3. Семіотика і методи діагностики в урології

Питання №62. Основна проба на індивідуальну витривалість до рентгенконтрастної речовини:

(-) внутрішньошкірна

(+) внутрішньовенна

(-) внутріньом'язова

(-) кон'юктивальна

Питання №63. Оптимальний термін проведення проби перед екскреторною урографією:

(-) за 1 год до обстеження

(+) за 24 год. до обстеження

(-) за 2 год, до обстеження

(-) за 2-3 хв до введення контрасту

Питання №64. Розрахунок кількості контрастної речовини для екскреторної урографіі:

(-) 2 мл 60% розчину на 1 кг маси

(-) 1 мл 60% розчину на 1 кг маси

(-) 25 мл 60% розчину на 1 м кв поверхні тіла

(+) 0,3-0,5 г сухої речовини контрасту на 1 кг маси

Питання №65. Найбільш безпечна рентгенконтрастна речовина для екскреторної урографіі:

(-) сергозин

(-) 2-іонні моноацидні мономери

(+) неіонні низькоосмолярні речовини (ультравіст)

(-) трийодзаміщені препарати

Питання № 66. Лікування реактивних станів після введення йодних препаратів

(-) гемодез

(-) реополіглюкін

(-) 5% розчин глюкози

(-) фізіологічний розчин, гемодез

(+) 30% розчин тиосульфату натрію

Питання №67. Показники сечовини для виконання екскреторної урографіі:

(-) 8-12 млмоль/л

(+) 8-10 млмоль/л

(-) 8-16 млмоль/л

(-) 8-20 млмоль/л

Питання №68. Найбільш інформативний метод діагностики пухлини нирки:

(-) оглядова рентгенографія

(-) екскреторна урографія

(-) ретроградна пієлографія

(-) артерюграфія нирки

(+) комп'ютерна томографія з посиленням

Питання №69. Найбільш точні методи оцінки сукупної діяльності нирок:

(-) проба Зимницького

(-) кліренс гіпурану - J 131

(+) кліренс ендогенного креатини ну

(-) визначення концентрації сечовини плазми

(-) визначення сечової кислоти плазми

Питання №70. Азотовідальна здатність нирок найбільш точно визначається:

(-) за концентрацією сечовини плазми

(-) за концентрацією креатиніну плазми

(+) кліренсом ендогенного креатинину

(-) за концентрацією сечової кислоти плазми

(-) за концентрацією залишкового азоту плазми

Питання № 71. Найбільш точні та фізіологічні проби для визначення концентраційної здатності нирки:

(-) проба Зимницького

(-) проба Фольгарда-Фара

(-) воднопітуітрінова проба

(-) визначення питомої ваги сечі

(+) підрахунок осмолярної сечі та концентраційного

індексу

Питання №72. Найбільш точний сучасний метод діагностики функціонального стану кожної нирки окремо:

(-) ультразвукове сканування

(-) реоренографія

(-) хромоцистоскопія

(+) радіоізотопна ренографія

('-) екскреторна урографія та її модифікації

Питання №73. Найбільш інформаційні функціональні навантажувальні проби для нирок:

(-) Фольгарда

(-) водяна

(-) пітуїтрінова

(-) лазіксна (діуретична)

(+) навантаження бікарбонатом натрію та хлористим амонієм

Питання № 74. Кліренс ендогенного креатиніну - це критерії оцінки:

(-) канальцевої реабсорбції

(-) дифузії в ниркових канальцях

(+) клубочкової фільтрації

(-) секреторної діяльності канальців

(-) водно-електролітного балансу

Питання № 75. Хромоцистоскопія - це оцінка:

(-) канальцевої секреції

(-) клубочкової фільтрації

(-) дієздатності вічок сечоводів

(-) моторики верхніх сечовивідних шляхів

(+) наявності обтураційних та стенозуючих факторів у

верхніх сечовивідних шляхах, глибокого ураження

паренхіми нирок

Питання № 76. Кліренс ендогенного креатиніну показує:

(-) канальцеву секрецію

(+) клубочкову фільтрацію

(-) канальцеву реабсорбцію

(-) кислотовидільну здатність нирок

(-) ферментативну діяльність канальців

Питання №77. Найбільш інформативні методи діагностики стану ниркової гемодинаміки:

(-) реоренографія

(+) ангіонефросцинтіграфія

(-) кліренс гіпурану - 131

(-) кліренс ендогенного креатині ну

(-) кліренс парааміногіпурової кислоти

Питання № 78. Найбільш інформативні методи вивчення електролітно-обмінної здатності нирок:

(+) іонограма плазми

(-) кліренс електролітів

(-) гіперфіксація РПФ (фосфону)

(-) визначення кислотності сечі

Питання №79. Найбільш інформативний метод оцінки уродинаміки верхніх сечових шляхів:

(-) пельвіоманометрія

(-) хромоцистоскопія

(-) екскреторна урографія

(-) рентгентелевізіина урографія

(+) електроміографія мисок та сечоводів

Питання №80. Найбільш точний метод вивчення уродинаміки верхніх сечових шляхів;

(-) хромоцистоскопія

(-) урокінематографія

(-) оглядова урографія

(-) радіоізотопна ренографія

(+) рентгентелевізіина урографія

Питання №81. Найточніший метод оцінки скорочувальної здатності м'яза, який виштовхує сечу:

(-) цистоманометрія

(-) визначення залишкової сечі

(+) електроміографія сечового міхура

(-) цистографія в спокої та при напруженн

Питання №82. Найбільш ефективний метод оцінки фертильності чоловіків:

(+) аналіз сперми

(-) реотестікулографія

(-) дослідження секрета передміхурової, залози

(-) дослідження секрета сім'яних пухірців

(-) гістологічне дослідження біоптата яєчка

Питання №83. Нормальна кількість сперматозоїдів в 1 мл:

(-) 50 млн

(-) 90 млн

(-) 150 млн

(-) 200 млн

(+) 60-120 млн

Питання №84. Перший ступінь олігоспермії:

(-) 80 млн сперматозоїдів в 1 мп

(-) 70 млн сперматозоїдів в1 мл

(-) 60 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 50-55 млн сперматозоїдів в 1 мл

