Додаткова література

Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. - М.: Юрид. лит., 1976. – 387 с.

Книпер Р. Толкование, аналогия и развитие права: проблемы разграничения судебной и законодательной власти // Государство и право. – 2003. - №8. – С.5-9.

Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. - № 6. – С.34.

Матвєєва Л.Г. Класифікація актів тлумачення права: проблема вибору критерію // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.18. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С. 46–51

Михайлович Д.М. Толкование закона: Монография. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 198 с.

Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях та висновках (1997-2003 роки)/ Чаюн М.Г., Кириченко Ю.М., Кидисюк Р.А. та ін. – К..: Атіка, 2003. – 336 с.

Сліденко І.Д. Тлумачення Конституції: питання теорії і практики в контексті світового досвіду. – Одеса: Фенікс, 2003. – 234с.

Черданцев А.Ф. Толкование права и договора: Учеб.посбие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 381 с.

Юдин З.М. Толкование договора как разновидность толкования права // Юридический вестник. – 2000. - №3. – С.85.

Розділ 19. Реалізація та застосування права

19.1. Реалізація права та її ознаки

Встановлення державою правових норм не є самоціллю. Право виступає як соціальний регулятор і як вища соціальна цінність лише тоді, коли його принципи і норми утілюються в життя, реалізуються в діях суб’єктів соціального спілкування.

Сенс права та його соціальне призначення найповніше розкриваються тоді, коли його приписи добровільно здійснюються його численними суб’єктами. Без реалізації право залишалося б лише формально визначеною і офіційно вираженою декларацією. В процесі реалізації права відбувається «матеріалізація» абстрактних нормативно-правових приписів в конкретні правомірні вчинки суб’єктів права і задовольняються «закладені» в норми права особисті та соціальні очікування учасників правовідносин.

Реалізація права – це втілення права в життя, реальне втілення змісту юридичних норм у фактичній поведінці суб’єктів.

Ознаки реалізації права:

1) відповідність приписам права. Реалізація права – це завжди правомірні дії суб’єктів права;

2) соціальна корисність. За допомогою реалізації правових норм задовольняються різноманітні особисті та суспільні потреби і інтереси;

3) процедурність. Реалізація права – це регламентована правом діяльність суб’єктів права, яка протікає в часі і складається з послідовно здійснюваних вчинків;

4) вольовий характер. Здійснюючи реалізацію права, його суб’єкти діють усвідомлено, свідомо узгоджуючи свої вчинки з приписами правових норм;

5) державна забезпеченість. Реалізація права забезпечується різними юридичними засобами, у тому числі і державним примушенням.

В процесі правореалізації правові норми повинні ефективно, без жодних відхилень перетворюватися в правомірну поведінку, суб’єкти права повинні максимально повно реалізовувати можливості, надані правом, і вичерпно виконувати його вимоги. Таким чином, можна сказати, що правова норма реалізується тоді, коли вона утілюється у фактичній правомірній поведінці суб’єктів. Проте слід відмітити, що ця теза має пряме відношення лише до норм, які безпосередньо регулюють поведінку, хоча вони й складають основний масив юридичних норм. Спеціалізовані норми безпосередньо поведінкою не реалізуються: вони реалізують своє призначення через системні зв’язки з конкретними нормами, допомагаючи їм в регулюванні поведінки.

Реалізація права як процес може бути охарактеризована з об’єктивної та суб’єктивної сторони. З об’єктивної сторони вона є здійсненням дій, передбачених нормами права. Суб’єктивна сторона реалізації права характеризує ставлення суб’єкта до правових вимог, що реалізовуються, його установки і волю у момент здійснення юридичних дій. Суб’єкт може бути зацікавлений в реалізації права через усвідомлення громадського обов’язку, через власну вигоду, або через побоювання несприятливих наслідків. Але головне в цьому процесі – точне слідування правовим приписам.