5. Організація виробничого процесу у часі (виробничий цикл).

Інтервал календарного часу від початку до закінчення процесу виготовлення виробу являє собою виробничий цикл виготовлення виробу. Для соціалістичного виробництва було характерно всіляке й безперестанне скорочення виробничого циклу при одночасному підвищенні якості (надійності, довговічності) і зниженні собівартості продукції.

Одним з найважливіших вимог, пропонованих до раціональної організації виробничого процесу, є забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу виготовлення продукції.

Під виробничим циклом розуміється календарний період часу з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення готової продукції.

Тривалість виробничого циклу використовується при розробці виробничих програм, визначенні величини незавершеного виробництва, розробці графіків матеріального забезпечення виробництва й оперативної підготовки виробництва.

Тривалість виробничого циклу залежить від:

а) трудомісткості об'єкта, тобто робочого часу, необхідного для виробництва готового виробу;

б) кількості предметів праці, що запускаються одночасно у виробництво, тобто розміру партії;

в) тривалості нетехнологічних операцій;

г) тривалості перерв у виробничому процесі;

д) прийнятого виду руху оброблюваного предмета.

У виробничому циклі розрізняють 5 видів перерв:

1. перерви, обумовлені режимом роботи підприємства й залежні від числа робочих змін, тривалості перерв між ними, кількості вихідних і святкових днів.;

2. перерви, викликувані зайнятістю робочого місця, внаслідок чого деталі пролежують чекаючи його звільнення від виконання інших робіт;

3. перерви, що виникають при обробці деталей партіями через їх пролежування, чекаючи обробки всієї партії перед її транспортуванням на наступну операцію. Ці перерви розраховуються разом із тривалістю технологічної операції й становлять разом операційний цикл виробництва;

4. перерви, викликувані незадовільною організацією виробництва: погана організація робочого місця, несвоєчасна подача матеріалів або інструмента, погана якість технологічної документації;

5. перерви, викликані випадковими обставинами: затримка поставки матеріалів від постачальника, брак.

Види перерв 4 і 5 не враховуються при розрахунку тривалості виробничого циклу.

Рис. 3. Структура виробничого циклу

Норма времени (TН) Штучное время (ТШ) Подготовительно-заключительное время (ТПЗ) Оперативное время (ТОП) Основное время (ТО), технологическое время Вспомогательное время (ТВ) Дополнительное время (Тд) Время на обслуживание paбочего места (TОБС) Время на отдых и естест­венные надобности (ТОЕ)

Рис. 4. Норма часу.

6. Поняття технологічного процесу.

Частина виробничого процесу, що містить дії по зміні й наступному визначенню стану предмета, виробництва називається технологічним процесом (ТП) [1].

Технологічний процес повинен повністю відповідати проекту ТП. У цьому зв'язку існує поняття «технологічна дисципліна», сутність якої полягає в дотриманні точної відповідності ТП виготовлення виробу вимогам конструкторської й технологічної документації.

Технологічний процес здійснюється на робочому місці, верстаті, складальному стенді, монтажному місці на судні, що обслуговується робітником або бригадою й постаченим сукупністю матеріально-технічних засобів, використовуваних у процесі праці.

Технологічна дисципліна підтримується організаційними, моральними, правовими нормами соціалістичного суспільства й виробництва.

Технологічним процесом називають частину виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні й (або) визначенню стану предмета праці [2].

До предметів праці відносять заготовки й вироби. Технологічний процес може бути віднесений до виробу, його складовій частини або до методів обробки, формоутворення й складання, які визначені ДЕРЖСТАНДАРТ 3.1109-82.

Технологічний процес являє собою сукупність різних операцій, у результаті виконання яких змінюються розміри, форма, властивості предметів праці, виконується з'єднання деталей у складальні одиниці й вироби, здійснюється контроль вимог креслення й технічних умов.

Технологічною операцією називають закінчену частину технологічного процесу, виконувану на одному робочому місці. Вона є основним елементом виробничого планування й обліку. На виконання операцій установлюють норми часу й розцінки. По операціях визначають трудомісткість і собівартість процесу, необхідна кількість виробничих робітників і засобів технологічного оснащення.

ДЕРЖСТАНДАРТ 3.1109-82 визначені основні елементи технологічних операцій. Технологічний перехід ─ закінчена частина технологічної операції, виконувана тими самими засобами технологічного оснащення при постійних технологічних режимах і установці. При виконанні переходу режими роботи іноді змінюються без впливу робітника, тобто автоматично, наприклад при виконанні переходу на верстатах із програмним або з адаптивним керуванням. Переходи можуть виконуватися шляхом видалення одного або декількох шарів матеріалу за один або трохи робітників ходів.

