2.1. Зміст пояснювальної записки

Розділ І. Пожежно-технічна характеристика об’єкта

Вступ

1. Необхідність протипожежного захисту об’єкта.

2. Схема технологічного процесу виробництва (функціональне призначення та загальна характеристика об’єкта).

3. Характеристика конструктивної схеми та інженерного обладнання об’єкта.

4. Аналіз пожежної небезпеки об’єкта.

Розділ ІІ. Пожежно-технічна перевірка архітектурно-будівельної частини та інженерного обладнання об’єкта

2.1. Визначення необхідного ступеня вогнестійкості будівлі.

2.2. Перевірка конструктивних елементів будівлі.

2.3. Перевірка об’ємно-планувальних рішень.

2.4. Перевірка протидимного та противибухового захисту.

2.5. Перевірка протипожежних перешкод.

2.6. Перевірка шляхів евакуації.

2.7. Перевірка систем опалення та вентиляції.

2.8. Перевірка електрообладнання та блискавкозахисту.

2.9. Перевірка протипожежного водопостачання.

2.10. Перевірка пожежної автоматики.

2.11. Перевірка первинних засобів пожежегасіння.

2.12. Перевірка генерального плану об’єкта.

2.13. Припис ДПН.

2.14. Список літератури.

2.2. Зміст графічної частини

1. Схема генерального плану об’єкта із системами зовнішнього протипожежного водопостачання.

2. План поверху з розташуванням технологічного та інженерного обладнання.

3. Розріз будівлі.

2.3. Оформлення пояснювальної записки курсової роботи.

Розділ І. Пожежно-технічна характеристика об’єкта

1. Необхідність протипожежного захисту об’єкта.

Коротко викладається повне найменування об’єкта, його відомча приналежність, значення для тієї чи іншої галузі промисловості, соціально-культурної сфери.

Наводяться приклади вибухів, пожеж на даному об’єкті або на аналогічних об’єктах та їх причини. Відзначається роль Державного пожежного нагляду в справі захисту об’єкта від пожеж. Обґрунтовується актуальність протипожежного захисту відповідно до основних положень Конституції України, Закону України «Про пожежну безпеку» та інших підзаконних актів з питань пожежної безпеки.

2. Схема технологічного процесу виробництва (функціональне призначення та загальна характеристика об’єкта). Улаштування та робота машин, станків, апаратів, установок, їх призначення. Послідовність технічних операцій. Речовини, що обертаються у виробництві. Опис стадій процесу, схема технологічного процес, та його особливості , режим роботи апаратів машин, обладнання яке показує параметри процесу (тиску, рівня, температури, витрати, співвідношення речовин і т.д.). Вказуються основні вибухопожежонебезпечні апарати. В опис повинно увійти все, що буде потрібним для аналізу пожежної небезпеки технологічного процесу.

Для об’єктів громадського призначення необхідно з’ясувати: призначення будівлі, склад приміщень, їх розміщення, режим роботи, порядок закриття приміщень, кількість людей та обслуговуючого персоналу, приміщення для проведення масових заходів та інше.

3. Характеристика конструктивної схеми та інженерного обладнання об’єкта. До короткої характеристики конструктивної схеми будівлі входить характеристика несучих та огороджуючих конструкцій з інформацією їх розмірів, схеми роботи та матеріалу, з якого вони виготовлені. Вказується площа, поверховість будівлі та площа забудови.

Опис інженерного обладнання об’єкта включає в себе характеристику зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання (вид мережі, діаметр трубопроводів, пожежних кранів, наявність та кількість пожежних гідрантів та ін.), систем опалення та вентиляції, електроосвітлення, автоматичної пожежної сигналізації, засобів зв’язку. Всі ці дані пізніше використовуються для визначення ступеня вогнестійкості будівлі, перевірки будівельних конструкцій, шляхів евакуації та ін.

4. Аналіз пожежної небезпеки.

   1. Вивчення фізико-хімічних та вибухонебезпечних властивостей речовин та матеріалів, їх кількість та умови застосування.

Для оцінки властивостей речовин та матеріалів, що обертаються у виробництві або наявні у будівлі, використовується технологічний регламент виробництва, дані заводських лабораторій, довідник «Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів та засоби їх гасіння», частина І та ІІ за редакцією А. Н. Баратова. Москва, 1990 рік.

Перелік показників та їх застосування наведені в таб.1 ГОСТ 12.1.044-84. «Пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення».

