
- •Урологія (тестові завдання)
- •1. Медично-соціальні та епідеміологічні питання в урології
- •2. Клінічна фізіологія органів сечостатевої системи
- •3. Семіотика і методи діагностики в урології
- •4. Загальні методи консервативного лікування в урологи
- •5. Аномалії сечостатевих органів
- •6. Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи, сечокам'яна хвороба
- •7. Фтізиоурологія
- •8. Травма сечостатевих органів
- •9. Уроонкологія
- •10. Урогінекологія
- •11. Андрологія та сексопатологія
- •12. Питання нефрології
- •13. Оперативна урологія
- •14. Анестезіологія
- •15. Трансфузіологія
- •16. Додаткові питання
9. Уроонкологія
Питання №899. Оптимальний метод хірургічного лікування пухлин середнього сегменту єдиної нирки:
(+) екстракорпоральне видалення пухлини з наступною аутотрансплантацією нирки
(-) нефректомія з гемодіалізом
(-) інтраопераційна кріодеструкція пухлини
Питання №900. Найбільш радикальна операція з приводу злоякісної пухлини яєчка
(-) гемікастрація
(+) орхофунікулектомія за Шевассю
(-) резекція пухлини
Питання №901. Найчастіша форма злоякісних пухлин нирки:
(-) саркома
(-) папілярний рак
(-) ліпосаркома
(-) аденоліпоміома
(+) аденокарцинома
Питання №902. За гістологічними ознаками пухлини паренхими нирок поділяють на:
(-) змішані, мезодермальні
(-) ліпоматозні, епітеліальні
(+) епітеліальні, мезодермальні, змішані
(-) мезодермальні, ліпоматозні
(-) сполучнотканинні, епітеліальні, ліпоматозні
Питання №903. Пухлини паренхими нирки поділяють на:
(-) фібросаркоми, епітеліальні
(-) пухлина Вільмса, вторинні
(+) злоякісні, доброякісні, змішані
(-) доброякісні, Вільмса, фібросаркоми
(-) вторинні (метастатичні), фібросаркоми
Питання №904. Злоякісні пухлини паренхими нирки:
(+) Вільмса, аденокарцинома, саркома
(-) саркома, ангіома, змішана
(-) ангіома, саркома
(-) змішана, папілома
(-) папілома Вільмса
(-) аденокарцинома, папілома, саркома
Питання №905. Доброякісні пухлини ниркової мисочки:
(+) ангіома, папілома, ендометріома
(-) остеома, міксома, дермоідна
(-) міксома, ангіома, папілома
(-) дермоідна, ендометріома, міксома
Питання №906. Злоякісні пухлини ниркової мисочки:
(-) саркома, папілярний рак
(-) хондрома, плоскоклітинний рак
(+) папілярний рак, солідний рак
(-) плоскоклітинний рак, саркома
Питання №907. Пухлина нирки не розповсюджується за межі фіброзної капсули нирки:
(+) на І стадії
(-) на ІІ стадії
(-) на IIІ стадії
(-) на ІV стадії
Питання №908. Пухлини нирки розповсюджуються за межі фіброзної капсули нирки:
(-) на І стадії
(+) на II стадії
(-) на III стадії
(-) на ІV стадії
Питання №909. Пухлини нирки розповсюджуються на ниркову судинну ніжку або паранефрій:
(-) на І стадії
(-) на II стадії
(+) на III стадії
(-) на ІV стадії
Питання №910. Пухлина нирки дає метастази в легені:
(-) на І стадії
(-) на II стаді
(-) на III стадії
(+) на ІV стадії
Питання №911. Нирка не пальпується, але вона виявлена за допомогою УЗД, КТ, ангіографії:
(+) на І стадії
(-) на II стадії
(-) на III стадії
(-) на ІV стадїі
Питання №912. Уражена пухлиною нирка пальпується, але легко зміщується на:
(-) на І стадії
(+) на II стадії
(-) на III стадії
(-) на ІV стадії
Питання №913. Уражена пухлиною нирка пальпується, але зміщується обмежено:
