Проблемно-пошукові питання

1. Які були передумови утворення Київської Русі?

2. В чому полягає прогресивна роль християнства?

3. Дайте оцінку «норманській» та «хазарській» теоріям походження Київської Русі. Чому ці проблеми привертають увагу науковців і в наші дні?

4. Дайте оцінку історичному значенню Київської державності.

5. Які наслідки феодальної роздробленості Київської Русі?

6. Розкрийте причини занепаду Галицько-Волинської держави.

Основна література

6. Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. – [3-тє вид., доп. ]. – К.:Академія, 2008. – С. 44–80, 90–96.

7. Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ] – [ вид. 4-те, зі зм.]. –Львів: Світ, 2003. – С.58–64, 71–84.

8. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40–66, 91–103.

9. Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. – [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008. ─ С.45–74.

10. Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.33–70, 78–82.

Додаткова література

5. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття / Володимир Йосипович Борисенко. – К.: Либідь, 1998. –С.46–86.

6. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки / Михайло Юрійович Брайчевський. – К.: Академія, 1995. –168 с.

7. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа / Михаил Сергеевич Грушевский. ─ К.: Лыбидь,1991. – С.45–75.

8. Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності / М.Ф. Котляр. ─ К.: КСУ,2002. – 234 с.

9. Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – СПб.: Алетейя, 2003. –160 с.

Семінар №3

Національно-визвольна війна українського народу (2 год.)

Мета та завдання: розгляд причин, характеру, мети національно-визвольної війни; аналіз її рушійних сил та основних битв; характеристика основних договорів та історико-юридична їх оцінка.

Основні поняття: революція, повстання, католицизм, полонізація, унія, Гетьманщина, Військо Запорозьке, васалітет, протекція, возз’єднання, конфедерація, міліарний союз.

План

1. Передумови, причини, характер, рушійні сили національно-визвольної війни.

2. Початковий період визвольної війни 1648-1649 рр. Зборівський мир.

3. Воєнні дії у 1650-1653 рр. Білоцерківська угода.

4. Україно-московські відносини в середині XVII ст. Переяславська рада, «Березневі статті», їх оцінка та історичне значення.

У першому питанні студентам важливо з’ясувати загальну політичну ситуацію на українських землях, що склалася в середині XVII ст. Імперська політика Польщі поставила український народ у безправне становище. Українські землі в середині XVII ст. стали центром загострення численних протиріч, які привели до соціального вибуху. Студенти повинні проаналізувати соціально-економічні, політичні, національно-релігійні, зовнішньополітичні причини національно-визвольної війни.

Вивчаючи друге питання, слід розуміти, що характер війни визначався метою, в якій в нерозривній єдності перепліталися соціальні, релігійні аспекти, що в кінцевому підсумку й окреслили її національно-визвольний характер. Масова участь у війні представників більшості верств українського народу дає підстави визначити її як всенародну. Рушійною силою стало селянство, а лідером – козацтво, союзниками – українські ремісники, міщани, дрібна шляхта, православне духовенство. Метою війни було повалення польського гніту, встановлення політичної, територіальної автономії в Запорозькій Січі, а в майбутньому – створення незалежної держави. 9 (19) лютого 1648 р. на Січі відбулася козацька рада, учасники якої обрали гетьманом Б. Хмельницького.

Студентам необхідно дати оцінку та вказати на історичне значення переломних битв козаків у перший період війни: під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Наслідком цих битв та облоги Львова, Замостя, повстання в Галичині під проводом С. Височана був повний розгром польської адміністративно-політичної системи в краї.

Важливо з’ясувати зміст і суть Зборівського договору (серпень 1649 р.) та дати йому оцінку. Це був певний компроміс між Польщею та Україною, і український народ здобув (уперше) національно-територіальну автономію в складі Речі Посполитої. Треба пам’ятати, що Зборівська угода була затверджена на початку 1650 р. Варшавським сеймом, але вона виявилася нежиттєздатною, бо не зняла суперечностей між Україною і Польщею.

Вивчаючи третє питання, необхідно зрозуміти, що влітку 1651 р. між Україною і Польщею знову розпочалися бойові дії. Вирішальна битва (червень 1651 р.) відбулася під Берестечком на Волині. Б. Хмельницький зазнав у ній поразку. Студенти повинні знати умови Білоцерківської угоди (28 вересня 1651 р.), яка фактично зводила нанівець українську автономію. Оцінюючи Білоцерківський договір, важливо звернути увагу на те, що Б. Хмельницький розглядав його як тактичний крок на шляху до мети. Наслідком цього договору була масова втеча селян із Правобережжя на землі Московської держави – Слобідську Україну.

У 1652-1653 рр. знову розпочалися воєнні дії: битва під Батогом (на Вінниччині, 22 -23 травня 1652 р.), облога Жванця (Поділля. 11 жовтня – 5 грудня 1953 р.), молдавські походи ( воєнні дії проти Молдови, союзниці Речі Посполитої, з метою розірвати її зв’язки з Польщею). Студентам слід звернути увагу на становище Гетьманщини наприкінці 1653 р., політичні наслідки воєнних дій. У зв’язку з таким перебігом подій гостро постала проблема пошуку військово-політичної допомоги ззовні.

При підготовки відповіді на четверте питання плану важливо зрозуміти, чому необхідним був союз із Москвою в 1654 р. Чому Хмельницький віддав перевагу союзу з Росією? Це зумовлювалося дією кількох чинників:

• приналежністю до одного й того самого православного віросповідання;

• близькістю мови і культури;

• відносно військово-політичною слабкістю Росії порівняно з Османською імперією, що давало надію на збереження Україною свого державного статусу;

• Росія мала територіальні суперечки з Польщею і, об’єктивно, це робило Московську державу союзником у боротьбі з Польщею.

Студенти повинні розуміти, що ніякого письмового договору в Переяславі (8 січня 1654 р.) не було укладено, там були усні переговори, які носили декларативний характер і не мали юридично-правової сили. Умови договору 1654 р. містяться в двох різних за формою актах: 11-ти статтях від 21 березня і узагальнюючій царській жалуваній грамоті гетьманові і війську Запорозькому від 27 березня. З боку України договір було викладено у формі «чолобитної», а з боку Росії – у формі «жалування», тобто царських указів. За своєю суттю договір був угодою двох держав. Студенти повинні познайомитися з змістом основних статей цього договору та дати йому свою оцінку.

Даючи історико-юридичну оцінку договору 1654 р., слід сказати, що серед істориків спектр тлумачень цієї угоди надзвичайно широкий, зокрема:

• «персональна унія» (незалежні держави, що мають власні уряди, але визнають владу одного монарха);

• васальна залежність України від Росії;

• автономія України у складі Росії;

• конфедерація двох держав, спрямована проти зовнішнього ворога;

• військовий союз між Україною і Росією;

• возз’єднання українського і російського народів, тощо.