№ з/п	Показник
		Гази	Рідини	Тверді речовини	Пил
	Група горючості	+	+	+	+
	Температура спалаху	-	+	+	-
	Температура займання	-	+	+	+
	Температура самозаймання	+	+	+	+
	НКМРП та ВКМРП	+	+	-	+
	Температурні межі розповсюдження полум’я	+	+	-	-
	Умови теплового самозаймання	-	-	+	+
	Здатність вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем, іншими речовинами.	+	+	+	+
	Показник токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів.	-	-	+	-

Примітка:

1. Знак (+) означає застосовуваність, знак (–) відповідно незастосовуваність показника.

2. Крім вказаних у таблиці можуть бути визначені й інші показники, котрі більш детально характеризують пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів.

Якщо у виробництві чи в будівлі застосовується велика кількість речовин та матеріалів, то оцінюються найбільш небезпечні в пожежному відношенні, а також ті, за якими технологи визначали категорію будівлі та приміщень.

1.4.2.Аналіз причин та умов утворення горючого середовища (вибухонебезпечної суміші ВНС).

1.4.2.1. В середині апаратів, ємкостей, закритих станків та іншого обладнання.

1.4.2.2. В середині приміщень та будівель:

а) при нормальній роботі апаратів та обладнання:

• відкриті поверхні випаровування;

• дихальні пристрої апаратів;

• апарати, що періодично відкриваються для завантаження;

• негерметичність апаратів, які працюють під тиском та інші.

б) при аваріях:

• механічна дія на апарат (тиск, гідроудари, вібрація, механічне пошкодження та інше);

• температурна дія (перепад температури, недостатнє охолодження та інше);

• хімічна дія (киснева, воднева, електрохімічна корозія).

1.4.2.3. При обробці у виробництві твердих та волокнистих горючих матеріалів встановлюється:

• які процеси обробки проходять тверді та волокнисті матеріали;

• чи пов'язаний процес їх обробки з утворенням відходів та пилу;

• як вилучаються та куди виділяються горючі відходи від робочих місць;

• як здійснюється утилізація відходів виробництва;

• які заходи передбачені для зменшення можливості накопичення осілого пилу на внутрішніх поверхнях апаратів та пристроїв, на будівельних конструкціях приміщень;

• як здійснюється внутрішньоцехове транспортування твердих горючих матеріалів;

• чи не призводять недоліки внутрішньо цехового транспорту до перевантаження приміщень сировиною, відходами та готовою продукцією.

1.4.3. Аналіз можливих джерел запалювання

За природою виникнення розрізняють наступні групи джерел запалювання: відкритий вогонь та розжарені продукти згорання, теплові прояви хімічних реакцій, теплові прояви механічної енергії, теплові прояви електричної енергії.

1.4.3.1. Відкритий вогонь та розжарені продукти згорання звичайно використовуються чи утворюються у вогневих печах, заводських факельних установках і при проведенні вогневих робіт.

Джерелами запалювання можуть бути:

• вогневі печі;

• факельні установки;

• вогневі роботи;

• високо нагріті продукти згорання;

• іскри топок і двигунів.

1.4.3.2. Теплові прояви механічної енергії.

При взаємному терті тіл завдяки здійсненню механічної роботи проходить їх розігрівання. При цьому механічна енергія переходить у теплову. Тепловий нагрів тобто температура тіл, що труться, в залежності від умов тертя може бути достатня для займання горючих речовин та матеріалів. При цьому нагріті тіла виступають в якості джерел запалювання.

Джерелами запалювання можуть бути:

• удари твердих тіл з утворенням іскор;

• поверхневе тертя тіл;

• стиснення газів.

1.4.3.3. Теплові прояви хімічних реакцій.

Велика кількість речовин і матеріалів при певних умовах можуть вступати в хімічну взаємодію з позитивним тепловим ефектом реакцій при контакті з водою, повітрям або одне з одним, а також можуть саморозкладатися при нагріванні або при механічній взаємодії. При цьому тепла, що виділяється в зоні реакції, може бути достатню для нагріву речовин і матеріалів для їх самозаймання.

Джерелами запалювання можуть бути:

• речовини, самозаймання яких проходить на повітрі;

• речовини, займання яких проходить при контакті з водою чи вологою повітря;

• речовини, займання яких проходить при контакті одного з другим;

• речовини, займання яких проходить в результаті саморозкладання при нагріванні або механічній взаємодії.

1.4.3.4. Теплові прояви електричної енергії.