(-) на І стадії
(-) на II стадії
(+) на III стадії
(-) на ІV стадії
Питання №914. Уражена пухлиною нирка пальпується, але не зміщується:
(-) на І стадії
(-) на II стадії
(-) на III стадії
(+) на ІV стадії
Питання № 915. Найінформативніші методи звичайної рентгендіагностики аденокарциноми нирки:
(-) сцинтіграфія, ретроградна уротеропієлографія
(-) ангіографія, сцинтіграфія
(+) екскреторна урографія
Питання №916. Найінформативніші методи звичайної рентгендіагностики в діагностиці пухлин нирок:
(-) томографія нирок
(+) восхідна пієлографія
(-) екскреторна урографія
(-) пневморетроперітонеум
(-) оглядова урографія
Питання №917. Позначення Т2 у діагнозі вказує, що пухлина нирки:
(-) не зміщується
(-) не пальпується
(-) зміщується обмежено
(+) пальпується, зміщується
Питання №918. Позначення ТЗ у діагнозі вказує, що пухлина нирки:
(-) не пальпується
(-) пальпується, зміщується
(-) пальпується, не зміщується
(+) пальпується, зміщується обмежено
Питання №919. Позначення Т4 у діагнозі вказує, що пухлина нирки:
(-) не зміщується
(-) не пальпується
(-) пальпується, зміщується
(+) пальпується, не зміщується
(-) пальпується, зміщується обмежено
Питання №920. Найінформативніші радіонуклідні методи діагностики пухлин нирок:
(-) ренографія
(+) динамічна сцинтіграфія
(-) ангіосканування
(-) сканування нирок
Питання № 921. Найінформативніші методи діагностики пухлин нирок:
(-) УЗД
(-) комп'ютерна томографія
(-) магнітно-резонансна томографія
(-) радіонуклідні методи
(+) УЗД, комп'ютерна томографія
Питання № 922. Канцерогени нирок:
(-) антибіотики, вуглеводороди
(-) нітрозоаміни, ароматичні аміни
(+) вуглеводороди, ароматичні аміни
(-) сульфаніламіди, вуглеводороди
Питання №923. Аденокарцинома нирки розповсюджується по:
(-) по артеріях, по ниркових венах
(-) по лімфосистемі, по сечоводах
(-) по сечоводах, нижній порожнистій вені
(+) по нирковій, нижній порожнистій вені
Питання №924. Гістологічні форми пухлин нирок:
(+) тубулярні, папілярні, альвеолярні
(-) ліпосаркоми, папілярні
(-) папілярні, альвеолярні, лімфосаркоми
(-) лімфосаркоми, папілярні
Питання №925. Саркоми нирок гістологічно бувають:
(-) веретеноклітинні
(-) альвеолярні, круглоклітинні, поліморфноклітинні
(+) круглоклітинні, веретеноклітинні, поліморфноклітинні
(-) веретеноклітинні, тубулярні, альвеолярні
Питання №926. Найважливіші зовнішні ознаки пухлини Вільмса:
(+) пальпується збільшена нирка, збільшення та асиметрія живота
(-) блідність шкіри, гіпертермія
(-) підвищена роздратованість дитини, блідість шкіри
(-) схуднення, підвищена втома
Питання №927. Найчастіше зустрічаються гормонактивні пухлини надниркової залози:
(-) аденома
(-) гематома
(-) ангіоміоліпома
(+) феохромоцитома
Питання №928. Найчастіше пухлини сечового міхура
розташовані:
(+) в зоні шийки
(-) в верхівці міхура
(-) в задній стінці
(-) в передній стінці, в зоні вічок сечоводу
Питання №925. Найчастіше зустрічається злоякісна пухлина сечового міхура:
(-) саркома
(-) солідний рак
(-) аденокарцинома
(+) папілярний рак
(-) плоскоклітинний рак
Питання №930. Зміни у крові при аденокарциномі нирки:
(-) анемія, лейкоцитоз, лімфопенія
(-) лейкоцитоз, лімфопенія, поліцитемія
(-) лімфопенія, анемія прискорена ШОЕ
