26.5. Правова політика: поняття, види, форми, принципи

Термін «правова політика» ввів в науковий обіг Л.І.Петражицький. Але лише в кінці ХХ ст. правова політика стала перетворюватися на відносно самостійний напрям державної політики. Правова політика робить значний вплив на всі види діяльності держави.

Правова політика – це діяльність суб’єктів політичної системи, направлена на вдосконалення правової системи, підвищення ефективності механізму правового регулювання, побудову правової держави.

Види правової політики:

1) по сфері здійснення вона може бути конституційною, кримінальною, сімейною, фінансовою, податковою, митною, банківською тощо;

2) за змістом – законодавчою, виконавчою, судовою, прокурорською, нотаріальною тощо;

3) залежно від цілей – поточною та перспективною;

4) залежно від функцій – праворегулятівною та правоохоронною.

Форми правової політики сучасної держави:

1) правотворча форма утілюється в ухваленні, зміні і скасуванні нормативних актів і договорів. Головна проблема тут полягає не в кількості нормативних актів і договорів, а в тому, щоб вони були пов’язані в єдину систему. Законотворчість передбачає достатньо високий рівень правосвідомості і правової культури депутатського корпусу;

2) правозастосовча форма переважно утілюється в застосовчих актах. Особливістю цієї форми є те, що в сучасних умовах значно розширився суб’єктний склад правозастосування. Тепер активно, але не завжди, на жаль, законно застосовують право і недержавні структури: органи місцевого самоврядування, керівники приватних фірм, банків, громадських об’єднань тощо;

3) правоінтерпретаційна форма переважно утілюється в актах тлумачення правових норм (інтерпретаційних актах);

4) доктринальна форма переважно утілюється в концепціях і проектах правових актів, в науковому передбаченні розвитку юридичних ситуацій. Юридичні переконання і концепції є надзвичайно значущими для формування моделі правового регулювання, для вдосконалення законодавства, для оптимізації методології тлумачення юридичних норм, для правореалізаційного процесу;

5) правонавчаюча форма виявляється в підготовці юристів нового покоління, готових творчо діяти в новій політико-правовій ситуації. Правова політика значною мірою розробляється, фіксується, проводиться юристами, тому студентам юридичних вузів необхідно знати основи, специфіку, види і значення правової політики.

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1. Дайте визначення правового регулювання.

2. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Правове регулювання»

1) правове регулювання	А. юридичний інструмент досягнення суб’єктами своїх цілей та рішення практично значимих задач суспільства
2) предмет правового регулювання	Б. прийоми і способи впливу права на суспільні відносини та поведінку людей
3) метод правового регулювання	В. цілеспрямований вплив на поведінку людей і на суспільні відносини за допомогою правових засобів та правових способів
4) правовий засіб	Г. специфіка юридичного регулювання визначених суспільних відносин за допомогою різних юридичних засобів і способів
5) правовий режим	Д. суспільні відносини, акти поведінки, стани

3. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Способи і типи правового регулювання»

1. Дозвіл	А. Дозволено все, що прямо не заборонено законом
2. Зобов’язування	Б. Суб’єкт повинен утримуватися від визначених у законі дій
3. Заборона	В. Пропозиція обрати найбільш оптимальний варіант поведінки
4. Заохочення	Г. Заборонено все, що прямо не дозволено законом
5. Рекомендації	Д. Суб’єкт має право здійснювати певні позитивні дії або утриматись від них
6. Загально дозвільний тип	Е. Нагородження суб’єкта за певну позитивну поведінку
7. Спеціально дозвільний тип	Є. Суб’єкт повинен здійснити певні позитивні дії

4. Складіть таблицю «Стадії механізму правового регулювання»

№ стадії	Назва стадії	Зміст стадії

5. За наявності яких обставин постає необхідність у факультативній стадії механізму правового регулювання?

6. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Ознаки правових актів»

А. Нормативно-правовий акт	1. Закріпляють правила розуміння норми права
	2. Може бути самостійним спеціальним документом, чи може бути вписаний до правозастосовчого акту
Б. Акти застосування правових норм	3. Являють собою формально-обов‘язкове волевиявлення держави
	4. Можуть мати письмову, усну, мовчазну форму виразу
	5. Є формально-обов‘язковими щодо персонально визначених суб‘єктів
В. Інтерпретаційні правові акти	6. Їх юридична чинність визначається одноразовою реалізацією
	7. Містять правила поведінки загального характеру

7. Порівняйте за допомогою таблиці правові пільги, заохочення та обмеження.

Критерії порівняння	Правова пільга	Правове заохочення	Правове обмеження
Суб’єкти, до яких застосовується
Мета
Спосіб закріплення
Форма прояву

8. Охарактеризуйте форми правової політики.