Нормативні джерела

Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

Додаткова література

Бляхман Б.Я. О социальной ценности государства // Сибирский Юридический Вестник. - 2003. - № 4. (находится на сайте www.law.edu.ru)

Джураєва О.О. Поняття та ознаки функцій сучасної держави // Актуальні проблеми політики: Зб.наук.праць.– Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.25. – С.143-149.

Любашиц В.Я. Современное государство в глобализирующемся мире: проблемы теории // Правоведение. – 2004. - № 4. – С. 203-221.

Лощихін О. Економічна функція у системі функцій сучасної держави: деякі питання теорії // Право України. – 2006. – №8. – С.29-34.

Марченко М.Н. Государственный суверенитет: проблемы определения понятия и содержания // Правоведение. – 2003. – №1. – С. 186-197.

Морозова Л.А. Влияние глобализации на функции государства // Гос. и право. – 2006. – №6. – С.101-107.

Наливайко Л.Р. Поняття та основні ознаки функцій держави // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. –Вип.16. – С.177-191.

Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії “функція держави” (загальний огляд проблеми) // Право України. – 2006. – №6. – №8. – С.63-68.

Просвирнин Ю.Г. Информационная функция государства // Журнал российского права. –2002. – № 3. – С. 29-35.

Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико–методологічні засади дослідження // Право України. – 2001. – № 8. – С.41

Чиркин В.Е. Государствоведение. – 2–е изд., испр. и доп. – М.: Юрист, 2000. – 382 с.

Шидловская О. Социальная сущность Украинского государства // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ., 2004. – Вип.22. – С.283-288.

Розділ 4. Форми держави

4.1. Форма держави: поняття, структура, значення

Поняття форми держави традиційно перебувало в центрі уваги юридичної науки з моменту її зародження. Сьогодні під формою держави розуміють спосіб організації та здійснення державної влади. Поняття форми держави необхідне для відповіді на питання: як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою і населенням, як територіально побудована державна влада, якими методами здійснюється державна влада.

Форма держави – це державно–правова конструкція, що складається з трьох елементів: форми правління, форми державно–територіального устрою, форми державного режиму. Типологія держав залежно від їх форми здійснюється відповідно до цих елементів:

1) залежно від форми правління розрізняють монархічні і республіканські держави;

2) залежно від форми державно–територіального устрою розрізняють унітарні, федеральні, конфедеративні і регионалістськіє (регіональні) держави;

3) залежно від форми державного режиму розрізняють демократичні, авторитарні і тоталітарні держави.

Широкий підхід до форми держави привів до того, що, спираючись на традиційні елементи форми держави, запропоновано виділяти три основні форми держави: монократичну (моністичну), сегментарну та полікратичну (плюралістичну)¹.

Монократична форма держави має високий рівень централізації. Державну владу зосереджує одна особа або орган, ні розподіл влади, ні автономія в територіальному устрої, ні місцеве самоврядування фактично не допускаються. Ця форма пов’язана з обов’язковою ідеологією, одержавленням економіки, соціальної сфери та культури, украй елітарним характером державної влади. Демократичні інститути, парламент, самоврядування використовуються в демагогічних цілях.

Сегментарна форма держави значною мірою носить олігархічний характер, займаючи проміжне положення між монократичною і полікратичною формами держави. Тут допускається розподіл компетенції між різними органами державного управління, елементи автономії та місцевого самоврядування. Домінує виконавча влада.

Полікратична форма держави реально використовує розподіл влади, систему стримувань і противаг, декілька центрів влади в державі (президент, парламент, суд), автономію в територіальному устрої, розвиток місцевого самоврядування, демократичні методи здійснення державної влади. У багатьох полікратичних країнах існує монархічна форма правління (парламентарна монархія). Вона сумісна з президентською, парламентською, змішаними республіками, може бути унітарною державою або федерацією.