- •Тема 1. Технологічний розвиток та його закономірності, еволюція розвитку систем технологій
- •Взаємозв'язок розвитку науки, техніки й технологій.
- •1.1. Різновиди суспільної діяльності людини.
- •1.2. Наукова діяльність, її подібність і відмінність від інших видів творчості.
- •1.3. Поняття, зміст і функції науки.
- •1.4. Наукова картина світу.
- •1.5. Наука й технічний прогрес.
- •3.1. Технологічний розвиток еволюційного й революційного типу.
- •2. Розвиток поколінь техніки й технологій у світовій економічній системі.
- •3. Типи науково-технічного й технологічного розвитку.
- •4. Технічні цикли. Зміст і структура науково-технічних циклів.
- •5. Модель циклічного розвитку поколінь технологій.
1.3. Поняття, зміст і функції науки.
Наука сьогодні ─ це досить широке поняття. Наука ─ це система знань об'єктивних законів природи, суспільства й мислення, одержуваних у результаті спеціальної діяльності людей, що безупинно розвивається. Значення слова наука як системи знань відзначається з ХVIII ст.
Слово наука виникло внаслідок перетворення від давньоруського іменника наука (навичка, навчання, наставляння). У свою чергу, іменник наукъ утворене від укъ (навчання, наставляння). Похідним від укъ є й слово неук, потім неук (невихована, неосвічена людина). Відомий і інший корінь оук (наука, звичка, досвід), від якого утворений дієслово науити (навчити у примусовому змісті). Корінь уч- виник від ук-. Його містять слова "учити, учитель, науковий". Прикметник науковий виник у першій половині XIX ст.
Сьогодні наука має багато значень. Це й знання, і сфера людської діяльності по одержанню цих знань. З погляду філософії наука – це основна форма людського пізнання істини. Кібернетика трактує науку як процес одержання й перетворення інформації про навколишній світ.
Безпосередня мета науки ─ опис, пояснення й прогнозування процесів і явищ навколишньої дійсності на основі законів, що відкриваються нею. Досліджувані явища і є предметом вивчення. Прикладною метою науки служить одержання на основі знань корисних суспільству результатів.
Можна виділити три групи виконуваних наукою соціальних функцій:
по-перше, це культурно-світоглядні;
по-друге, це функції науки як безпосередньої продуктивної сили;
по-третє, її функції як соціальної сили.
Роль науки як соціальної сили полягає в тім, що вона безпосередньо включається в процеси соціального розвитку. Так, методи й дані науки використовуються для розробки програм соціального й економічного розвитку. Наука сьогодні дозволяє використовувати нові підходи у вирішенні енергетичної проблеми, наприклад, за допомогою ядерної енергії, енергії води й вітру, сонячної енергії.
Наука як пізнання дійсності відрізняється від звичайного повсякденного пізнання. Ці розходження наступні. Наука має справу з набором досліджуваних об'єктів ширше, ніж набір об'єктів повсякденного досвіду. Наука використовує свою мову зі специфічними науковими термінами, які часто переходять у повсякденну мову. Для пізнання навколишнього світу наука не задовольняється органами почуттів. Наукове дослідження проводиться з використанням спеціального устаткування й вимірювальних приладів. Для розробки приладів також використовуються наукові досягнення. Особливість наукових знань як продукту наукової діяльності полягає в необхідності обґрунтування істинності цих знань. Для одержання знань у науці використовується системний підхід, де встановлюється взаємозв'язок законів. У науці пошук об'єктивної істини є основною цільовою настановою. Об'єктивність забезпечується вимогами несуперечності один одному різних теорій і несуперечності теорії та дослідної перевірки. Науковий пошук направляється розробкою методології як особливої галузі науки. Методологія дає найбільш загальні методи наукового пізнання.