(+) 40-59 млн сперматозоїдів в 1 мл

Питання № 85. Другий ступінь олігозооспермії:

(-) 60 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 50 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 40-45млн сперматозоїдів в 1 мл

(+) 20-39 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 35-40 млн сперматозоїдів в 1 мл

Питання № 86. Третій ступінь олігозооспермії:

(-) 50 млн сперматозоїдів в 1 мл

(+) 1-20 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 40-45 млн сперматозоїдів в 1 мл

(-) 35-40 млн сперматозоїдів в 1 мл

Питання № 87. Азооспермія - це повна відсутність в еякуляті:

(-) сперматозоонів

(-) лецитинових зерен

(-) епітеліальних клітин

(-) клітин сперматогенезе

(+) сперматозоонів за наявністю клітин сперматогенезу

Питання № 88. Аспермія - це цілковита відсутність в еякуляті:

(+) сперматозоонів

(-) лецитинових зерен

(-) епітеліальних клітин

(-) клітин сперматогенезу

(-) сперматозоонів за наявністю клітин сперматогенезу

Питання №89. Час, розрідження еякуляту у нормі:

(-) 5-10 хв

(-) 10-15 хв

(-) 20-25 хв

(+) 15-30 хв

(-) 30-45 хв

Питання №90. Збільшення часу розрідження еякулята:

(-) опосередковано свідчить про олігоспермію

(-) опосередковано свідчить про гіперестрогенізацію

(-) вказує на недостатній вміст в еякуляті секрета сім'яних

міхурців

(-) опосередковано свідчить про андрогенну недостатність

(+) вказує на знижений вміст в еякуляті фібринолізину та

фібриногенази

Питання №91. Вкорочення часу розрідження еякулята вказує на:

(-) аспермію

(-) тератозооспермію

(-) недостатній вміст в еякуляті лимонної кислоти

(+) недостатній вміст в еякуляті секрету сім'яних піхурців

(-) недостатній вміст в еякуляті фібринолізина та фібриногенази

Питання № 92. Нормальна частка живих сперматозоонів в 1 мл еякулята:

(+) 80-90%

(-) 50-60%

(-) 40-50%

(-) 30-40%

(-) 20-30%

Питання №93. Нормальна частка вмісту змінених форм сперматозоонів в 1 мл еякуляту

(-) 5-10%

(-) 10-20%

(+) 20-30%

(-) 30-40%

(-) 40-45%

Питання №94. Нормальна частка вмісту клітин сперматогенеза в 1 мл еякуляту:

(-) 3-5%

(-) 6-8%

(+) 1-2%

(-) 5-10%

(-) 10-16%

Питання №95. Енергетичний потенціал сперматозоонів

забезпечується:

(+) фруктолізом

(-) амоніогенезом

(-) неоглікогенезом

(-) дезамінування

(-) окислювальним фосфорілюванням

Питання №96. Основні методи вивчення еректильної фази копулятивного акту у чоловіків:

(-) вимірювання АТ

(+) реофалографія

(-) дослідження андрогенів плазми

(-) вимірювання АТ статевого прутня

(-) вимірювання артеріального тиску ерегованого статевого прутня

Питання № 97. Основні показники реофалографії в оцінці еректильного компоненту копулятивного акту у чоловіків:

(-) величина калібровочного «сигналу»

(-) опірність досліджуваного об'єкту

(-) пульсовий кровообіг прутня

(+) хвилинний обсяг кровообігу (ХОК) прутня

Питання №98. Кількість лейкоцитів у нормальному секреті передміхурової залози:

(+) до 10 в полі зору

(-) до 15 в полі зору

(-) до 20 в полі зору

(-) до 25 в полі зору

(-) до 30 в полі зору

Питання №99. Якісні методи діагностики андрогенної насиченості організму:

(+) повноцінний феномен кристалізації секрету передміхурової залози (непошкоджений листок папороті)

(-) фосфотазний індекс (співвідношення кислої фосфотази до лужної фосфотази) в межах 0,1 -0,З

Питання №100. Відділки нефрона. які забезпечують максимальне окислення сечі:

(-) клубочки

(+) дистальні канальці

(-) капсула Шумлянського-Боумена

(-) проксимальні канальці

(-) збиральні трубочки

Питання №101. Максимальне окислення сечі переважно відбувається за рахунок виділення:

(+) аміаку

(-) аніона хлору

(-) катіона калію

(-) катіона натрію

(-) титрованих кислот

Питання №102. Добове виділення титрованих кислот:

(-) 5-10 мекв

(+) 10-30 мекв

(-) 10-20 мекв

(-) 30-50 мекв

(-) 60-100 мекв

Питання №103. Добове виділення аміаку:

(-) 5 мекв

(-) 1 0 мекв

(+) 30 мекв

(-) 40 мекв

(-) 50 мекв

Питання №104. Добове виділення титрованих кислот:

(-) 5 мекв

(-) 10 мекв

(-) 20 мекв

(-) 1 5 мекв

(+) 25 мекв

Питання № 105. Загальна кислотність добової, сечі:

(-) 10 мекв

(-) 1 5 мекв

(-) 20 мекв

(-) 30 мекв

(+) 55-60 мекв

Питання № 106. Нормальні межі амонійного коефіцієнта:

(-) 0. 5

(-) 4.0

(-) 3.0

(-) 5,0

(+) 1.0-2.5

Питання №107. Нирковий плазмообіг можливо визначити за допомогою:

(-) канальцевої дифузії

(+) канальцевої секреції

(-) клубочкової фільтрації

(-) канальцевої реабсорбції

(-) максимальної реабсорбції глюкози

Питання №108. Нормальні показники клубочкової фільтрації по Ребергу-Тареєву - кліренс ендогенного креатиніну:

(-) 30-40 мл/хв

(-) 50-60 мл/хв,

(-) 60-80 мл/хв

(+) 80-120 мл/хв

(-) 100-160 мл/хв

Питання №109. Нормальний час канальцевої секреції (Тмакс) на радіоізотопній ренограмі:

(-) 5-7 хв

(-) 6-8 хв

(-) 9-11 хв

(+) 3-5 хв

(-) 15-20 хв

Питання №110. Нормальні часові показники канальцевої секреції (Тмакс) на радіоізотопній ренограмі:

(-) 5-6 хв

(-) 7-8 хв

(-) 8-10 хв

(+) 10-12 хв

(-) 1 5-20 хв

Питання №111. Найважливіше протипоказання до екскреторної урографіі

(-) шок

(-) колапс

(-) алергія

(-) мієломна хвороба

(+) підвищена чутливість до йоду

Питання №112. Найважливіше протипоказання до екскреторної урографіі

(-) вагітність

(-) менструація

(-) висока температура тіла

(+) важке пораження видільної здатності нирки

Питання №113. Оптимальна модифікація екскреторної урографіі:

(+) інфузійна

(-) з компресією

(-) ортостатична

(-) водонавантажувальна

Питання №114. Протипоказання до ретроградної уретеропієлографіі:

(+) гострий уретрит, гострий простатит

(-) загальна слабкість

(-) гіпертонічна хвороба

(-) профузна макрогематурія

(-) туберкульоз сечової системи

Питання №115. Оптимальна кількість контрастної речовини для екскреторної урографіі;

(-) 2-3 мг/кг

(+) 5 мг/кг

(-) 10 мг/кг

(-) 20 мг/кг

Питання № 116. Оптимальний метод для введення кисню в заочеревинну клітковину:

(-) через запиральний отвір

(-) введення в кістково-вертебральному куту

(+) введення між копчиком та анальним отвіром

(-) на 1 см назовні від крижово-куприкового з'єднання

Питання № 117. Оптимальна кількість кисню при проведенні пневморетроперітонеума:

(-) 20 куб.см

(-) 300 куб.см

(+) 1500 куб.см

(-) 2000 куб.см

Питання №118. Найбільш характерні ознаки пухлини нирки на екскреторній урограмі

(-) бугристість контуру

(-) збільшення розмірів нирки

(-) відсутність виділення контрасту

(-) збільшення відстані між окремими чашечками

(+) деформації чашково-мискової системи та бугристість контуру

Питання №119. Найбільш безпечний метод діагностики пієлонефриту вагітних:

(-) оглядовий знімок

(+) хромоцистоскопія

(-) екскреторна урографія

(-) комп'ютерна урографія

Питання №120. Оптимальний склад очисних клізм при підготовці хворих до рентгендосліджень сечової системи:

(-) мильні

(-) зі звичайною водою

(+) з 0,5% розчином таніну

(-) з добавкою 2-х столових ложок перекису водню

Питання №121. При підготовці хворих до рентген досліджень використовують дієту:

(-) голодування

(-) кисломолочну

(+) м'ясну та рибну

(-) відварений рис 200 гр

(-) овочеву та фруктову

Питання №1 22. Особливості водного режиму при підготовці екскреторної урографіі:

(-) прийом рідини як звичайно

(-) вранішнє обмеження рідини

(+) обмеження прийому рідини в вечорі напередодні обстеження, але за 30 хв. перед введенням контрастної речовини дають 1 склянку теплого чаю

(-) заборона прийому рідини повністю з вечора напередодні обстеження до отримання знімків

Питання №123 При проведенні екскреторної урографії слід врахувати:

(-) білірубін крові

(-) аналіз сечі загальний

(+) креатинин та сечовину крові

(-) добову кількість сечі та її питому вагу

Питання №124. Оптимальна проба на переносимість водовмісних рентгенконтрастних речовин

(-) внутрішньошкірна

(+) внутрішньовенна

(-) внутрішньом’язова

(-) кон'юктивапьна

Питання №125. Час проведення найбільш інформативної проби на переносимість йодовмісних препаратів:

(+) напередодні обстеження

(-) за 1 год. до обстеження

(-) за 2 год. до обстеження

(-) за 2-3 хвл. до обстеження

Питання №126. При виникненні ускладнень під час введення рентгенконтрастної речовини у вену призначають.:

(-) прийом 1-2 табл. димедролу

(-) введення розчину глюкози внутрішньовенно

(-) введення 30% розчину натрію тіосульфату внутрішньовенно

(+) негайне припинення введення контрастної речовини з одночасним введенням 30% розчину натрію тіосульфату внутрішньовенно

Питання №127. Головні прояви запальних захворювань нирок та сечових шляхів:

(-) результати УЗО

(-) бактеріурія

(+) наявність лейкоцитуріі (піурія)

(-) дані екскреторної урографії

(-) дані ретроградної уретеропієлографіі

Питання №128. Строки виявлення лейкоцитуріі при пієлонефриті:

(+) після першої доби захворювання

(-) в першу добу захворювання

(-) при обтурації верхніх сечових шляхів

(-) при гематогенному пієлонефриті та локалізації процесу в

корковому шарі

Питання №129. Максимально допустима кількість лейкоцитів сечі у здорової людини:

(-) 1-2 в полі зору

(+) 3-4 в полі зору

(-) 5-7 в полі зору

(-) 8-9 в полі зору

Питання №130. Оптимальний спосіб забору сечі для загального клінічного дослідження:

(-) катетерізація сечового міхура

(-) взята при пункції сечового міхура

(+) середня порція сечі при сечовипусканні

(-) вранішня сеча, взята при сечовипусканні

Питання №131. Строки дослідження сечі від моменту забору:

(-) від 1 до 2 год.

(+) від 0,5 до 1 год.

