлумачити і аналізувати факти, роблячи на їх основі висновки, пропозиції і прогнози. Теорія – створення людського розуму, своєрідний компас у світі знань.

План

1. Поняття соціології

2. Предмет, об’єкт і методи соціології

3. Закони і категорії соціології

4. Структура та функції соціології

5. Місце соціології в системі наук