6.5. Держава і місцеве самоврядування

Місцеве самоврядування – це самостійна і під свою відповідальність діяльність населення з вирішення питань місцевого значення. Воно є самостійною недержавною формою народовладдя на місцях, інакше кажучи, це влада місцевої територіальної громади. Органи місцевого самоврядування автономні, тобто, не підпорядковані ні одне одному, ні державі.

Існує два основних теоретичних і практичних підходи до взаємин державної влади і місцевого самоврядування.

Державна теорія і практика місцевого самоврядування виходять з того, що місцеве самоврядування породжене державою і нерозривно з ним пов’язано. Зокрема, виборні глави органів місцевого самоврядування затверджуються державою і діють як представники державної влади. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть наділятися окремими повноваженнями державних органів з передачею їм при цьому необхідних ресурсів для їх здійснення.

Громадська теорія і практика місцевого самоврядування базується на незалежності органів місцевого самоврядування від держави. Виборні органи місцевого самоврядування є самостійними щодо центральної влади і утворюють систему місцевого самоврядування (муніципальну систему). Місцеве самоврядування включає як виборні органи, так й адміністративні служби, що перебувають в їхньому віданні. Ці служби називають комунальною (муніципальної) адміністрацією і утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету.

При будь-якій з названих моделей система місцевого самоврядування є більш демократичною у порівнянні з державним управлінням на місцях. Вона дозволяє повніше враховувати проблеми розвитку території, інтереси різних груп населення, ефективніше управляти освітою, підтриманням порядку, утриманням доріг тощо. До того ж державний бюджет звільняється від витрат на утримання місцевої адміністрації.

Предмет відання органів місцевого самоврядування складає: комунальне господарство та впорядкування території; охорона природи та культурної спадщини; місцева інфраструктура (транспорт, дороги тощо); соціальна та культурна сфера. Коло повноважень органів місцевого самоврядування включає: створення комунальних підприємств різного профілю і керівництво їхньою роботою; надання допомоги малозабезпеченим; будівництво соціального житла, муніципальних шкіл, лікарень, дитячих садів; встановлення правил поведінки у громадських місцях, видання розпоряджень по пожежній охороні, санітарному нагляду; створення місцевих поліцейських сил, на які покладається несення патрульної та охоронної служби. У ряді фінансових повноважень найважливішим є ухвалення місцевого бюджету, який складається з власних доходів (податки і збори з населення) та дотацій з державного бюджету.

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1. Дайте визначення політичної системи суспільства.

2. Складіть схему «Структура політичної системи».

3. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Функції політичної системи суспільства».

1. Цілепокладальна	А. Мобілізація людських, матеріальних і духовних ресурсів для досягнення поставленої мети
2. Організаторська	Б. Встановлення норм, на основі яких функціонує політична система та окремі її суб’єкти
3. Інтеграційна	В. Розподіл матеріальних і духовних цінностей у суспільстві
4. Регулятивна	Г. Формування політичної свідомості, залучення членів суспільства до політичної участі та діяльності
5. Дистрибутивна	Д. Об’єднання громадян та їх колективів навколо загальних соціально-політичних цілей, узгодження різноманітних інтересів держави і соціальних спільнот
6. Ідеологічна	Е. Визначення цілей та завдань суспільства, виробленні програми його життєдіяльності

4. Складіть таблицю «Типологія політичних систем».

Критерій типології	Види політичних систем

5. Визначте місце держави в політичній системі суспільства.

6. Охарактеризуйте місце і роль політичних партій і громадських організацій у політичній системі.

7. Визначте відмінності між політичними партіями та громадськими організаціями.

8. Охарактеризуйте основні теорії місцевого самоврядування.