
- •Розділ ііі.
- •§ 14. Числа і числові множини.
- •14.1. Основні види чисел.
- •14.3. Числова вісь та числові інтервали.
- •14.4. Теореми Георга Кантора.
- •14.5. Алгебра множин.
- •§ 15. Функції.
- •15.1. Поняття функції.
- •15.4. Основні характеристики функцій.
- •§ 16. Збiжнiсть I гpаницi числових послiдовностей.
- •16.1. Поняття числової послідовності.
- •16.2. Поняття збіжності і границі числової послідовності.
- •16.3. Властивостi опеpацiї гpаничного пеpеходу.
- •16.4. Чудові (особливі) границі.
- •16.5. Уточнення і обґрунтування деяких математичних понять.
- •§ 17. Збiжнiсть I гpаницi функцій. Неперервні і розривні функції.
- •17.1. Асимптотична поведінка функції.
- •17.2. Поняття границі функції.
- •17.3. Поняття асимптоти функції.
- •17.4. Неперервні функції.
- •17.5. Многочлени.
- •§ 18. Похiдна.
- •18.1. Теорема Ферма.
- •Теорема Ферма народилась з геометрично очевидного факту:
- •Дотична до графіку функції
- •В точках мінімуму чи максимуму
- •Паралельна осі абсцис.
- •18.2. Поняття похідної.
- •18.3. Знаходження і аналіз точок екстремумів функцій.
- •18.4. Найпростіші властивості похідної (похідна суми, різниці, добутку, частки функцій).
- •18.5. Похідна складеної функції. Ланцюгове правило.
- •18.6. Похідна оберненої функції.
- •Вправа 1. Довести, що коли для деякої функції існує обернена, то графіки прямої і оберненої функцій є симетричними відносно прямої .
- •18.7. Логарифмічна похідна.
- •18.8. Основні теореми диференціального числення.
- •18.9. Диференціал функції.
- •18.10. Прикладні задачі на екстремум
- •18.11. Таблиця похідних.
- •§ 19. Iнтегpал.
- •19.1. Метод вичерпування.
- •19.2. Деякі показові задачі.
- •19.3. Поняття визначеного інтегралу.
- •19.4. Існування і властивості визначеного інтегралу.
- •19.5. Напіввизначений-напівневизначений інтеграл (інтеграл зі змінною верхньою межею).
- •19.6. Первісна функція і невизначений інтеграл.
- •19.7. Формула Ньютона-Лейбніца основна теорема диференціального та інтегрального числення.
- •19.8. Властивості невизначеного інтегралу.
- •19.9. Способи обчислення невизначених інтегралів.
- •Приклад 1.
- •Приклад 5.
- •§ 20. Дифеpенцiальнi piвняння.
- •20.1. Диференціальні рівняння як математичні моделі динамічних процесів.
- •20.2. Загальне поняття диференціального рівняння.
- •20.3. Диференціальні рівняння з відокремленими змінними.
- •20.4. Лінійні диференціальні рівняння.
- •§ 21. Функцiї багатьох змiнних.
- •21.1. Функції багатьох змінних в математичних моделях прикладних задач.
- •21.2. Загальне поняття функції багатьох змінних.
- •21.3. Частинні похідні функції багатьох змінних. Узагальнена теорема Ферма.
- •Околом точки називається гіперкуля деякого радіусу з центром в даній точці, тобто множина
- •21.4. Градієнт функції.
14.5. Алгебра множин.
Георг Кантор є створювачем теорії множин. Звичайно, після нього теорія множин продовжувала розвиватись. Тепер теорія множин стала базою, основою всієї математики, зокрема, теорії ймовірностей. Над множинами можна виконувати певні операції і цим операціям відповідають операції над випадковими подіями.
Операції над множинами |
Операції над випадковими подіями |
Діаграми Ейлера-Венна |
|||
Універсальна множина U деяка охоплююча множина, до якої “входять” всі конкретні розглядувані множини |
Простір елементарних подій сукупність всіх завершень класичного стохастичного експерименту
|
|
|||
Множина – це підмножина універсальної множини (див. поняття “підмножина”) |
Випадкова подія — це подія, яка при проведенні класичного стохастичного експерименту може відбутися, а може не відбутися
|
|
|||
Множина, що співпадає з універсальною множиною |
Достовірна подія (невипадкова випадкова подія) — це подія, яка має неодмінно відбутися.
|
|
|||
Порожня множина це множина, яка не містить жодного елементу |
Неймовірна подія — це подія, яка ніколи, ні за яких умов не відбудеться. |
не можна зобразити
|
|||
|
Підмножина іншої множини
— множина, кожний елемент якої є одночасно елементом іншої множини |
Частинний випадок випадкової події (частинний прояв, підподія)
подіяА називається частинним випадком події В, якщо відбування А автоматично означає, що подія В теж відбулась.
|
|
||
|
Об’єднання двох множин
це така множина, яка складається з елементів, що належать принаймні одній з даних двох множин. |
Сума двох випадкових подій
— це така подія, яка відбувається тоді і тільки тоді, коли відбувається принаймні одна з даних двох подій. |
A
B |
||
|
Перетин двох множин
— це множина, яка складається з елементів, що належать кожній з даних двох множин. |
Добуток двох випадкових подій
це така подія, яка відбувається тоді і тільки тоді, коли відбувається кожна з даних двох подій (тобто це одночасне відбування двох даних подій). |
A
B |
-
Різниця двох множин
— це множина, яка складається з тих і тільки тих елементів, які належать множині А і не належать множині В.
Різниця двох випадкових подій
це така подія, яка відбувається тоді і тільки тоді, коли відбувається подія А і не відбувається подія В.
A
B
Доповнення до множини
— це множина, яка складається з тих і тільки тих елементів, які не належать множині А.
Протилежна подія
це така подія, яка відбувається тоді і тільки тоді, коли не відбувається подія А.
A
U
Множини, що не перетинаються
— це такі множини, які не мають спільних елементів.
Несумісні випадкові події
це такі події, які ніколи не відбуваються разом
A
B
Розбитя універсальної множини
— це така сукупність множин, які попарно не перетинаються, і при цьому кожний елемент універсальної множини неодмінно належить одній (і тільки одній) з даних множин
Повна група (несумісних) випадкових подій
— це така сукупність подій, які є попарно несумісними і кожного разу (при кожному проведенні експерименту) неодмінно відбувається одна (і тільки одна) з даних подій
n