Анатомічні особливості шиї

Білатеральний розташований підшкірний м'яз шиї утворює SMAS ділянки шиї. Цей тонкий плаский м'яз починається від ключиці, йде по передній поверхні шиї і піднімається вище за нижню щелепу до щоки, де переходить в латеральну SMAS щоки. Більш поверхнево до цього м'яза знаходиться підшкірний жир шиї і нижньої частини щік, включаючи підпідборідну ділянку і щічні жирові прошарки.

Підшкірний м'яз шиї покриває і захищає гілку лицевого нерва – крайову гілку нижньої щелепи. Цей руховий нерв йде уздовж нижньої щелепи паралельно її нижньому краю. Найбільш поверхнева крайова гілка нижньої щелепи розташована безпосередньо спереду від переднього краю жувального м'яза. Ця точка знаходиться поряд з ділянкою краю нижньої щелепи, де пальпується лицева артерія (рис. 18.3). Крайову гілку нижньої щелепи під час ліпосакції шиї і щік ушкоджують частіше інших утворювань. Підшкірний м'яз шиї тонкий, її легко можна проткнути канюлею для ліпосакції, особливо мікроканюлею малого діаметру. Під час ліпосакції слід дотримуватися обережності і не перфорувати платизму.

Під платизмою знаходиться декілька анатомічних утворень, які визначають форму шиї. Під'язикова кістка є «плаваючим» утворенням (не прикріплена до скелета) і опорною точкою для глибоких м'язів передньої поверхні шиї, що беруть участь в акті ковтання. Розташування під'язикової кістки впливає на сприйману повноту шиї. Під'язикова кістка, виступаюча наперед, збільшує повноту шиї і обмежує міру естетичного поліпшення після косметичної операції.

Нижче за під'язикову кістку розташований щитоподібний хрящ. Це утворення входить до складу гортані і може виступати наперед у вигляді адамова яблука, особливо у чоловіків з невеликою кількістю поверхнево розташованого підшкірного жиру. Щитоподібний хрящ розташований на декілька сантиметрів вище за щитовидну залозу.

Також на повноту шиї може впливати жир, розташований під платизмою. Цей жир знаходиться безпосередньо під її проксимальною частиною, трохи каудальніше підпідборідної складки. Жир, розташований під платизмою, лежить (зазвичай) під волокнами листків поверхневих м'язів шиї, що з'єднуються. Видалення певної частини цього жиру може зменшити об'єм шиї.

Зовнішня яремна вена є великою судиною, яка йде поверх грудино-ключично-соскоподібного м'яза (рис. 18.3). Поряд з цією веною виконують латеральний розріз під мочкою – доступ для ліпосакції, яким можна ненавмисно пошкодити цю судину.

Жирове тіло щоки являється великим утворенням складної форми, велика частина якого знаходиться глибше за жувальні м'язи (рис. 18.4). Це поверхневе крило жирового тіла щоки, зване буккальним подовженням, не з’єднується з підшкірним жиром і лежить під SMAS. У деяких пацієнтів жирове тіло надає повноту нижньої ділянки щік. Виступаюче жирове тіло щоки можна зменшити прямою ексцизією, через внутрішньоротовий доступ, або через відкритий доступ під час рітідектомії

Жирове тіло щоки для ліпосакції недоступно.

Результати ліпосакції

До очікуваних результатів ліпосакції шиї і щік відносяться зменшення об'єму і скорочення шкіри, особливо на шиї. Обидва ці ефекти сприяють поліпшенню цефалометричних показників за рахунок підйому шийної точки і зменшення шийно-підборідного кута. Також в результаті ліпосакції можливо відновлення анатомічних проявів молодості шиї, включаючи добре помітний контур нижнього краю нижньої щелепи, видиме виступання щитоподібного хряща, видимий контур переднього краю грудино-ключично-соскоподібного м'яза і зменшення шийно-підборідного кута (рис. 18.2). Основним обмеженням ліпосакції шиї і щік є те, що за допомогою однієї лише ліпосакції вигляд щік можна поліпшити тільки в помірній мірі.

Тумесцентна ліпосакція шиї і щік при дотриманні правил її виконання є безпечною процедурою. При цьому повністю виключається дія основного чинника ризику косметичної операції – наркозу. При акуратній тумесцентній анестезії не потрібно застосування ніяких системно діючих препаратів, наприклад седативних. Завдяки цьому виключений ризик пригноблення дихання. Для проведення ліпосакції шиї і щік потрібно невеликі об'єми розчину тумесцентного анестетика. У зв'язку з цим відсутній ризик системної токсичної дії лідокаїну.

До основних ускладнень відносяться зайве видалення жиру, особливо в ділянці щік і випадкове проникнення інструменту в простір під платизмою. Найчастіше при цьому виникає роздратування крайової гілки нижньої щелепи, що призводить до тимчасового парезу лицевого нерва.