(+) прискорена ШОЕ, анемія
Питання №931. Основні симптоми аденокарциноми нирки:
(-) варикоцеле, приступоподібний біль
(-) гіпертермія місцева, варикоцеле
(-) варикоцеле, піурія
(+) пальпуєма пухлина, біль, гематурія
Питання №932. Основні симптоми занедбаної аденокарциноми нирки:
(-) набряки, блідність шкіри
(-) варикоцеле, малорухома нирка
(+) нерухома нирка, набряки ніг, варикоцеле, асиметрія живота
(-) розширення вен черевної стінки, варикоцеле, нерухомість нирки
Питання № 933. Основний симптом раку сечового міхура:
(-) дизурія
(-) цистит
(-) біль в поперековій ділянці
(-) біль в промежині, над лобком
(+) інтермітуюча безбольова макрогематурія зі згортками крові
Питання №934. Найінформативніший метод діагностики раку сечового міхура:
(-) цистографія та її модифікації
(-) цистологічне дослідження сечі
(-) УЗД сечового міхура
(+) цистоскопія
Питання №935. Найпоширеніша операція з приводу раку сечового міхура:
(-) цистектомія
(+) резекція сечового міхура
(-) ендовезікальна електрокоагуляція
(-) ТУР пухлини
Питання№ 936. Оптимальні результати лікування раку сечового міхура одержують при:
(-) оперативному лікуванн
(-) хіміотерапії
(-) променевій терапії
(+) комбінованій терапії
Питання №937. Найбільш результативний метод променевої терапії раку сечового міхура:
(-) дистанційна гамматерапія
(-) внутрішньопухлинне введення ізотопів
(-) внутрішньопорожнинне опромінення
(+) комбінований метод
Питання №938. Головний симптом першої стадії гіперплазії простати:
(-) швидке сечовипускання
(-) імперативні позиви на сечовипускання
(+) ніктурія та дизурія вранці
(-) уповільнене сечовипускання
Питання №939. На розвиток гіперплазії простати вирішальну роль відіграє:
(-) гіпофункція яєчок
(-) хронічний простатит
(-) розлади статевої функції
(+) розлад функції передньої долі гіпофізу
Питання №940. Аденокарциному нирок необхідно диференціювати з:
(-) ангіомою, піонефрозом, пієлонефритом, мультикістозом
(-) піонефрозом, полікістозом, паранефритом
(-) паранефритом, полікістозом, гідронефрозом
(-) полікістозом. піонефрозом
(-) гідронефрозом, паранефрозом, паранефритом, полікістозом
(+) солітарною кістою, мультикістою, піонефрозом, гідронефрозом
Питання №941. Головний симптом другої стадії гіперплазії простати:
(-) нетримання сечі
(-) затримка сечі
(+) дизурія, полакіурія
(-) повільне сечовипускання
Питання №942. Головний симптом третьої стадії гіперплазії простати:
(-) наявність хронічної ниркової недостатності
(-) відчуття неповного звільнення сечового міхура після сечовипускання
(-) хронічна неповна затримка сечовипускання
(+) парадоксальна ішурія
Питання №943. Найбільш розповсюджені операції на нирці при аденокарциномі:
(+) резекція, нефректомія
(-) нефректомія, нефростомія
(-) нефростомія, резекція
(-) марсупалізація, нефростомія
Питання №944. Найінформативніший метод діагностики гіперплазії простати:
(-) пальцеве обстеження
(+) УЗД передміхурової залози
(-) цистоскопія
(-) катетеризація сечового міхура
(-) екскреторна урографія
(-) цистографія
Питання №945. Диференціальна діагностика між гіперплазією простати та раком передміхурової залози здійснюється за допомогою:
(-) пальпації залози
(-) УЗД передміхурової залози