Теплові прояви електричної енергії можуть стати джерелами запалювання в результаті невідповідності електрообладнання характеру навколишнього середовища, перевантаження електричних мереж і електродвигунів, механічного пошкодження електрообладнання і т.п.

Джерелами запалювання можуть бути:

• електричні іскрові заряди;

• електричні дуги при коротких замиканнях;

• нагрів при навантаженнях електрообладнання;

• великі перехідні опори в місцях електричних контактів;

• іскрові розряди статичної електрики;

• прямі удари і вторинні прояви блискавки.

Якщо відсутні або недостатньо ефективні заходів проти ліквідації джерел запалювання, у курсовій роботі робиться висновок і пропонуються рішення щодо протипожежному захисту.

1.4.4. Аналіз шляхів розповсюдження пожежі.

При аналізі шляхів розповсюдження пожежі треба мати на увазі, що в одному випадку пожежа через деякий час самоліквідується, а в іншому може отримати швидке розповсюдження. При цьому перелік шляхів розповсюдження пожежі залежить від багатьох причин і умов.

Найбільш характерними шляхами розповсюдження пожежі є:

• горючі будівельні конструкції;

• обладнання та сировина;

• незахищені прорізи;

• повітроводи систем вентиляції;

• пустоти та канали в конструкціях;

• технологічні комунікації;

• оздоблювальні матеріали та ін.

Основними напрямками розробки протипожежних заходів, що полегшують розповсюдження пожежі, можуть бути:

• застосування у вибухопожежонебезпечних будівлях негорючих конструкцій;

• ділення будівлі на відсіки протипожежними перешкодами;

• улаштування протипожежних дверей, вікон, тамбур-шлюзів, вогнезатримуючих клапанів;

• улаштування аварійного зливу з ємкостей з ЛЗР і ГР;

• застосування бортиків та обвалування проти розтікання рідин;

• улаштування протипожежних відстаней.

При розгляді цього питання необхідно виявити шляхи розповсюдження пожежі, характерні для конкретного об’єкта й оцінити ефективність існуючих протипожежних заходів, що виключають або обмежують розповсюдження пожежі.

При відсутності або недостатній ефективності заходів захисту щодо обмеження умов і шляхів розповсюдження пожежі в курсовій роботі робиться висновок і пропонуються рішення щодо протипожежного захисту.

1.4.5. Аналіз умов, які ускладнюють гасіння пожежі та евакуацію людей.

На етапі проектування будівництва та експлуатації об’єкта потрібно створити умови, що будуть сприяти гасінню пожежі і безпечній евакуації людей. Але, як правило, ці умови не завжди витримуються, особливо під час експлуатації будівель, споруд і технологічних установок.

До умов, які ускладнюють гасіння пожежі, можна віднести:

• відсутність або несправність засобів пожежогасіння;

• необхідність евакуації великої кількості людей;

• виділення токсичних продуктів горіння;

• можливість вибуху та руйнування конструкцій та ін.

Основними напрямками розробки протипожежних заходів, що сприяють гасінню пожежі та евакуації людей можуть бути:

• забезпечення достатньої кількості евакуаційних виходів з приміщень і будівель;

• улаштування незадимлених сходових кліток;

• розробка та відпрацювання планів евакуації;

• улаштування установок пожежогасіння і сигналізації;

• улаштування внутрішнього і зовнішнього протипожежного водопостачання;

• улаштування зовнішніх пожежних драбин та ін.

При розгляді цього питання необхідно виявити, що ускладнює гасіння пожежі та евакуацію людей на конкретному об’єкті та оцінити ефективність існуючих протипожежних заходів, що виключають або обмежують труднощі при гасінні пожеж і евакуацію людей.

При відсутності або недостатній ефективності засобів захисту щодо обмеження умов, що ускладнюють гасіння пожежі і евакуацію людей, робиться висновок і пропонуються рішення щодо протипожежного захисту.

1.4.6. Обґрунтування категорій приміщень будівлі з вибухопожежної і пожежної небезпеки та класу зон.

Категорії приміщень будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки встановлюються технологами проектних організацій або діючих підприємств відповідно до методики, викладеної в наказі МНС №833 .Клас зони визначається згідно «Правилами улаштування електроустановок» [гл.7.3.,7.4.], та «Правилами побудови електроустановок».

Завдання курсанта (студента) полягає в тому, щоб порівняти категорію будівлі і приміщення, а також клас зони даного об’єкта з вимогами норм і правил та зробити висновок про відповідність з урахуванням реальної оцінки пожежної небезпеки.