
- •Тема 1. Технологічний розвиток та його закономірності, еволюція розвитку систем технологій
- •Взаємозв'язок розвитку науки, техніки й технологій.
- •1.1. Різновиди суспільної діяльності людини.
- •1.2. Наукова діяльність, її подібність і відмінність від інших видів творчості.
- •1.3. Поняття, зміст і функції науки.
- •1.4. Наукова картина світу.
- •1.5. Наука й технічний прогрес.
- •2. Розвиток поколінь техніки й технологій у світовій економічній системі.
- •3. Типи науково-технічного й технологічного розвитку.
- •3.1. Технологічний розвиток еволюційного й революційного типу.
- •4. Технічні цикли. Зміст і структура науково-технічних циклів.
- •5. Модель циклічного розвитку поколінь технологій.
СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
Лекція №2 - 2 год.
Тема 1. Технологічний розвиток та його закономірності, еволюція розвитку систем технологій
План:
Взаємозв'язок розвитку науки, техніки й технологій.
Розвиток поколінь техніки й технологій у світовій економічній системі.
Типи науково-технічного й технологічного розвитку. Технологічний розвиток еволюційного й революційного типу.
Технічні цикли. Зміст і структура науково-технічних циклів.
Модель циклічного розвитку поколінь технологій.
Рекомендована література:
Наринян А.Р., Поздеев В.А. Основы научных исследований. Учеб. пособие. – К.: Изд. ЕУ, 2002. – 110 с.
Аптекарь М.Д., Рамазанов С.К., Фрегер Г.Е. История инженерной деятельности. – Киев: Изд. «Аристей», 2003. – 568 с.
Взаємозв'язок розвитку науки, техніки й технологій.
1.1. Різновиди суспільної діяльності людини.
Можна виділити дві сфери людського інтересу ─ матеріальну (прагнення до комфорту) і духовну (прагнення до задоволення цікавості). Трудова діяльність людини, спрямована на виробництво матеріальних благ, є виробничою діяльністю людини. Сюди відноситься промисловість, сільське господарство, будівництво. Виробнича діяльність спрямована на одержання й переробку матеріальних продуктів (продуктів харчування, одягу, транспорту, житла, технічних засобів для досягнення комфорту).
До духовної сфери діяльності відносяться мистецтво й наука. Вони забезпечують духовне (інтелектуальне) багатство суспільства. Мистецтво – це творче відображення дійсності в художніх образах. До області мистецтва відносяться: література, живопис, театр, танець, мода, кіно, скульптура, архітектура.
1.2. Наукова діяльність, її подібність і відмінність від інших видів творчості.
Науку також можна й варто розглядати як відображення дійсності. Тільки це відображення носить характер кількісних відносин, математичних моделей і, в остаточному підсумку, у вигляді теорій. Передбачається, що природні закони однозначні, а їхні теоретичні інтерпретації усе більше уточнюються. Таким чином, головна вимога до науки – це точність і однозначність відображення дійсності. Результати експерименту, зокрема, не повинні залежати від особистості експериментатора. Експеримент повинен бути повторюваним. І тільки багаторазові повторення результатів експерименту роблять ці результати науковими. Однак науці також властива деяка неоднозначність результатів.
Сьогодні визнається деякими дослідниками, що є види й форми матерії навколишнього світу, що залежать від нашої свідомості, нашої думки, нашої волі. Звідси неоднозначність тонких експериментів в області людської психіки. Тому сучасна фізика, що визначає однозначність і незалежність результатів експерименту незалежними від нашої свідомості, старанно відвертається від парапсихології, астрології, алхімії.
Вважається, що наука народилася із практики, вірніше потреб практичної діяльності людини, і служить практиці. Але це не зовсім так ─ це скоріше прикладне призначення науки. Головна мета науки – пізнання миру. Інакше кажучи, мета науки ─ задоволення допитливості людства за допомогою вчених. Існує жарт, що вчений – це людина, що задовольняє власну цікавість за державний рахунок.
Проте наука є основою технічного прогресу, а цікавість учених дивним образом сприяє розвитку науки. Існували спроби адміністративно направити цікавість у потрібне русло. Так, в Україні пропонується проводити цілеспрямовані фундаментальні дослідження. Так було й в області мистецтва, коли ідеологи КПРС визначали, що і як треба відображати в художніх творах. Мистецтво й науку поєднує творчий підхід до відбиття дійсності, що "не любить" керівних директив.
Можна виділити наступні форми наукової діяльності:
проведення наукових досліджень з метою одержання нових знань;
зберігання, поширення, обробка, популяризація наукових результатів;
розробка методологічних основ наукових досліджень;
підготовка наукових кадрів, їхня атестація;
проведення експертизи, рецензування наукових праць, опонування кваліфікаційних наукових праць –дисертацій;
організація, керування роботами з науково-технічних програм.
Основним видом наукової діяльності є проведення наукових досліджень.
Наукові дослідження стають областю виробництва наукових результатів. Такі дослідження вимагають сьогодні складного встаткування, вимірювальної техніки, обчислювальних засобів, інформаційного забезпечення.
Наукові дослідження, їхня організація забезпечуються правовими нормами і юридичним законодавством. В Україні наукова діяльність регламентується Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Закон визначає правові, організаційні й фінансові основи функціонування й розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової й науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства й держави в технологічному розвитку. Закон є основою цілеспрямованої політики в забезпеченні використання досягнень вітчизняної й світової науки й техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних і інших потреб.