(+) пункційної біопсії
(-) визначення простатичного специфічного антигену крові
(-) рентгенографія кісток миски
Питання №946. Радикальний метод лікування гіперплазії простати:
(-) ділятація гіперплазії простати
(-) ТУР
(+) простатектомія
(-) термотерапія
(-) випорізація
Питання №947. Ефективний метод гемостазу після простатектомії:
(-) балонний катетер
(+) прошивання капсули з натяжінням кінців ниток
(-) елекрокоагуляція судин
(-) тампонування ложа
(-) лазерне опромінення
Питання №948. Сучасні методи лікування пухлини Вільмса:
(-) променевий, антибіотики
(-) оперативний, протибактеріальний
(+) оперативний, хіміотерапія
(-) антибіотикотерапія, променевий, оперативний
Питання №949. Хіміопрепарати для лікування пухлини Вільмса:
(-) тіотеф, хрізомаллін, ендоксан
(-) вінкристин, тіотеф, ендоксан
(-) циклофосфан, вінкристин, тіотеф
(+) хрізомаллін, вінкристин, ендоксан
Питання № 950. Раннє серйозне післяопераційне ускладнення після простатектомії
(-) підвищення азотемії
(-) гострий епідидиміт
(-) гострий пієлонефрит
(+) кровотеча з ложа, тампонада сечового міхура
Питання №951. Найчастіше рак простати дає метастази в:
(-) печінку
(-) головний мозок
(+) кістки
(-) легені
(-) радіонуклідні методи
(+) пункційна біопсія яєчка або лімфовузлів
Питання №960. Найефективніше лікування пухлини яєчка, що затрималося в черевній порожнині:
(-) хіміотерапія
(-) первинне опромінення пухлини
(-) хірургічне видалення пухлини та лімфовузлів
(+) комбінована терапія
Питання №961. Для імовірної діагностики ДГП використовують:
(-) аналіз сечі
(-) пальцьове дослідження простати
(-) висхідну цистографію
(+) УЗД передміхурової залози
(-) катетеризацію сечового міхура
(-) показники сечовини і креатинину крові
Питання №962. Лікування пухлин яєчка:
(-) променева терапія
(-) хіміотерапія
(-) видалення позаочеревних метастазів
(+) орхофунікулектомія, хіміотерапія, променева терапія, видалення позаочеревних метастазів
Питання №963. На виникнення рака статевого члену впливають:
(+) застій смегми
(-) екзогенні фактори
(-) професійні шкідливості
(-) наявність фімозу
Питання №964. Ознаки початкової стадії раку статевого члена:
(-) ерозії на голівці, язвочки
(-) папіломи голівки
(-) бородавчасті утворення
(+) тверді почервонівші вузли на голівці та внутрішньому листку крайньої плоті
Питання №965. Ознаки поширеного раку статевого члена:
(-) наявність вторинного фімоза
(-) пекучість та свербіння під час сечовипускання
(+) наявність твердого безболючого поширеного пухлиноподібного утворення
(-) виникнення серозно-гнійних виділень з препуціального простору
Питання №966. Діагностика рака статевого члену:
(-) огляд
(-) пальпація
(-) УЗД статевого члена
(+) дослідження біоптат
Питання №967. Ранні ускладнення після простатектомії:
(-) зростання азотемії
(-) гострий орхоепідидиміт
(-) загострення пієлонефриту
(+) гемотампонада сечового міхура
Питання №968. Найбільш часта локалізація метастазів рака простати:
(+) плоскі кістки
(-) легені
(-) печінка
(-) головний мозок
Питання №969. Ознаки гіперплазії простати при пальпації залози:
(+) чіткість контурів залози
(-) нечіткість контурів залози
(-) асиметричність залози
Питання №970. Ознаки гіперплазії простати при пальпації залози:
(-) значна болючість
(+) безболісна
(-) чутливість підвищена
Питання №971. Ознаки гіперплазії простати при пальпації залози:
(+) міждольової борозенки немає
(-) міждольова борозенка яскраво відчувається
(-) міждольова борозенка нерівна
Питання №972. При субтригональному рості ДГП:
(-) пасаж сечі по ВСШ не порушується
(-) функція ВСШ порушується
(+) пасаж сечі по ВСШ порушується – зростаючий
Питання № 973. Для дифференційноі діагностики ДГП з раком простати найбільш важливі дані отримують:
(-) при УЗД передміхурової залози
(+) при пункційній біопсії передміхурової залози
(-) при цитологічному дослідженні сечі
(-) при дослідженні кислої та лужної фосфотази крові
Питання №974. Ознаки гіперплазії простати при пальпації залози:
(+) слизова оболонка прямої кишки над залозою рухома, навколишня клітковина без змін
(-) слизова оболонка прямої кишки над залозою мало рухома, навколишня клітковю ущільнена
(-) слизова оболонка прямої кишки нерухома, потовщена має потовщені складки
Питання №975. Диференційна діагностика між гіперплазією простати та раком передміхурової залози на грунті:
(-) пальпації залози
(-) УЗД залози
(-) несхідної цистоуретрографіі
(+) гістологічного та цитологічного дослідження біоптатів
Питання №976. Розвитку рака сечового міхура сприяє:
(-) порушення обміну мікроелементів
(-) віруси
(+) канцерогени (анілінові барвники, бензоли та ін.)
(-) спадковість
Питання №977. ТУР використовують для лікування:
(-) гіпертрофії сім'яного горбика
(-) стріктури уретри
(-) клапанів уретри
(+) гіперплазії простати
Питання №978. ТУР використовують для лікування:
(-) поліпа сечівника
(-) грануляційного циститу
(+) склерозу шийки сечового міхура
(-) дивертикула сечового міхура
Питання №979. У розвитку рака простати головну роль відіграють:
(-) гормони яєчок
(-) дисфункція простати
(-) гормони наднирників
(+) гормони передньої частки гіпофізу
Питання №980. ТУР використовують для лікування:
(+) полипа або папіломи сечового міхура
(-) стріктури сечівника
(-) клапанів уретри
(-) уретероцеле
Питання №981. Надійний діагноз раку передміхурової залози грунтується:
(-) у на оглядовій урографії
(-) на УЗД
(-) на екскреторній урографії
(+) гістологічному на цитологічному дослідженні біоптатів
Питання №982. Найбільш ефективний препарат при первинній естрогенорезистентності хворим на рак передміхурової залози:
(-) вінкристин
(-) естромустин
(+) метотрексат
(-) цисплатина
(-) циклофосфанід
Питання №983. Велику допомогу в діагностиці раку простати має визначення:
(-) кислої та лужної фосфотази в крові
(-) мікроелементів в крові (цинку, міді, кадмію)
(+) специфічного простатичного антигену в крові та його фракцій
Питання №984. Найефективніше лікування раку простати:
(+) своєчасна радикальна операція
(-) гормональна терапія
(-) хіміотерапія
(-) променева терапія
Питання №985. При перехідно-клітинній формі рака простати найбільш ефективне лікування:
(-) хіміотерапія
(-) місцева гіпертермія
(-) кріодеструктивна терапія
(+) своєчасна радикальна операція
Питання №986. Місцева гіпертермія дає найбільший успіх в лікуванні рака передміхурової залози:
(+) в І стадіі
(-) в II стадії
(-) в III стадії
(-) в ІV стадії
Питання № 987. Оптимальний метод біопсії передміхурової залози:
