Планування операції і відбір пацієнтів

Відбір пацієнтів, що звертаються з приводу різних деформацій носа, проводять за загальними правилами і положеннями відбору. При цьому важливо, щоб хірург бачив і обстежував "не ніс, а людину з носом". Окрім вирішення психологічних питань, пов'язаних з майбутнім втручанням, в завдання хірурга-косметолога входить проведення аналізу деформації, який включає встановлення локалізації і величини деформації, приблизну оцінку післяопераційної корекції недоліку (кінцевий результат), визначення стану тканин носа та ін. Складність і ретельність проведення аналізу деформації визначаються відмітною особливістю ринопластики – її одноэтапностью. Неправильно проведений аналіз є головною причиною повторних ринопластик, виконання яких скрутне навіть для найдосвідченіших хірургів.

Певні питання, які ставить перед пацієнтом лікар, допомагають йому ще до огляду отримати уявлення про анатомічні деформації і органічні порушення функції дихання, оцінити мотивування звернення і обличчя пацієнта. Аналіз деформації носа необхідно проводити з урахуванням основної вимоги – гармонійного поєднання носа не лише з іншими особливостями обличчя, але і усієї людини. При цьому доводиться враховувати ряд чинників, наприклад статеві відмінності. При виконанні ринопластики необхідно прагнути до того, щоб була підкреслена жіночність у жінок і мужність у чоловіків. Внаслідок цієї вимоги пацієнтів-чоловіків, що бажають мати короткий кирпатий кінчик носа, повинні насторожувати хірурга, оскільки для чоловіків характерніша пряма спинка носа.

Хірург не повинен грубо змінювати етнічні особливості обличчя пацієнта. Можливість змінити подібні прояви часом значно обмежена. Якщо за наявності великих "кавказьких" носів у хірурга є велика кількість матеріалу для їх зменшення і сприятливіша будова обличчя для цього, то у азіатських народностей практично неможливо добитися європейських стандартів форми носа із-за невигідного для цього поєднання анатомічних утворень обличчя (плаский лоб з дуже згладженим надпереніссям, низький корінь носа, широка основа крил, загальне сплощення обличчя тощо).

Особливому аналізу піддають анатомічні особливості обличчя: міра потовщення кісток носа, вираженість надперенісся, будова перегородки і шкіри. Наприклад, надмірно потовщений хрящ перегородки як наслідок травми або природжена анатомічна особливість перешкоджатиме ефективному звуженню бічних скатів піраміди носа. Потовщена шкіра носа (особливо в ділянці кінчика) майже завжди є протипоказанням до проведення операції, оскільки не дозволяє виявити хрящову і кісткову структуру носа.

Обов'язковим є огляд порожнини носа, при якому необхідно звертати увагу на стан слизової оболонки, розмір раковин, положення перегородки. Бажано оцінити функцію нюху, щоб не допустити помилок, коли пацієнт в післяопераційному періоді ставитиме хірургові в провину порушення функціонального стану носа. План передбачуваної корекції носа у загальних рисах має бути обговорений з пацієнтом. Його слід інформувати про розташування операційних розрізів, основні етапи втручання, про тип пов'язки і часу її носіння, про набряки і крововиливи і терміни їх існування.

Фотографія пацієнта є єдино доцільним об'єктом при плануванні операції разом з пацієнтом і єдиним об'єктивним тестом при оцінці ефективності проведеного лікування. Фотографія, виконана у великому масштабі, дозволяє хірургові показувати у присутності пацієнта малюнок нового контуру носа і стирати лінії, якщо вони чимось не влаштовують пацієнта і хірурга. Фотографування проводять в трьох проекціях: фас, профіль і з піднятим підборіддям. При аналізі фотографії або огляді за допомогою дзеркала хірург повинен виявити і продемонструвати пацієнтові асиметрії, які можуть бути виражені в ділянці основи крил, на стінках носа, кінчику. Пацієнти повинні знати про існування таких асиметрій, щоб згодом вони не розцінили їх як наслідок виробленої операції.

Фотографування можна проводити, використовуючи інтерференцію світла – пропускання його через спеціальну сітку, що дає на поверхні обличчя тіні у вигляді муарової стрічки (Kaplan M., 1978). Підрахунок ширини стрічки чітко виявляє асиметрії в ділянці носа.

У нашій клініці ми проводимо моделювання під контролем ока з використанням комп'ютерної програми прогнозування пластичних операцій, яка розроблена на кафедрі, в яку введений спеціальний алгоритм. При заданій кількості елементів виміру і зміщенні на відомий крок комп'ютер починає перетворювати фотографію пацієнта, що сканує, цілком або її окремі ділянки. Таким шляхом на моніторі можуть бути змодельовані різні зміни обличчя: мімічні, пластичні, вікові. Хірург і пацієнт можуть зорово представити і обговорити не лише майбутню форму носа, але і метричну міру необхідних поправок, порівняти отриманий післяопераційний результат з вибраним раніше "зразком". Незалежно від способу проведення аналізу деформації пацієнтові необхідно повідомити про те, що обраний варіант є лише загальним "зразком" і хірург не може гарантувати, що він буде з абсолютною точністю відтворений під час самої операції.