Однократне переміщення інструмента щодо заготовки, що супроводжується зміною її розмірів, якості й властивостей, є закінченою частиною технологічного переходу й визначається як робочий хід. Однократного ж переміщення інструмента щодо заготівлі, необхідні для підготовки робочого ходу, являють собою допоміжний хід.

Всі дії робітника, чинені їм при виконанні технологічного переходу, розділяються на окремі прийоми. Прийомом називають закінчену сукупність дій людини, застосовуваних при виконанні переходу або його частини й об'єднаних одним цільовим призначенням.

Закріплення заготівель, зміну інструмента й інші закінчені частини технологічної операції, які складаються з дій людини й (або) устаткування й не супроводжуються зміною властивостей предметів праці, але необхідні для технологічного переходу, називають допоміжними переходами.

Установом називається частина технологічної операції, виконувану при незмінному закріпленні заготівель або складальної одиниці, що збирається.

При одному установі заготовка може займати різні позиції. Позиції - це фіксоване положення, займане незмінно закріпленою заготівлею й складальною одиницею, що збирається, разом із пристосуванням щодо інструмента або нерухливої частини встаткування при виконанні певної частини операції.

Налагодженням називають підготовку технологічного встаткування й технологічного оснащення до виконання технологічної операції. До налагодження ставиться установка пристосування на верстаті, установка на розмір комплекту різального інструменту й т.п.

Сукупність знарядь виробництва, необхідних для здійснення технологічного процесу, називається засобами технологічного оснащення.

Технологічне встаткування - це засобу технологічного оснащення, у яких для виконання певної частини технологічного процесу розміщають матеріали або заготівлі, засоби впливу на них, а також технологічне оснащення (прикладами технологічного встаткування є ливарні машини, преси, металорізальні верстати, печі, гальванічні ванни, іспитові стенди й т.п.).

У технологічне оснащення включаються засоби технологічного оснащення, що доповнюють технологічне встаткування для виконання певної частини технологічного процесу (різальний інструмент, штампи, пристосування, калібри, прес-форми, моделі, ливарні форми й т.д.).

1753 Технологический процесс 1754 Технологическая операция, операция Операционная партия Заготовка Технологический переход, переход Рабочий ход, проход Технологическое оборудо­вание 1760 Технологическая оснастка, оснастка 1761 Инструмент

Технологічний процес складається з послідовно виконуваних над даним предметом праці технологічних дій - операцій. Виробнича (трудова) операція - частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці (верстаті, стенді, агрегаті й т.д.), що складається з ряду дій над кожним предметом праці або групою спільно оброблюваних предметів.

У виробничому процесі велике значення мають природні процеси. До них выдносься такі процеси, при яких сировина й напівфабрикати піддаються фізичним або хімічним змінам під дією сил природи. Природний процес контролюється й регулюється людиною, при цьому процес праці зовсім або частково припиняється.

Операції, які не ведуть до зміни геометричних форм, розмірів, фізико-хімічних властивостей предметів праці, ставляться не до технологічних операцій (транспортні, вантажно-розвантажувальні, контрольні, іспитові, комплектувальні й ін.).

Операції розрізняються також залежно від застосовуваних засобів праці:

- ручні, виконувані без застосування машин, механізмів і механізованого інструмента;

- машинно-ручні - виконуються за допомогою машин або ручного інструмента при безперервній участі робітника;

- машинні - виконувані на верстатах, установках, агрегатах при обмеженій участі робітника (наприклад, установка, закріплення, пуск і зупинка верстата, розкріплення й зняття деталі). Інше виконує верстат.

- автоматизовані - виконуються на автоматичному встаткуванні або автоматичних лініях.

Для вдосконалювання виробничого процесу роблять аналіз його структури - співвідношення різних видів операцій у їхній загальній кількості. Аналізуючи структуру процесу, вишукують резерви виробництва, заміняючи одні операції іншими або вдосконалюючи самі операції. Необхідно прагнути до переваги у виробничому процесі технологічних операцій і кількісному зменшенню допоміжних і обслуговуючих операцій. При аналізі структури також виявляються зайві операції, установлюється можливість сполучення суміжних операцій, визначається найбільш ефективна послідовність їхнього виконання. Таким чином, аналіз структури процесу є підставою для поліпшення техніко-економічних показників підприємства.