(-) від 1,5 до 2 год

(-) від 0,5 до 1,5 год

(-) час не обмежено

Питання №132. Зміни в сечі при довгому її збереженні:

(-) розмножуються бактерії

(-) руйнуються форменні елементи та циліндри

(+) розмножуються бактерії та руйнуються форменні

елементи та циліндри

Питання №133. Умови довгого зберігання сечі:

(-) при температурі нижче +4 гр

(-) при температурі більше +4 гр

(+) при кислій реакції сечі та в холодильнику

(-) при лужній реакції сечі та в холодильнику

(-) при кислій реакції сечі та при кімнатній температурі

Питання №134. Недоліки загального дослідження сечі:

(-) підрахунок лейкоцитів ведеться в полі зору

(+) не виявляється лейкоцитурія при латентно протікаючому запальному захворюванні

(-) не враховується кількість сечі взятої у хворого

(-) не враховується кількість сечі, взятої на предметне скло

Питання №135. Найменш обтяжувальний для медперсоналу та хворого метод кількісного підрахунку лейкоцитів сечі:

(-) Каковського-Аддіса

(+) Нечипоренко

(-) Амбурже

Питання №136. Нормальна кількість лейкоцитів в сечі за Каковським-Аддісом:

(-) до 1 млн

(-) до 2 млн

(-) до 3 млн

(+) до 4 млн

(-) до 5 млн

Питання №137. Нормальна кількість лейкоцитів сечі за Нечипоренко:

(-) до 100

(-) до 500

(-) до 1000

(-) до 1500

(+) до 2000

Питання №138. Нормальна кількість лейкоцитів сечі за Амбурже:

(-) до 100

(-) до 500

(+) до 1000

(-) до 1500

(-) до 2000

Питання №139. Показання до кількісного дослідження лейкоцитурії:

(-) підвищена кількість лейкоцитів в сечі

(-) хронічний пієлонефрит

(-) гострий пієлонефрит

(+) виявлення латентно протікаючого пієлонефриту

(-) у випадках контролю лікування пієлонефриту

Питання №140. Кількісний підрахунок лейкоцитів проводиться в основному:

(+) для виявлення латентно протікаючого пієлонефриту

(-) для контролю лікування пієлонефриту

Питання №141. Початкова (ініціальна) лейкоцитурія свідчить і про:

(+) уретрит

(-) пієлонефрит

(-) шийковий цистит

(-) гострий простатит

(-) уретрит фіксованої частини уретри

(-) про уретрит висячої частини уретри у чоловіків

Питання №142. Тотальна лейкоцитурія свідчить про:

(-) цистит

(+) пієлонефрит

(-) гострий уретрит

(-) хронічний пієлонефрит

Питання №143. Термінальна лейкоцитурія свідчить про:

(-) шийковий цистит

(-) уретрит (задній)

(-) пієлонефрит

(-) гострий простатит

(+) хронічний простатит

Питання №144. Спосіб виявлення ниркової лейкоцитурії:

(-) трьохсклянкова проба

(-) виявлення активних лейкоцитів

(-) виявлення клітин Штейнгайнера-Мальбіна

(+) забір сечі окремо з сечоводів та січового міхура

Питання №145. Про ниркову лейкоцитурію свідчить:

(-) наявність лейкоцитів та плоского епітелію

(-) наявність лейкоцитів та уретральних ниток

(-) наявність видозмінених лейкоцитів сеч

(+) наявність лейкоцитів та гіалінових циліндрів

(-) кількість лейкоцитів в трьохсклянковіи пробі

Питання №146. Виявлення клітин Штейнгайнера-Мальбіна в сечі свідчать про:

(-) хронічний пієлонефрит

(+) активний запальний процес

(-) хронічний пієлонефрит в фазі ремісії

(-) хронічний пієлонефрит в фазі латентного протікання

Питання №147. Асептична піурія - це:

(-) збільшена кількість лейкоцитів та наявність мікрофлори

(-) збільшена кількість лейкоцитів та наявність плоского

епітелію

(-) збільшена кількість лейкоцитів та наявність уретральних

ниток

(+) збільшена кількість лейкоцитів та відсутність

мікроорганізмів

(-) збільшена кількість лейкоцитів та наявність гіалінових

циліндрів

Питання №148. У хворого виявлена асептична піурія. Попередній діагноз:

(+) туберкульоз нирки

(-) сечокислий нефролітіаз

(-) оксалатний нефролітіаз

(-) хронічний пієлонефрит

(-) висхідний гострий пієлонефрит

Питання №149. Явна ознака гематурії:

(-) червоний колір сеч

(+) наявність еритроцитів в сечі

(-) наявність виділення крові з уретри

Питання №150. Відомо, що кров в сечі може з'явитися лише на короткий час і в подальшому довгий час не з'являється - тактика лікаря:

(-) вважати хворого здоровим

(-) взяти хворого на диспансерний облік

(+) негайно обстежити хворого

(-) чекати повторної появи крові з метою обстеження хворого

Питання №151. Спосіб забору сечі для дослідження на наявність еритроцитів:

(-) добова сеча

(-) пункція сечового міхура

(-) катетеризація сечового міхура

(+) середня порція сечі при сечовипусканні

(-) вранішня сеча, взята при сечовипусканні

Питання №152. Кількість еритроцитів в сечі у здорової людини:

(+) 0-1 в полі зору

(-) 1-2 в полі зору

(-) 2-3 в полі зору

(-) 3-4 в полі зору

Питання №153. Найбільш вірогідне джерело кровотечі при наявності безформних згустків в сечі:

(-) нирка

(-) уретра

(-) сечовід

(+) сечовий міхур

Питання №154. При сечовипусканні виявляються червоподібні згустки. Найбільш вірогідне джерело кровотечі:

(+) нирка, сечовід

(-)уретра

(-) сечовий міхур

Питання №155. У хворого з'явилась біль, а потім кров в сечі (больова гуматурія). Передбачуваний діагноз :

(-) полікістоз

(+) нефролітіаз

(-) гломерулонефрит

(-) туберкульоз нирки

(-) новоутворення нирки

Питання №156. Кров в сечі з'являється в будь-який період доби. Найбільш вірогідний діагноз:

(-) полікістоз

(-) нефролітіаз

(-) пієлонефрит

(-) туберкульоз нирки

(+) новоутворення сечовідних шляхів

Питання №157. Кров в сечі з'являється в кінці робочого дня. Попередній діагноз:

(-) полікістоз

(-) камінь нирки

(-) туберкульоз нирки

(+) камінь сечового міхура

(-) новоутворення сечовидної системи

Питання №158. Кров в сечі з'являється на тлі уявного благополуччя (безбольова гематурія). Попередній діагноз:

(-) полікістоз

(-) камінь нирки

(-) туберкульоз нирки

(-) камінь сечового міхура

(+) новоутворення сечовідної системи

Питання №159. Безрезультатні позиви до сечовипускання, тенезми після тотальної гематурії свідчать про:

(-) анурію

(-) гостру затримку сечовипускання

(-) розрив сечового міхура

(+) тампонаду сечового міхура

Питання №160. У хворого початкова (ініціальна) гематурія. Попередній діагноз:

(-) нефролітіаз

(-) туберкульоз нирки

(-) травма задньої уретри

(+) травма фіксованої частини уретри

(-) новоутворення сечового міхура

(-) пухлини сім'яного горбика

Питання №161. У хворого тотальна гематурія. Попередній діагноз;

(-) шийковий цистит

(-) травма висячої частини уретри

(+) новоутворення сечового міхура

(-) травма передньої уретри

(-) нефролітіаз

Питання №162. У хворого термінальна гематурія. Попередній діагноз:

(+) шийковий цистит

(-) травма сечоводу

(-) новоутворення нирки

(-) травма висячої частини уретри

(-) травма задньої уретри

Питання №163. Явна ознака гломерулярної гематурії:

(-) тотальна гематурія

(-) постійна гематурія на протязі доби

(-) гематурія протікає тривалий час

(-) кров одночасно виділяється з обох вічок сечоводів

(+) наявність в сечі великої кількості еритроцитів і істинного білка

Питання №164. Одна з достовірних ознак негломерулярноі гематурії:

(-) тотальна гематурія

(-) ініціальна гематурія

(-) термінальна гематурія

(-) інтермітуюча гематурія

(+) наявність в сечі великої кількості еритроцитів і відсутність істинного білка

Питання №165. У хворого есенціальна гематурія. Попередній діагноз:

(-) гострий уростаз

(-) хронічний уростаз

(-) травма паренхіми нирки

(-) травма сечових шляхів

(+) ниркова венна гіпертензія

Питання № 166. Тактика лікаря при надходженні хворого з тотальною гематурією на санпропускник:

(-) призначити кровозупиннні препарати і відпустити хворого до дому

(+) цистоскопія і госпіталізація з метою дообстеження та лікування

(-) провести оглядову та екскреторну урографію і при відсутності

даних про патологію відпустити додому

(-) госпіталізувати хворого і проводити консервативне

лікування

Питання №167. Явні ознаки гемоглобинурії:

(-) сеча червоного кольору

(-) наявність гемоглобіну в сечі (монетний стовпчик)

(+) сеча прозора червоного кольору

(-) сеча червоного кольору і відсутність еритроцитів

Питання № 168. Найбільш часті причини гемоглобинурії:

(-) опіки

(-) охолодження

(+) отруєння

(-) внутрішньосудинний гемоліз

(-) переливання несумісної крові

Питання №169. Кількість білка у сечі здорової людини за добу

(-) від 10 до 20 мг

(-) від 30 до 70 мг

(-) від 50 до 100 мг

(+) від 50 до 150 мг.

(-) від 60 до 160 мг

Питання №170. Білки в нирці здорової людини фільтруються з молекулярною масою:

(-) до 50000

(-) до 70000

(+) до 80000

(-) до 90000

(-) до 100000

Питання №171. Природа білка при істинній протеінуріі:

(+) ниркові

(-) плазміні

(-) тканинні білки, що вийшли з нирки

(-) тканинні білки, що вийшли з інших органів

Питання №172. Походження білка при несправжній протеінуріі:

(+) домішок лейкоцитів та еритроцитів

(-) домішок мікроорганізмів та еритроцитів

(-) вихід білків в сечу з тканин сечовивідних шляхів і статевих органів

Питання №173. У хворого в сечі визначається низькомолекулярний тканинний білок, що вийшов з інших органів. Механізм даної протеінуріі:

(-) збільшення кількості білка у крові

(+) збільшення швидкості клубочкової фільтрації

(-) порушення проникливості клубочкових капілярів

(-) вихід білків в сечу з епітеліальних клітин нефрону

Питання №174. У хворого в сечі високомолекулярнии білок. Клубочкова фільтрація не порушена. Джерело протеінурії:

(-) білки плазми кров

(-) білки тканин інших органів

(+) білки ниркового походження

Питання №175. Клінічне значення протеінурії:

(-) рівень втрати білка організмом

(-) діагностика запальних захворювань нирок

(-) кореляція виведених з сечою білків і тяжкості патологічного стану в нирках

(+) диференціальна діагностика запальних захворювань нирок

Питання №176. Найбільш часті клінічні прояви протеінурії

(-) набряки

(-) гіповолемія

(-) гіпопротеінемія

(+) нефротичний синдром

(-) підвищення токсичності медикаментозних препаратів

Питання №177. У хворого в сечі виявлені гіалінові циліндри. Передбачуваний патологічний процес:

(-) ниркова недостатність

(-) хронічний пієлонефрит

(+) підвищення проникливості клубочків

(-) дегенеративний процес в канальцях

Питання №178. У хворого в сечі вільні зернисті циліндри. Передбачуваний патологічний процес:

(-) гломерулонефрит

(-) ниркова недостатність

(-) підвищення проникливості клубочків

(+) дегенеративний процес в канальцях

Питання №179. Олігурія - це:

(+) зменшення кількості сечі за добу

(-) зменшення кількості сечі за нічний час

(-) зменшення кількості сечі в день

(-) зменшення кількості сечі при разовому сечовипусканні

Питання №180. Механізм виникнення олігурії:

(-) зниження рівня канальцевоі секреції

(+) зниження рівня клубочкової фільтрації

(-) збільшення рівня канальцевоі секреції

(-) зниження рівня канальцевоі реабсорбції

(-) збільшення рівня канальцевоі реабсорбції

Питання №181. Поліурія - це:

(-) прискорене сечовипускання при збільшеній нічній кількості сечі

(-) прискорене сечовипускання при нормальній разовій кількості сечі

(-) прискорене сечовипускання при збільшеній денній кількості

сечі

(+) прискорене сечовипускання при збільшеній добовій кількості сечі

Питання №182. Поліурія найбільш вірогідна при:

