4. Поняття та складові елементи політичної системи суспільства. Місце держави в політичній системі суспільства.

Теорію держави та права, предмет якої становлять інституціональні елементи державно-правової організації суспільства, цікавить передусім вузьке поняття політичної системи, що з огляду на попереднє розуміння виокремлює її інституціональний аспект і саме тому його можна назвати політичною організацією суспільства.

Можна вирізнити такі елементи політичної системи суспільства:

• держава в її інституціональному аспекті як орган (система органів) здійснення політичної влади та управління в загальнонаціональному вимірі;

• політичні партії, які акумулюють політичні настрої населення, виробляють програми загальнонаціонального розвитку, беруть участь у виборах і діяльності представницьких органів влади;

• об'єднання (блоки) політичних партій та політичні рухи,

• об’єднання громадян.

В сучасному демократичному суспільстві держава, яка є стрижневим суб'єктом відносин політичної влади, не повинна претендувати на монополію у вирішенні проблем політичного розвитку країни. Недержавні формування, хоча безпосередньо і не здійснюють політичної влади, але беруть участь у боротьбі за прийняття тих чи інших державних рішень, за їх реалізацію або контроль за їх здійсненням, за зміну державної політики.

Місце держави в політичній системі суспільства

Держава є універсальною політичною формою організації суспільства, центральним (але не єдиним) елементом політичної системи, тому що:

В кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава існує лише одна;

Лише держава може вирішувати будь -, які загально – суспільні справи, а решта організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини суспільства:

Лише держава має право виступати від імені свого народу;

Лише веління держави, втілені у правові норми, є загальнообов’язковими для всього населення країни і має право легального примусу до порушника.

5. Виникнення та розвиток держави

Наукою визначено наступні шляхи виникнення держави, як і мають свої особливості, а тому і причини їх виникнення будуть різні.

Розрізняють європейський шлях виникнення держави, який пов’язують з появою приватної власності. Він бере початок з великого розподілу праці (землеробство відокремилось від скотарства, ремесло від землеробства, з'являться торгівля); що призвело до виникнення надлишкового продукту, приватної власності, майнової нерівності та формування купців; так з’являються класи (великі групи людей з протилежними інтересами: ті, що керують і ті, що на них працюють); Це призводить до міжкласових конфліктів. У зв’язку з необхідністю підтримки в суспільстві порядку, що досягається прийняттям загальнообов'язкових (юридичних) норм та створенням спеціальних груп людей, які професійно здійснюють управління - так виникає держава. Виникнення держави пов’язують із виникненням публічної політичної влади: людей, відокремлених від суспільного виробництва, завданням яких є управління загальнодержавними справами в інтересах громадян.

За східноазіатським шляхом держава виникає у зв’язку з необхідністю організації великомасштабних суспільних робіт та об'єднань з цією метою значної кількості людей. Так, формується група людей (публічна влада) які займаються управлінням іригаційними системами в інтересах спільноти(це перші чиновники). Так виникає держава. Оскільки приватна власність не була цілями управлінців (через складність оброблення земельних ділянок) цей шлях набуває самостійного значення.

Виникнення держави на території сучасної України пов’язують з необхідністю оборони та захисту своєї території. Та ведення нападницьких воєн. Так, численні племена, мали у своєму складі професійну військову еліту, для таких цілей, які ззивалися періодично під керівництвом князя. Згодом, з періодичного органу військова знать набуває рис постійно діючого апарату. Так виникає публічна політична влада в Стародавній Русі.