19.7. Юридичні колізії

Термін «колізія» (від лат. «collide» – стикатися) означає зіткнення протилежних обставин, сил та інтересів. Найбільш загальною колізією є суперечність між «сущим» і «належним». Враховуючи, що закон закріплює «суще», а в праві міститься «належне», в широкому сенсі слід розглядати юридичні колізії як суперечність між позитивним законом і природним правом.

Але найчастіше термін “юридична колізія” уживається у вузькому сенсі – як формальна суперечність усередині правової системи. До юридичних колізій відносять:

1) колізії правових норм;

2) колізії нормативно-правових актів;

3) колізії нормативно-правових актів та інших джерел права;

4) колізії між нормами права та актами тлумачення;

5) колізії між окремими актами тлумачення тощо.

Юридичні колізії заважають нормальній роботі правової системи, позначаються на ефективності правового регулювання, стані законності і правопорядку, правосвідомості і правовій культурі суспільства, нерідко ущемляють права громадян. Вони створюють незручності в правозастосовчій практиці, утрудняють користування законодавством, культивують правовий нігілізм.

Можна виділити об’єктивні причини колізій (наприклад, в умовах відставання права від динамічніших суспільних відносин одні норми застарівають, інші з’являються, не завжди відміняючи колишні, і діють часто одночасно з ними) і суб’єктивні (недолік досвіду законодавця, низька якість законів, непослідовна систематизація нормативних актів).

Найбільш значущими з практичної точки зору є колізії норм права. Колізії норм права – це розбіжності або суперечності між окремими нормами права, що регулюють одні й ті ж або суміжні відносини. Застосування їх поодинці дає різний, інколи протилежний, результат.

Види колізій норм права:

1) темпоральні колізії (колізії в часі) виникають унаслідок видання різночасно як мінімум двох норм права з одного й того ж питання. Наприклад, земля як об’єкт права власності та основний природний ресурс знаходиться в полі регулювання відразу декількох галузей права, зміст яких далеко не завжди співпадає;

2) просторові колізії мають місце у випадках, коли суспільні відносини, на які поширюють свою дію норми права, мають різні межі з цими нормами. Вони нерідкі в країнах з множинністю правових систем – федераціях, а також характерні для приватноправових відносин, «обтяжених» міжнародно-правовим елементом (наприклад, у разі шлюбу громадян двох різних держав неминуче виникає колізія норм, які регулюють майнові та немайнові відносини подружжя);

3) ієрархічні (субординаційні) колізії виникають тоді, коли одне і те ж відношення регулюється двома і більш нормативно-правовими актами, що мають різну юридичну чинність. Нерідкими є випадки, коли підзаконні акти, вийшовши за межі закону, який вони покликані конкретизувати, містять норми, що відрізняються за змістом від норм відповідного закону;

4) смислові (змістовні) колізії виникають унаслідок часткового збігу об’єму регулювання у двох і більш норм права, інакше кажучи, існує конкуренція загальної та спеціальної норми. Строго кажучи, в даному випадку колізії, тобто суперечності немає. В наявності саме конкуренція, тобто альтернатива правового регулювання. Наприклад, такими конкурентними є багато норм Кримінального кодексу України (досить порівняти зміст ст.112 та ст.115);

5) складні колізії, коли поєднуються два види колізій. Наприклад, створення акціонерних товариств в Україні регулюється різночасно прийнятими Цивільним кодексом і Господарським кодексом, причому зміст відповідних статей законів не співпадає. Так, Господарський кодекс вимагає до моменту державної реєстрації відкритого акціонерного суспільства провести підписку на акції і установчі збори (ч.4 ст.81). Цивільний же кодекс цієї вимоги не містить.

Мінімізація колізійністі нормативного регулювання досягається двома шляхами: усунення колізій шляхом нормотворчості; подолання колізій шляхом тлумачення права, шляхом видання колізійних норм і шляхом застосування правоположень. Так, Кодекс торгового мореплавання України містить ст. 14 «Колізійні норми», яка визначає порядок вибору норми у разі суперечностей між декількома розпорядженнями. У подоланні колізій використовуються наступні правоположення – стійкі типові рішення щодо застосування правових норм:

1) для подолання темпоральної колізії діє загальне правило: «Пізніше виданий нормативно-правовий акт скасовує попередній у всьому тому, в чому він з ним розходиться». Винятком з цього правила є норми про надання акту зворотної або переживаючої сили;

2) для подолання ієрархічної колізії діє загальне правило: «У разі розбіжності між нормативно-правовими актами застосовується той з них, який має вищу юридичну чинність»;

3) для подолання змістовної колізії діє правило: «Спеціальний або винятковий нормативно-правовий акт скасовує дію загального»;

4) для подолання складної колізії використовується декілька правил. При збігу темпоральної та змістовної колізії, коли спеціальна норма була видана раніше загальною, пріоритет віддається спеціальній нормі. При збігу ієрархічної та смислової колізії пріоритет віддається спеціальній (винятковій) нормі, проте, якщо нижчестоящий орган не мав повноважень видавати спеціальні (виняткові) норми, пріоритет віддається загальній нормі.