5. Аномалії сечостатевих органів

Питання №317. Найбільш часті аномалії ниркових артерій:

(+) полюсні артерії

(-) множинні артерії

(-) подвоєння ниркової артерії

(-) коарктація ниркової артерії

(-) аневризма додаткової артерії

Питання № 318. Найбільш часті аномалії ниркових вен:

(-) кільцеподібна вена

(-) множинні вени

(-) ретроаортальна вена

(+) звуження лівої ниркової вени

Питання №319. Цистоскопічча картина агенезії нирки:

(+) відсутність одного з вічок сечоводів

(-) відсутність половини сечоміхурового трикутника

(-) ектоповане вічко сечоводу в шийку сечового міхура

(-) ектоповане вічко сечовода в пристінок піхви (вульву)

Питання №320. Головний метод діагностики однобічної ниркової агенезії:

(+) ангіографія

(-) хромоцистоскопія

(-) оглядова урографія

(-) екскреторна урографія з ретропневмоперітонеумом

Питання №321. Найбільш частий тип мисочки в гіпоплазованій нирці:

(-) гілляста

(-) ампулярна

(+) біполярна

(-) верхньополярна

(-) псевдомініатюрна

Питання №322. Провідний клінічний симптом у хворих на гіпоплазію нирки:

(-) гематурія

(-) альбумінурія

(+) артеріальна гіпертензія

(-) біль в поперековій ділянці

Питання №323. Оптимальний метод дослідження при диференціації між гіпоплазію та вторинним зморщенням нирки:

(+) ангіографія

(-) хромоцистоскопія

(-) екскреторна урографія

(-) комп'ютерна томографія

(-) ретроградна пієлографія

Питання №324. Аномалія розташування (дистопія) нирок, яка зустрічається найчастіше та є найскладнішою:

(+) мискова (тазова)

(-) поперекова

(-) здухвинна

(-) грудна

(-) перехресна

Питання №325. Ворота нирки при мисковій дистопіі найчастіше звернені:

(-) дорсально

(-) вентрально (-) вертебрально

(+) ворота відсутні

Питання №326. Найхарактерніший симптом мискової дистопії нирки:

(+) біль в поперековій ділянці, полакіурія, артеріальна гіпертензія

(-) альбумінурія

(-) мікрогематурія

(-) утруднений сечовипуск з болем

Питання №327. Найточніший метод діагностики перехресної дистопіі нирок:

(-) сонографія

(-) ангіографія

(-) екскреторна урографія

(-) комп'ютерна томографія

(+) ретроградна уретеропієлографія

Питання №328. Захворювання, що найчастіше виникає в дистопійованій нирці:

(-) пухлина

(-) туберкульоз

(-) гідронефроз

(+) нефролітіаз

(-) пієлонефрит

Питання №329. Провідна форма нирок, які зрослися полюсами:

(-) скибаста

(-) S-подібна

(-) L-подібна

(-) галетоподібна

(+) підковоподібна

Питання №330. Провідне захворювання підковоподібної нирки:

(-) туберкульоз

(+) пієлонефрит

(-) гідронефроз

(-) нефролітіаз

(-) нефрогенна артеріальна гіпертензія

Питання №331. Характерна ознака підковоподібної нирки на оглядових рентгенограмах:

(-) вертикальне розташування обох нирок

(-) медіальне та низьке розташування їх тіней

(+) тінь перешийка підковоподібної нирки

(-) нашарування тіней полюсів обох нирок на тінь хребта

Питання №332. Характерна ознака мультилокулярної кісти нирки на екскреторних урограмах:

(-) ампутація чашечок

(-) деформована і збільшена нирка

(+) дефект наповнення мисочки з чітким контуром та серповидною увігнітістю чашечки

(-) чашечко-мисочковий комплекс зміщений до одного з полюсив

Питання№333. Пальпаторна ознака полікістоза нирок:

(-) незбільшені нирки

(-) зменшені нирки

(+) збільшені горбисті нирки

(-) збільшена одна нирка

Питання №334. Провідне захворювання, яке ускладнює полікістоз нирок;

(-) туберкульоз

(+) пієлонефрит

(-) нефролітіаз

(-) пухлина

(-) нагноєння кіст

Питання №335. Характерні симптоми полікістоза нирок:

(-) макрогематурія

(+) макрогематурія, артеріальна гіпертензія

(-) піурія, макрогематурія

(-) ниючий біль в поперековій ділянці

(-) підвищений артеріальний тиск

(-) гіпоізостенурія

Питання №336. Показання для оперативного лікування хворих на полікістоз нирок:

(+) нагноєння кіст

(-) масивна кровотеча

(-) злоякісна артеріальна гіпертензія

(-) прогресуюча азотемія

(-) порушення витоку сечі з нирки

Питання №337. Провідна аномалія кількості сечоводів:

(-) чотири сечовода

(-) аплазія сечоводів

(+) подвоєння сечоводів

(-) потроєння сечоводів

Питання №338. Показання для оперативного лікування подвоєння нирок:

(+) уретероцеле, уретерогідронефроз

(-) уретерогідронефроз, хронічний пієлонефрит

(-) сечоміхурно-сечовидний рефлюкс

(-) значний міжсечовидний рефлюкс

Питання №339. Дивертикул сечовода виявляють найчастіше:

(-) ліворуч у нижній третині сечовода

(-) ліворуч у верхній третині сечовода

(-) праворуч у верхній третині сечовода

(-) праворуч у середній третині сечовода

(+) праворуч у мисковій ділянці сечовода

Питання №340 Головна причина утворення уретероцеле:

(-) стеноз вічка сечовода

(-) подовження сечоміхуровоі ділянки сечовода

(-) прямий кут впадіння сечовода в сечовий міхур

(-) слабкість стінки сечового міхура та сечовивідної піхви в передміхуровій

ділянці

(+) порушення інервацїї нижнього відділу сечовода та навколишніх тканин

Питання №341. Основний метод лікування уретероцеле:

(-) резекція стінки уретероцеле

(-) електрикоінцизія стінки уретероцеле

(+) трансвезікальне розкриття уретероцеле та пластика по антирефлюксному захисту,

(-) сечоміхурно-сечовидний та міжсечовидний анастомози

Питання №342. Провідний симптом позасечоміхурової ектопії вічка сечовода

(-) неотримання сечі у вертикальному стані хворого

(-) невимушений випуск сечі в нічний час

(-) неотримання сечі при напруженні м'язів черевного преса (кашель, сміх, чихання)

(+) нетримання сечі і нормальний акт сечовипуска

Питання №343. Найчастіша локалізація клапанів сечовипускного каналу:

(+) задня уретра

(-) передня уретра

(-) човникова ямка

(-) перетинчаста ділянка уретри

(-) однаково часто в усіх ділянках уретри

Питання №344. Основний метод виявлення клапана уретри:

(-) уретроскопія

(-) урофлоуметрія

(+) мікційна цистоуретрографія

(-) проведення уретрою бурулькастого зонда

Питання №345. Патогномонічний симптом гіпертрофії сім'яного горбика

(-) піурія

(-) дизурія

(-) вимушена поза (сидячи) підчас сечовипуску

(+) болісні ерекції під час сечовипуску

Питання №346. Основний метод виявлення гіпертрофії сім'яного горбика:

(-) уретроскопія

(-) проведення уретрою бурулькастого зонда

(-) катетеризація сечового міхура

(+) ретроградна уретропієлографія

Питання №347. Переважна локалізація вродженої облітерації уретри:

(-) задня уретра

(+) передня уретра

(-) ділянка сім'яного горбика

(-) однаково часто на усіх ділянках

Питання №348. Спосіб відведення сечі при облітерації на значній відстані;

(-) епіцистостомія

(-) катетеризація сечового міхура

(-) надлобкова пункція сечового міхура

(+) накладання уретральної нориці проксимальніше місця облітерації

(-) облаштування постійного катетера сечового міхура

Питання №349. Патогномонічний симптом вродженого дивертикулу уретри:

(-) піурія

(-) дизурія

(-) парадоксальна ішурія

(+) поява випинання сечівника під час сечовипуску

(-) пухлиноподібне випинання сечівника

Питання №350. Дивертикули сечового міхура найчастіше знаходяться:

(-) в шийці

(-) на верхівці

(-) в трикутнику Льєто

(+) біля вічок сечоводів та в бокових стінках

Питання № 351. Основний симптом дивертикула сечового міхура:

(-) нетримання сечі

(-) біль внизу черева

(+) сечовипуск в два етапи, піурія

(-) утруднений сечовипуск аж до повної його затримки

(-) почастішання сечовипуску та різі при його завершенні

Питання №352 Основні симптоми гіпертрофії міжсечовидної зв'язки:

(-) енурез

(+) почастішання та утруднення сечовипуску

(-) хронічна затримка сечі

(-) утруднений сечовипуск

Питання №353. Хірургічне лікування гіпертрофії міжсечовидної зв'язки:

(-) пересадка сечоводів

(-) резекція надлишкової тканини

(-) резекція шийки сечового міхура

(-) резекція задньої стінки сечового міхура

(+) резекція центральної частини мижсечовидної зв'язки

Питання №354. Цистоскопічна картина контрактури шийки сечового міхура:

(-) підвищення міжсечовидної зв'язки та поглиблення сечового міхура за нею

(-) трабекулярність шийки сечового міхура

(-) передня ангуляція сечоміхурово-сечівникового сегменту

(+) випинання задньої стінки сечового міхура, за яким видно поглиблення

Питання №355. Провідна причина інтравезікальної обструкції:

(-) мегатрикутник

(-) гіпоплазія уретри

(-) гіпертрофія сім'яного горбика

(+) гіпертрофія міжсечовидної зв'язки

(-) стеноз та облітерація сечівника

(-) клапани заднього відділу сечівника

Питання №356. Характерні ознаки контрактури шийки сечового міхура на уретероцистограмі:

(-) симптом Фронштейна (язика)

(+) підвищення дна сечового міхура, слабке контрастування уретри

(-) тінь сечового міхура розділена на два поверхи

(-) дефект наповнення біля виходу з сечового міхура

(-) недостатнє контрастування сечівника

Питання №357. Провідний тип клапанів сечівника:

(-) комбіновані

(+) чашоподібні, розташовані нижче сім'яного горбика

(-) лійкоподібні над сім'яним горбиком аж до шийки сечового міхура

(-) поперечна діафрагма над або під сім'яним горбиком

Питання №358. Найзручніша операція при ектопії вічка сечоводу в пряму кишку:

(-) нефроуретероектомія

(-) неоуретероцистостомія

(-) гемінефроуретероектомія

(-) пієлоуретероанастомоз

(+) міжсечовидний анастомоз, уретеронеоцистостомія

Питання №359. Провідна причина стаза сечі у хворих з підковоподібною ниркою:

(+) наявність додаткових судин

(-) високе вісходження сечоводу

(-) часті стенози мисочково-сичовидного сегменту

(-) здавлення перешийком вентрально розташованого мисочково-сечовидного сегменту

Питання №360 Загальна ознака всіх форм гіпоспадії:

(-) фемінізація

(-) розбризкування струменя сечі

(-) недорозвинутість статевого члена

(+) дефект передньої стінки сечівника

(-) недорозвинутість дистальної частини сечівника

Питання №361. Характерна ознака гіпоспадії без гіпоспадіі:

(+) викривлення статевого члена

(-) гіпоплазія дистальної частини сечівника

(-) вкорочення дистальної частини сечівника

(-) відсутність ектопії зовнішнього вічка сечівника

(-) дистопія зовнішнього сечівника в межах головки статевого члена

Питання №362. Показання до операції з приводу епіспадії:

(-) сечовипуск жіночого типу

(-) дистопія зовнішнього вічка уретри

(-) неможливість керувати струменем сечі

(+) викривлення головки, як таке, що перешкоджає проведенню статевого акта

Питання №363. Оптимальний термін хірургічної корекції гіпоспадіі:

(-) до 2-х років

(+) 6-7 років

(-) до 8-10 років

(-) до 5 років

Питання №364. Провідний вид пластики сечівника при гіпоспадії:

(-) стебловим клаптем шкіри

(-) вільним ауто- або алотрансплантатом

(-) клаптем шкіри та тонкій ніжці її живлення

(+) місцевими тканинами, які знаходяться безпосередньо в зоні оперативного втручання

Питання №365. Провідна методика хірургічної корекції гіпоспадії:

(+) за S. DuрІау

(-) за А. Landers

(-) за М.Є. Савченко

(-) за Nove-Josserand

(-) за А. Сесіl-О.Сulр

Питання №366. Найскладніша форма епіспадії у хлопчиків

(-) прутнева

(-) головчата

(+) повна (з екстрофією сечового міхура)

(-) всі вище зазначені мають однакову складність

Зопрос №367. Провідна форма епіспадії:

(+) повна або тотальна

(-) головчата

(-) статевого члена

(-) всі вище означені зустрічаються однаково часто

Зопрос №368. Найбільш характерна ознака епіспадії у хлопчиків:

(-) відсутність ерекції

(-) розбризкування сечі

(-) викривлення статевого члена

(+) розщеплення головки та розходження печеристих тіл

(-) недорозвинутість сфинктера сечового міхура та нетримання сечі як наслідок

Питання №369. Найбільш поширена форма епіспадії у дівчаток

(+) повна

(-) неповна

(-) надлобкова

(-) кліторна

Питання №370. Найдоречніша операція при корекції епіспадії:

(-) відновлення уретри

(-) спрямлення статевого члена

(-) усі вище зазначені

(+) відновлення сфінктера сечового міхура та відновлення сечівника

Питання №371. Оптимальний вік хірургічного усунення фімоза

(-) до 1 року

(-) 3-5 років

(+) 5-6 років

(-) 1-2 роки

Питання №372. Оптимальний вік для виконання орхопексії при крипторхізмі:

(+) 1-3 роки

(-) 3-4 роки

(-) 4-5 років

(-) 5-6 років

Питання №373. Доцільне розташування хворого дпя одягання бандажу:

(+) за Тренделенбургом

(-) колінно-локтьове

(-) горизонтальне

(-) вертикальне

Питання №374. Найінформативніший метод диференціації нефроптозу та дистопії (+) ниркова артеріографія

(-) ізотопна ренографія

(-) екскреторна урографія

(-) сонографія

Питання №375. Найдоцільніший спосіб лікування ідиопатичного варикоцелє:

(+) емболізація яєчковоі вени

(-) операції за Іванисевичем

(-) резекція вен лозоподібного сплетіння

(-) орхопексія

(-) калитково-стегновий венозний анастомоз

Питання №376. Провідна патогенетична причина так званого ідиопатичного варикоцелє:

(-) обструкція лівої яєчкової вени

(-) варикозне розширення вен нижніх кінцівок

(-) геморой

(+) венна гіпертензія в лівій нирці

Питання №377. Що обумовлює венну гіпертензію в нирках?

(-) гіпертонічна хвороба

(-) стеноз мисочково-сечовидного сегменту

(-) сечокам'яна хвороба

(+) різні обструкції в дистальних відділах ниркових вен або в нижній порожнистій вені

Питання №378. Провідна причина правобічного варикоцелє:

(-) гіпертонічна хвороба

(+) утруднений кровообіг через праву яєчкову вену

(-) обструкція правої ниркової' вени

(-) обструкція нижньої порожнистої вени

(-) варикозне розширення вен нижніх кінцівок

Питання №379. Зникнення варикоцелє в горизонтальному стані хворого вказує на:

(+) демпінгову природу венозного стану

(-) на симптоматичний характер порушень (-) на пухлинний процес

Питання №380. Найпоширеніший метод лікування ідиопатичного варикоцелє: (+) операція Іванісевича

(-) резекція з перев'язуванням вен лезоподібного сплетіння

(-) створення внутрішнього суспензорія для яєчка

(-) тестикулоіліакальний венозний анастомоз

Питання №381. Раціональне розташування хворого під час одягання бандажа з приводу нефроптозу:

(+) в кліностазі на видоху

(-) в ортостазі на вдиху

(-) сидячи навшпиньки

(-) колінно-локтьове

Питання №382. Найпоширеніше ускладнення нефроптозу:

(-) сечокам'яна хвороба

(-) девіація сечовода

(-) хронічний уростаз

(+) пієлонефрит

Питання №383 Найчастіше бактеріємічний шок розвивається у:

(-) дітей

(-) молодих осіб

(-) вагітних з пієлонефритом

(+) осіб похилого віку з гіпертензією, цукровим діабетом, ХНН, хронічним гепатитом