(-) трансректальний
(+) перинеальний
(-) трансвезікальний
(-) трансуретральний
Питання № 988. Пухлини яєчка диференціюють:
(-) з травмою яєчка
(-) з гострим орхитом
(-) з бруцельозним орхитом
(+) гранулематозним орхитом
(-) з туберкульозним ураженням
(-) з хронічним неспецифічним орхитом
Питання №989. Сучасний метод визначення естрогенної насиченості хворого:
(-) визначення рівня естрогенів в плазмі кров
(-) визначення рівня естрогенів в сечі
(-) визначення кислої та лужної фосфатаз в крові
(+) підрахування кількості епітеліальних клітин в 1 мл сечі
Питання №990. При пальпації для рака простати характерна:
(-) рівня поверхня залози
(-) болючість
(-) рівномірне збільшення залози
(+) горбиста поверхня залози та велика твердість вузлів
Питання №991. Радикальні лікування гіперплазії простати:
(-) епіцистостомія
(-) ТУР
(-) лікувальні препарати
(-) гіпертермія
(-) балонна ділятація
(+) простатектомія
Питання №992. Найбільш ефективні хіміопрепарати при лікуванні пухлин яєчка:
(+) сарколізин
(-) оливоміцин
(-) віброміцин
(-) вінбластин
(-) циклофосфан
Питання №993. Оптимальне лікування при субтригональному рості гіперплазії простати:
(-) епіцистостомія
(-) постійний катетер
(-) троакарна епіцистостомія
(-) капілярна пукція сечового міхура
(+) простатектомія
Питання №994. Ефективний спосіб гемостазу під час простатектомії:
(-) накладання лігатур перед видаленням гіперплазії простати
(+) з'ємні лігатури на капсулу
(-) ушивання капсули
(-) балонні катетери
(-) лазерна технологія
Питання №995. У генезі рака статевого члену головну роль відіграють:
(+) наявність фімозу
(-) наявність короткої вуздечки головки статевого члена
(-) обтинання крайньої плоті в ранньому дитячому віці
(-) обтинання крайньої плоті в пізньому дитячому віці
Питання №996. Найбільш ефективні лікарські препарати для лікування гіперплазії передміхуровою залози:
(+) блокатори 5α-редуктази
(-) блокатори α1-адренорецепторів
(-) фітопрепарати
(-) гестагени (депостат)
Питання № 997. Раціональна фіксація ендоуретральноі трубки після простатектомії:
(-) фіксація трубки до головки статевого члена
(+) фіксація міхурового кінця трубки за допомогою підвісного шва намарлевому шарику на шкірі
(-) за допомогою балонного катетера
Питання №998. Наявність залишкової сечі залежить від:
(+) ступеня декомпенсації детрузора
(-) ступеня порушення уродинаміки верхніх сечових шляхів
(-) наявності сечівника
Питання №999. Головна рентгенологічна ознака передміхурового росту гіперплазії простати
(-) множинні дефекти наповнення сечового міхура в зоні шийки
(+) підняття дна сечового міхура та деформація сечоводів на зразок рибальських крючків
(-) дефект наповнення міхура в зоні шийки у вигляді шара
Питання № 1000. Головні рентгенологічні ознаки внутрішньоміхурового росту гіперплазії простати:
(-) асиметричний горбовидний дефект в зоні шийки з нерівними контурами
(-) підвищення дна сечового міхура
(+) кулястий, рівний, симетричний дефект сечового міхура в зоні шийки
Питання № 1001. Основний метод лікування злоякісних пухлин ниркової миски:
(-) нефректомія
(-) нефректомія з видаленням позаочеревних лімфовузлів
(-) нефроуретеректомія
(+) нефректомія з резекцією стінки сечового міхура
