- •Поняття, структура та функції юридичної науки, місце тдп в системі юридичних наук.
- •Предмет та функції теорії держави і права.
- •Поняття та характеристика методології та система методів теорії держави і права.
- •Поняття та складові елементи політичної системи суспільства. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •Виникнення та розвиток держави
- •Теорії походження держави, характеристика їх різновидів.
- •Поняття держави та характеристика її ознак.
- •Сутність держави. Основні концепції держави.
- •Соціальне призначення та функції держави.
- •Поняття і структурні елементи форми держави. Особливості форми державного устрою в Україні.
- •Поняття та принципи організації і діяльності механізму держави.
- •Поняття та структура державного апарату. Класифікація державних органів.
- •Поняття та ознаки права, його зміст. Співвідношення права і закону.
- •Підходи до визначення сутності права (школи права).
- •Поняття та види принципів права.
- •Функції права та їх класифікація.
- •Визначення норм права та її ознаки. Місце норм права в системі соціальних норм.
- •Види та структура норм права.
- •Система права: поняття, ознаки та характеристика структурних елементів.
- •Система законодавства: поняття, ознаки. Співвідношення системи права з системою законодавства. Класифікація норматино-правових актів.
- •Ієрархія нормативно-правових актів.
- •Чинність нормативно-правових актів.
- •Систематизація нормативно-правового матеріалу. Способи систематизації
- •Форми права: поняття та види.
- •Поняття та стадії правоутворення.
- •Правотворчий процес в Україні.
- •Реалізація норм права: поняття та характеристика форм реалізації правових норм.
- •Поняття, підстави та основні стадії застосування правових норм.
- •Прогалини в праві та шляхи їх усунення.
- •Тлумачення норм права: поняття та види та способи тлумачення норм права. Інтерпретаційні акти.
- •Правовідносини: поняття, ознаки та види. Характеристика структурних елементів правовідносин.
- •Правопорушення: поняття та види. Характеристика складових елементів правопорушення.
- •Юридична відповідальність: поняття, підстави та види.
- •Види юридичної відповідальності за галузями:
- •Виділяють ще Фінансову , та Міжнародно-правову відповідальність (держави).
- •Законність. Вимоги законності та засоби її забезпечення.
- •Правосвідомість та її структура. Рівні правосвідомості.
- •Правовий нігілізм та інші форми деформації правової свідомості.
- •Правові сім'ї. Загальна характеристика романо – германської правої сімї. Порівняння її з англо – американською та релігійно-традиційною правовою сім'єю.
- •Колізії в законодавстві, шляхи їх подолання
Поняття, структура та функції юридичної науки, місце тдп в системі юридичних наук.
Юридична наука, до системи якої входить загальна теорія держави і права, є однією з суспільних наук. Суспільні науки вивчають відносини, які складаються між людьми і їх утвореннями, безпосередньо служать людині.
Юридична наука спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійсність, її особливістю є спільне дослідження права і держави в їх єдності, взаємозв'язку і взаємовпливі. Спільний об'єкт дослідження — право і держава — пов'язує в рамках єдиної юридичної науки спеціалізовані науки, що входять до її складу, кожна з яких водночас має свій власний предмет дослідження. Таким чином складається система юридичних наук, кожна з яких вивчає окремі прояви права і держави.
Юридичні науки за певними ознаками можна поділити на кілька груп:
1. Історико теоретичні науки (історія держави і права, історія політико-правових вчень, теорія держави і права юридична деонтологія) вивчають найбільш загальні закономірності виникнення держави і права; теоретичні уявлення про сутність цих явищ.
2. Галузеві юридичні науки (конституційне право, цивільне право, кримінальне право та ін.) вивчанні, норми окремих галузей права та суспільні відносини, які регулюються відповідними галузями.
3. Прикладні (спеціальні) юридичні науки (криміналістика, юридична психологія, судова медицина, судова статистика тощо) вивчають можливості використання досягнень неюридичних наук в юридичній практиці.
4. Науки, які вивчають зарубіжні держану і право (конституційне право зарубіжних країн, історія держави і прана зарубіжних країн тощо).
5. Наука міжнародного права. Вивчає правові норми, що склалися в результаті взаємовідносин між країнами світу. (Право Європейського Союзу, Союзу незалежних держав, тощо).
Теорія держави і права посідає чільне місце у системі юридичних наук. Вона дає найширші за обсягом і найглибші за змістом знання про державно-правові явища. Теорія держави і права, вивчаючи та узагальнюючи практику, формулює поняття і визначення державно-правових явищ, виробляє наукові рекомендації та висновки, генерує нові ідеї, які дозволяють не тільки зрозуміти сутність, зміст і форми держави і права, а й вміло застосовувати їх з метою прогресивного розвитку суспільства. Теоретичні положення мають широко використовуватися фахівцями у правотворчій і правозастосовній діяльності, при вирішенні питань вдосконалення правового виховання населення тощо.
Предмет та функції теорії держави і права.
Саме предмет визначає самостійність, своєрідність і особливості кожної науки, тобто те, чим вона відрізняється від інших наук.
Предметом теорії держави і права є питання, що мають найбільш загальне, провідне для інших правових наук значення, формулювання головних юридичних понять і їх ознак, встановлення найбільш загальних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права.
Зміст предмета теорії держави і права складають основні і загальні закономірності держави і права, серед яких виділяють:
1) виникнення держави і права;
2) історичні типи держави і права
3) розвиток їх сутності;
4) еволюція форм держави і права
5) здійснення функцій держави і права,
6) побудова системи органів держави
7) розширення та збагачення прав особи, їх захист;
8) зміцнення демократії, законності і правопорядку;
9) розвиток правовідносин і правової культури різних суб'єктів суспільних відносин;
10) реалізація норм права та інші.
Функції теорії держави і права - це основні напрями її дії щодо вирішення завдань, які стоять перед нею.
Онтологічна функція (онтологія - вчення про буття) знаходить своє відображення в пізнанні сутності державно-правових явищ, відповідаючи на такі питання, що являють собою держава і Право, як і чому вони виникли, як відбувається процес їх функціонування тощо.
Гносеологічна функція (гносеологія - теорія пізнання) теорії держави і права полягає в розробці наукових концепцій, правових понять та категорій способів і прийомів, які допомагають здійснювати пізнання держави і права.
Евристична функція (евристика - мистецтво знаходження істини) теорії держави і права полягає в тому, що з її допомогою відкриваються нові закономірності в розвитку державно-правових явищ, зокрема в умовах нових ринкових відносин.
Прогностична функція теорії держави і права проявляється в можливості передбачити шляхи розвитку держави і права, визначити тенденції удосконалення державно-правового життя.
Ідеологічна функція проявляється в тому, що теорія держави і права зводить в єдину систему ідеї про державу і право, створює наукове підґрунтя для формування правової культури індивідів та суспільства в цілому.
Методологічна функція полягає в тому, що теорія держави і права створює систему понять і категорій, які використовують усі інші юридичні науки. Узагальнюючи державно-правову дійсність, теорія держави і права формулює ідеї та висновки принципово важливого значення для всієї юриспруденції.
Системотворча функція полягає в тому, що теорія держави і права об'єднує всі юридичні науки в гармонійну пізнавальну систему.
Практично-прикладна функція теорії держави і права полягає у впровадженні напрацьованих нею положень та висновків у практику державно-правового будівництва.
Комунікативна функція полягає в тому, що теорія держави і права є своєрідною з'єднуючою „ланкою" між юридичними та іншими гуманітарними науками (філософією, загальною історією, соціологією тощо).