Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
212.48 Кб
Скачать

СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Лекція №2 - 2 год.

Тема 1. Технологічний розвиток та його закономірності, еволюція розвитку систем технологій

План:

  1. Взаємозв'язок розвитку науки, техніки й технологій.

  2. Розвиток поколінь техніки й технологій у світовій економічній системі.

  3. Типи науково-технічного й технологічного розвитку. Технологічний розвиток еволюційного й революційного типу.

  4. Технічні цикли. Зміст і структура науково-технічних циклів.

  5. Модель циклічного розвитку поколінь технологій.

Рекомендована література:

  1. Наринян А.Р., Поздеев В.А. Основы научных исследований. Учеб. пособие. – К.: Изд. ЕУ, 2002. – 110 с.

  2. Аптекарь М.Д., Рамазанов С.К., Фрегер Г.Е. История инженерной деятельности. – Киев: Изд. «Аристей», 2003. – 568 с.

  1. Взаємозв'язок розвитку науки, техніки й технологій.

1.1. Різновиди суспільної діяльності людини.

Можна виділити дві сфери людського інтересу ─ матеріальну (прагнення до комфорту) і духовну (прагнення до задоволення цікавості). Трудова діяльність людини, спрямована на виробництво матеріальних благ, є виробничою діяльністю людини. Сюди відноситься промисловість, сільське господарство, будівництво. Виробнича діяльність спрямована на одержання й переробку матеріальних продуктів (продуктів харчування, одягу, транспорту, житла, технічних засобів для досягнення комфорту).

До духовної сфери діяльності відносяться мистецтво й наука. Вони забезпечують духовне (інтелектуальне) багатство суспільства. Мистецтво – це творче відображення дійсності в художніх образах. До області мистецтва відносяться: література, живопис, театр, танець, мода, кіно, скульптура, архітектура.

1.2. Наукова діяльність, її подібність і відмінність від інших видів творчості.

Науку також можна й варто розглядати як відображення дійсності. Тільки це відображення носить характер кількісних відносин, математичних моделей і, в остаточному підсумку, у вигляді теорій. Передбачається, що природні закони однозначні, а їхні теоретичні інтерпретації усе більше уточнюються. Таким чином, головна вимога до науки – це точність і однозначність відображення дійсності. Результати експерименту, зокрема, не повинні залежати від особистості експериментатора. Експеримент повинен бути повторюваним. І тільки багаторазові повторення результатів експерименту роблять ці результати науковими. Однак науці також властива деяка неоднозначність результатів.

Сьогодні визнається деякими дослідниками, що є види й форми матерії навколишнього світу, що залежать від нашої свідомості, нашої думки, нашої волі. Звідси неоднозначність тонких експериментів в області людської психіки. Тому сучасна фізика, що визначає однозначність і незалежність результатів експерименту незалежними від нашої свідомості, старанно відвертається від парапсихології, астрології, алхімії.

Вважається, що наука народилася із практики, вірніше потреб практичної діяльності людини, і служить практиці. Але це не зовсім так ─ це скоріше прикладне призначення науки. Головна мета науки – пізнання миру. Інакше кажучи, мета науки ─ задоволення допитливості людства за допомогою вчених. Існує жарт, що вчений – це людина, що задовольняє власну цікавість за державний рахунок.

Проте наука є основою технічного прогресу, а цікавість учених дивним образом сприяє розвитку науки. Існували спроби адміністративно направити цікавість у потрібне русло. Так, в Україні пропонується проводити цілеспрямовані фундаментальні дослідження. Так було й в області мистецтва, коли ідеологи КПРС визначали, що і як треба відображати в художніх творах. Мистецтво й науку поєднує творчий підхід до відбиття дійсності, що "не любить" керівних директив.

Можна виділити наступні форми наукової діяльності:

  • проведення наукових досліджень з метою одержання нових знань;

  • зберігання, поширення, обробка, популяризація наукових результатів;

  • розробка методологічних основ наукових досліджень;

  • підготовка наукових кадрів, їхня атестація;

  • проведення експертизи, рецензування наукових праць, опонування кваліфікаційних наукових праць –дисертацій;

  • організація, керування роботами з науково-технічних програм.

Основним видом наукової діяльності є проведення наукових досліджень.

Наукові дослідження стають областю виробництва наукових результатів. Такі дослідження вимагають сьогодні складного встаткування, вимірювальної техніки, обчислювальних засобів, інформаційного забезпечення.

Наукові дослідження, їхня організація забезпечуються правовими нормами і юридичним законодавством. В Україні наукова діяльність регламентується Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Закон визначає правові, організаційні й фінансові основи функціонування й розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової й науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства й держави в технологічному розвитку. Закон є основою цілеспрямованої політики в забезпеченні використання досягнень вітчизняної й світової науки й техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних і інших потреб.