Додаткова література

Исаков Н.В. О содержании термина «правовая политика» // Новая правовая мысль. - 2003. - № 2 (3). - С. 10-16.

Корчевна Л. До критики поняття «механізм правового регулювання» // Право України. – 2003. – №1. – С.118-120.

Малько А.В. Льготная и поощрительная политика. – СПб.: Юридический пресс Пресс, 2004. – 231 с.

Малько А.В. Механизм правового регулирования: Лекция //Правоведение. -1996. - № 3 (214). - C. 54-62.

Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. - 2-е изд., перераб. и доп., науч. - М.: Юристъ, 2003. - 250 с.

Малько А.В., Михайлов А.Е., Невважай И.Д. Правовая жизнь Философские и общетеоретические проблемы // Новая правовая мысль. - 2002. - № 1. - С. 4-12.

Исаков Н.В., Малько А.В., Шопина О.В. Правовые акты: Общетеоретический аспект исследования //Правоведение. - 2002. - № 3 (242). - С. 16-28.

Матвєєва Л.Г. Інтерпретаційні акти як різновид правових актів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 2. – С.114–117.

Муромцев Г.И. Правовая политика: вопросы методологии //Правоведение. - 2005 . - № 6. - С. 14-25.

Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова, И.В. Котелевской. – М.: Изд-во М.Ю.Тихомирова, 1999. – 381с.

Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. - СПб. :Изд-во Русск.Христианс.гуманитарного института, 1999. - 448 с.

Шундиков К.В. Юридические средства реализации правовой политики // Правоведение. - 1997. - № 4. - С.149-150.

Розділ 27. Правові системи сучасності

27.1. Правова система суспільства і система права, їх співвідношення

Правова система – це об’єктивне, історично закономірне правове явище, яке включає взаємозв’язані, взаємообумовлені і взаємодіючі компоненти: право та втілююче його законодавство, юридичні установи, юридичну практику, суб’єктивні права і обов’язки, правову діяльність і правовідносини, правосвідомість і культуру, правову ідеологію тощо.

Таким чином, правова система – це цілісна сукупність всіх юридичних явищ, властивих певному суспільству. Звичайно під поняттям «правова система» розуміють національну правову систему.

Поняття правової системи і системи права не тотожні. Правова система – цей узагальнене поняття, що включає всі позитивні явища, пов’язані з правом. Система права є базовим складовим елементом правової системи.

Структура правової системи суспільства включає декілька підсистем (блоків)¹:

1) інституційний блок складають суб’єкти права – фізичні та юридичні особи, держава, соціальні спільноти. Без існування цього блоку право не має сенсу;

2) нормативний блок включає правові норми (система права);

3) функціональний блок є правовою поведінкою у всьому його різноманітті (правотворчість, правореалізація, правозастосування, юридична практика, правове виховання);

4) ідеологічний блок включає правосвідомість і правову культуру (особистості, групи, суспільства);

5) комунікативний блок встановлює та інтегрує зв’язки між рештою блоків правової системи. Вони утілюються в категоріях законності і правопорядку.

Компоненти правової системи є неоднаковими за своїм значенням, юридичною природою, питомою вагою, самостійністю, ступенем впливу на суспільні відносини, але в той же час вони підпорядковані деяким загальним закономірностям, характеризуються єдністю.

В умовах демократії правова система одержує свій найвищий розвиток, що пов’язано з формуванням правової держави. Право і держава як би міняються місцями – не держава визначає розвиток правової системи, а, навпаки, право визначає розвиток держави, зв’язує і підпорядковує собі державну владу.