навколо вічка сечоводу
Питання №1002. Оптимальний хірургічний доступ при видаленні пухлини Вільмса:
(-) за Федоровим
(-) за Нагамацу
(-) торакоабдомінальний
(+) трансперітонеальний
Питання № 1003. Основний хірургічний метод лікування пухлини яєчка:
(-) орхіектомія
(-) резекція яєчка
(+) орхіфунікулектомія
Питання № 1004. Радикальний хірургічний метод лікування
семіноми яєчка:
(-) видалення яєчка
(-) променева терапія
(-) хіміотерапія
(+) орхіфунікулектомія. видалення позаочеревних лімфовузлів, хіміотерапія
Питання №1005. У розвитку рака сечового міхура важливу роль відіграє:
(+) затримка сечовипускання
(-) вплив никотину
(-) порушення обміну мікроелементів
(-) міоз
(-) віруси
Питання №1006. Профілактичний захід перед нефректомією з приводу пухлини нирки:
(-) променева терапія
(-) хіміотерапія
(+) емболізація ниркової артерії
Питання №1007. Основний фактор, що викликає зміни в верхніх сечовивідних шляхах під час вагітності:
(-) фізичний
(+) гормональний
(-) функціональний
(-) нейрогуморальний
Питання №1008. Зміни в сечовивідних шляхах, які викликає прогестерон у вагітних:
(-) дизурія, атонія сечового міхура
(-) гідрокалікоз, розширення ниркової миски
(-) розширення ниркової миски, атонія сечового міхура
(+) гіпотонія сечоводів та ниркової миски, сечового міхура, дизурія
Питання №1009. Термін вагітності, під час якого найчастіше виникає пієлонефрит:
(-) 12 неділь
(-) 14 неділь
(-) 8-9 неділь
(+) 15-25 неділь
Питання №1010. Аномаліі сечоводів, що сприяють виникненню гострого пієлонефриту вагітних:
(-) подвоєння сечоводів
(+) мегауретер, ахалазія сечоводу
(-) уретероцеле
(-) ектопія вічка сечоводу
(-) ретрокавальний сечовод
Питання №1011. Оптимальний метод пересадки сечовода в кишку:
(+) за Кофі
(-) за Тихоновим
(-) за Грегуаром
(-) за Миротворцевим
(-) за Міхельсоном
Питання №1012. Строки видалення тампона з піхви після пластики міхурово-піхв'яної нориці:
(+) через 24 год
(-) на 2-3 день
(-) на 4 день
Питання №101З. Дії хірурга, якщо під час гінекологічної операції чи іншої операції на операційному столі встановлено пошкодження сечовода:
(-) пієлостомія
(-) пієлонефростомія
(-) уретецистонеостомія
(+) зшивання сечовода кінець в кінець на трубці, пієлостомія
Питання №1014. При гострому пієпонефриті вагітних застосування антибіотиків поєднується з препаратами:
(+) 5-НОК, нітроксолін, нітрофурани
(-) неграм
(-) невіграмон
(-) сульфаніламіди - сульфазол, етазол, бісептол
Питання №1015. Основні захворювання, при яких використовується ТУР:
(+) гіпертрофія міжсечоводної складки
(-) підвищення азотемії
(-) гострий епідидиміт
(-) гострий пієлонефрит
(+) кровотеча з ложа, тампонада сечового міхура
Питання № 1016. Основний патогенетичний фактор гострого пієлонефриту після простатектомії
(-) хронічний цистит
(-) тубулярний сечовий рефлюкс
(+) артеріо-венозний сечовий рефлюкс
Питання №1017. Основний оперативний доступ при простатектомії:
(-) ретропубіальний
(+) трансвезікальний
(-) промежинний
(-) трансуретральний
Питання №1018. Основна причина гострої затримки сечовипускання при ДГП:
(-) набряк шийки сечового міхура
(+) дилятація детрузору ,
(-) рефлекторний фактор
(-) флебостаз шийки сечового міхура
(-) аліментарний фактор