(-) полікістозі нирок

(-) туберкульозі нирок

(-) нирковокам'яній хворобі

(+) хронічному пієлонефриті

Питання №183. Механізм виникнення поліурії при захворюванні нирок:

(-) зниження рівня канальцевоі секреції

(-) збільшення рівня канальцевоі секреції

(-) зниження рівня клубочкової фільтрації

(+) зниження концентраційної здатності нирок (реабсорбції)

(-) підвищення рівня клубочкової фільтрації

Питання №184. Найбільш часті причини постійної протеінурії:

(+) хронічний пієлонефрит з ХНН

(-) збільшення добового прийому води

(-) наслідок дії сечогінних при наявності загальних набряків

Питання №185. Найбільш часті причини постійної поліурії:

(+) цукровий діабет

(-) зменшений добовий прийом рідини

(-) дія сечогінних при наявності загальних набряків

(-) дія сечогінних при наявності місцевих набряків

Питання №186. Анурія-це:

(-) сеча в нирках не утворюється

(-) зниження канальцево секреції

(-) зниження клубочкової фільтрації

(-) зниження канальцевоі реабсорбції

(+) відсутність сечі в сечовому міхурі

Питання №187. Анурія, що найбільш часто спостерігається в урологічних стаціонарах

(-) ренальна

(-) аренальна

(-) преренальна

(+) постренальна

Питання №188. Анурія, що найбільш часто спостерігається в реанімаційних відділеннях:

(+) ренальна

(-) аренальна

(-) преренальна

(-) рефлекторна

(-) постренальна

Питання №189. Найбільш часта причина преренальної анурії:

(-) наростаючий асцит

(-) велика крововтрата

(+) шоковий, колаптоідний стан

(-) тромбоз ниркових артерій

(-) серцево-судинна недостатність

Питання №190. Найбільш часта причина секреторної анурії:

(-) пієлонефрит

(-) нефросклероз

(-) гломерулонефрит

(-) переливання іншогрупної крові

(+) отруєння ядами важких металів, грибами

Питання № 191. Найбільш часта причина екскреторної анурії:

(+) обтурація сечових шляхів каменем

(-) обтурація сечових шляхів грудочкою гною

(-) обтурація сечових шляхів згустком крові

(-) перев'язка сечоводу єдиної нирки

(-) обтурація сечових шляхів при стискуванні їх новоутвореннями

Питання №192. На одній з нирок проведена операція. В післяопераційному періоді немає сечі в сечовому міхурі. Вид анурії:

(-) ренальна

(-) аренальна

(-) преренальна

(+) рефлекторна,

Питання № 193. Утворення водневих іонів в нирках проводиться

(-) в клубочках

(+) в канальцях

(-) в межуточній тканині

(-) в збиральних трубочках

Питання №194. Рівень реакції сечі визначається:

(-) за вмістом аміаку

(-) за вмістом калію

(-) за вмістом водневих іонів

(-) за вмістом кислот, що титруються

(+) за сумарним вмістом водневих іонів

Питання № 195. Клінічне значення визначення сумарного вмісту водневих іонів в сечі:

(+) визначення стійких змін рН сечі

(-) визначення порушень секреції водневих іонів

(-) визначення порушень виділення кислот нирками

(-) визначення порушень реабсорбці гідрокарбонатного іону

(-) визначення рівня клубочкової фільтрації титруємих

кислот

Питання №196. Стійке збільшення рН сечі свідчить про:

(-) хронічний пієлонефрит

(-) наявність мікроорганізмів в сечі

(-) наявність кальцій-фосфатних каменів

(-) наявність секреції водневих іонів

(+) зниження секреції водневих іонів епітеліальними клітинами нефрону

Питання №197. Стійке зниження рН сечі свідчить про:

(-) наявність уратних каменів

(-) наявність мікроорганізмів в сечі

(-) наявність каменів сечової кислоти

(-) зниження секреції водневих іонів епітеліальними клітинами нефрону

(+) збільшення секреції водневих іонів епітеліальними

клітинами нефрону

Питання №198. Коливання питомої ваги сечі у здорової людини за добу:

(-) 1000-1015

(-) 1005-1020

(-) 1010-1025

(+) 1010-1030

(-) 1015-1035

Питання №199. Питома вага сечі - це:

(-) якісні зміни сечі за добу

(-) якісні зміни сечі вночі

(-) характеристика змін клубочкової фільтрації

(+) характеристика порушень канальцевої реабсорбції

(-) критерії оцінки концентраційної здатності нирки

Питання №200. Гіпоізостенурія - це:

(+) постійно знижена відносна вага сечі

(-) зниження відносної ваги сечі вдень

(-) зниження відносної ваги сечі на протязі доби

(-) збільшення відносної ваги сечі на протязі доби

(-) постійна відносна вага сечі на протязі доби

Питання № 201. Найбільш часта причина гіпоізостенуріі:

(-) гломерулонефрит

(-) туберкульоз нирок

(-) гострий пієлонефрит

(+) хронічний пієлонефрит з явищами ХНН

Питання №202. При гіпоізостенуріі найбільш виражено страждає в нирках:

(-) екскреція сечі

(-) канальцева секреція

(-) клубочкова фільтрація

(+) канальцева реабсорбція

Питання №203. Зміни кількості сечі при гіпоізостенуріі:

(-) збільшення кількості сечі вдень

(-) збільшення кількості сечі вночі

(+) збільшення кількості сечі на протязі доби

(-) збільшення кількості сечі при разовому сечовипусканні

Питання №204. Характер болю під час ниркової коліки:

(-) тупа

(-) гостра

(-) ниюча

(-) колюча

(+) приступоподібна

Питання №205. Причина ниркової коліки:

(-) травма нирки

(-) камінь нирки

(+)гострий уростаз

(-) запалення нирки

(-) хронічний уростаз

Питання №206. Локалізація болю при захворюванні нирки:

(-) в підребер'ї

(-) в пахвинній ділянці

(+) в поперековій ділянці

(-) в надлобковій ділянці

Питання №207. Локалізація болю при захворюванні сечового міхура:

(-) в підребер'ї

(-) в промежині

(-) в пахвинній ділянці

(-) в поперековій ділянці

(+) в надлобковій ділянці

Питання №208. Локалізація болю при захворюванні передміхурової залози:

(-) в підреберії

(+) в промежині

(-) в пахвинній ділянці (-) в поперековій ділянці (-) в надлобковій ділянці

Питання №209. Найчастіша причина виникнення болю при патології сечового міхура:

(-) ураження слизистої сечового міхура

(+) ураження слизистого шару сечового міхура

(-) ураження підслизистого шару сечового міхура

(-) ураження слизистого і підслизистого шару сечового міхура

Питання №210. Характер болю при хронічному запальному процесі нирки:

(+) тупий

(-) гострий

(-) НИЮЧИЙ

(-) розпираючий

(-) приступоподібний

Питання №211. Характер болю при хронічному уростазі в чашечно-мисковій системі:

(+) тупий

(-) гострий

(-) ниючий

(-) відсутність болю

(-) приступоподібний

Питання №212. Зміни сечі в момент виникнення ниркової коліки:

(-) оксалатурія

(-) протеінурія

(-) лейкоцитурія

(-) еритроцитурія

(+) зміни в сечі відсутні

Питання №213. Механізм виникнення гематурії при приступі ниркової коліки:

(-) травма чашечок

(-) травма миски

(-) травма сечоводу

(-) травма паренхіми нирки

(+) форнікальна кровотеча

Питання №214. Причина виникнення істиноі протеінурїі при приступі ниркової коліки:

(+) зниження реабсорбції

(+) травма паренхіми нирки

(-) травма сечовивідних шляхів

(-) підвищення фільтрації в клубочках

(-) порушення проникненості «клубочкового фільтрату

Питання №215. У хворого єдина нирка. Кількісні зміни сечі при приступі ниркової коліки:

(+) анурія

(-) олігурія

(-) поліурія

Питання №216. У хворого болі виникли раптово, в правій чи в лівій поперековій ділянці. Нудота, можливі поклики на блювання. Сечовипускання часте, змін в сечі немає. Попередній діагноз:

(-) цисталгія

(-) приступ ниркової коліки з обтурацією миски

(+) приступ ниркової коліки з обтурацією нижньої третини сечоводу

(-) приступ ниркової коліки з обтурацією верхньої частини сечоводу

(-) приступ ниркової коліки з обтурацією верхньої частини сечоводу

Питання №217. У хворого болі виникли раптово в правій поперековій ділянці з іррадіацією вниз по передній поверхні тіла. Нудота, поклики на блювання. Попередній діагноз:

(-) апендицит

(-) виразкова хвороба

(-) калькульозний холіцистит

(+) приступ ниркової коліки

(-) кишкова непрохідність

Питання №213. Акт сечовипускання у здорової людини:

(+) вільний

(-) безконтрольний

(-) вільний тільки вдень

(-) вільний тільки вночі

Питання №219. Поллакіурія - це:

(-) почащене сечовипускання зі збільшеною нічною

кількістю сечі

(-) почащене сечовипускання зі збільшеною денною кількістю сечі

(-) почащене сечовипускання зі збільшеною разовою кількістю сечі

(-) почащене сечовипускання зі збільшеною добовою кількістю сечі

(+) почащене сечовипускання зі не збільшеною добовою кількістю сечі

Питання №220. Частота сечовипускання у здорової дорослої людини:

(-) 1-2 рази на добу

(-) 2-3 рази на добу

(-) 3-4 рази на добу

(+) 4-5 разів на добу

(-) 5-6 разів на добу

Питання №221. Продовження акту сечовипускання у здорової людини

(-) до 20 сек

(-) до З0 сек

(+) до 40 сек

(-) до 50 сек

Питання №222. Кількість сечі, що залишається в сечовому міхурі після сечовипускання у здорової людини:

(-) до 10 мл

(+) до 20 мл

(-) до 50 мл

(-) до 30 мл

Питання №223. Найчастіші причини поллакіурії внаслідок урологічних захворювань:

(+) цистити

(-) камні сечового міхура

(-) пухлини сечового міхура

(-) захворювання передміхурової залози і парауретральних залоз

(-) камні юкставезікального чи інтрамурального відділу

сечоводу

Питання №224. Найчастіша причина денної поллакіурії:

(-) специфічні цистити

(+) камінь сечового міхура

(-) пухлини сечового міхура

(-) неспецифічні цистити

(-) захворювання жіночих статевих органів

Питання №225. Причини нічної поллакіурії:

(-) цистіти

(-) камінь сечового міхура

(-) пухлина сечового міхура

(-) захворювання передміхурової залози

(+) захворювання парауретральних залоз

Питання №226. Найчастіша вроджена причина затрудненого сечовипускання:

(-) фімоз

(-) уретероцеле

(-) клапан сечівника

(-) дивертикул сечівника

(+) контрактура шийки сечового міхура

Питання №227. Найчастіша набута причина затрудненого сечовипускання:

(-) ЦИСТІТ

(-) новоутворення сечового міхура

(+) доброякісна гіперплазія передміхурової залози

(-) патологічні зміни в сечівнику

(-) сторонні тіла сечового міхура

Питання №228. Причина болю в сечівнику на початку сечовипускання:

(-) ЦИСТІТ

(+) уретрит

(-) парапроктіт

Питання №229. Причина болю в сечівнику в кінці сечовипускання:

(-) уретрит

(-) парапроктіт

(-) цистіт, уретрит

(-) шийковий цистіт

(+) хронічний простатит

Питання №230. Причини болю в сечівнику на всьому протязі сечовипускання:

(+) цистіт, уретрит:

(-) парапроктит, хронічний простатит

(-) шийковий цистіт

(-) хронічний простатит

Питання №231. Характерна особливість істиного нетримання сечі:

(-} відсутність сечовипускання

(-) відсутність поклику і акту сечовипускання

(-) відсутність поклику на акт сечовипускання

(+) сеча виділяється в силу фізичного навантаження

(-) сеча виділяється в силу імперативного поклику (позиву)

Питання №232. Причина істиного нетримання сечі:

(-) епіспадія

(-) цистіт, уретрит

(-) екстрофія сечового міхура

(-) ектопія вічка сечового міхура

(+) недостатність сечового-міхурового сегменту

Питання №233. При екстрофіі сечового міхура і тотальній епіспадії сеча виділяється:

(-) в силу фізичного навантаження

(-) у відсутності акту сечовипускання

(-) в силу виниклого імперативного поклику

(-) у відсутності поклику на акт сечовипускання

(+) у відсутності поклику і акту сечовипускання

Питання № 234. При ектопії вічка сочоводу сеча виділяється

(-) в силу фізичного навантаження

(-) у відсутчісті акту сечовипускання

(-) в силу виниклого імперативного поклику

(-) у відсутності поклику на сечовипускання

(+) у відсутності поклику і акту сечовипускання

Питання № 235. Причини несправжнього нетримання сечі:

(-) запальні захворювання сечовивідних шляхів

(-) нездатність міхурово-сечівникового сегменту

(+) вроджені і набуті дефекти сечовивідних шляхів

Питання №236. Причини неутримання сечі:

(-) стороннє тіло сечовивідних шляхів

(-) вроджені дефекти сечовивідних шляхів

(-) набуті дефекти сечовивідних шляхів

(+) запальні захворювання сечовивідних шляхів

(-) нездатність міхурово-сечівникового сегменту

Питання №237. Характерні особливості легкого ступеня нетримання сечі:

(+) нетримання сечі в момена підняття важких предметів

(-) нетримання сечі при переході з горизонтального в вертикальне положення

(-) нетримання сечі з'являється під час сміху, спокійної ходьби

Питання №238. Характерні особливості нетримання сечі середнього ступеня:

(-) нетримання сечі в момент підняття важких предметів

(-) нетримання сечі при переході з горизонтального в вертикальне положення

(-) нетримання сечі з'являється під час підвищення внутрішньочеревного тиску (сильний кашель, швидка хотьба)

(+)нетримання сечі з'являється під час сміху, спокійної ходьби

Питання №239. Характерні особливості важкого ступеню нетримання сечі:

(-) нетримання сечі в момент підняття важких предметів

(+) нетримання сечі при переході з горизонтального в вертикальне положення

(-) нетримання сечі з'являється під час підвищення внутрішньочеревного тиску (сильний кашель, швидка ходьба)

(-)і нетримання сечі з'являється під час сміху, спокійної ходьби

Питання №240. Найбільш характерні особливості гострої затримки сечовипускання:

(-) біль внизу живота

(-) розпирання сечового міхура

(+) безрезультатні поклики на сечовипускання

(-) наявність великої кількості сечі в сечовому міхурі

Питання №241. Найбільш точний метод визначення залишкової сечі:

(-) УЗД

(-) пальпаторно

(-) катетеризація сечового міхура

(-) рентгенологічний

(+) радіоізотопний

Питання №242. Залишкова сеча - це:

(-) більше 10 мл

(+) більше 20 мл

(-) більше 30 мл

(-) більше 40 мл

(-) більше 50 мл

Питання №243. Для визначення наявності залишкової сечі необхідно:

(-) провести УЗД сечового міхура

(-) попросити хворого помочитися і визначити кількість сечі

(-) ввести внутрішньовенне радіоізотопну речовину і провести

радіоізотопну ренографію

(+) попросити хворого помочитися і після цього визначити кількість сечі в сечовому міхурі шляхом його катетеризації

(-) завести контрастну речовину в сечовий міхур і провести рентгенографію

Питання №244. Найчастіші причини затримки сечовипускання у чоловіків:

(-) дивертикул сечівника

(+) гіперплазія передміхурової залози

(-) хронічний простатит

(-) камені передміхурової залози

(-) контрактура шийки сечового міхура

Питання №245. Причина виникнення ниркової недостатності при хронічній затримці сечі:

(-) наявність інфекції в сечовивідних шляхах

(+) наявність постійного тривалого в часі підвищення тиску в чашечно-мисковій системі

(-) пієлотубулярні, пієловенозні і пієлофорнікальні рефлюкси

Питання №246. Причини виникнення пієлонефриту при затримці сечовипускання

(-) міхурово-сечовідний рефлюкс

(-) наявність інфекції в сечовому міхурі

(-) хронічний уростаз в верхніх сечовивідних шляхах

(+) наявність інфекції та уростазу в верхніх сечовивідних шляхах

Питання №247. Цистоскопічна картина при хронічній затримці сечовипускання:

(-) уретероцеле

(-) поліп сечового міхура

(-) камінь сечового міхура

(+) трабекулярний сечовий міхур

(-) наявність виступаючої в простір сечового міхура гіперплазії простати

Питання № 248. Явна ознака хронічної затримки сечовипускання за даними цистографіі:

(+) активний міхурово-сечовідний рефлюкс

(-) пасивний міхурово-сечовіднии рефлюкс

(-) дефект "наповнення" (камінь, поліп, пухлина)

(-) дефект "наповнення" (гіперплазія передміхурової залози)

Питання №249. Причина виникнення болю в нирках при затримці сечовипускання:

(-) затруднення сечовипускання

(-) натужування при сечовипусканні

(-) міхурово-сечовідний рефлюкс

(+) уростаз в верхніх сечових шляхах

(-) тиск патологічного процесу і сечі на вічко сечоводу

Питання №250. У хворого хронічна повна затримка сечі внаслідок гіперплазії простати передміхурової залози. Найбільш оптимальний спосіб відведення сечі з сечового міхура

(+) троакарна цистостомія

(-) капілярна надлобкова пункція

(-) катетеризація резиновим" катетером

(-) катетеризація металевим катетером

Питання №251. Протипоказання до катетеризації сечового міхура з метою евакуації сечі:

(-) гематурія

(+) травма сечівника

(-) хронічний цистіт

(-) гіперплазія передміхурової залози

Питання №252. Найчастіше ускладнення катетеризації сечового міхура:

(-) гематурія

(-) хибний хід сечівника

(-) уретрорапя

(+) інфекування сечових шляхів

Питання №253. Коли виникає необхідність у проведенні дослідження прихованої лейкоцитуріі (піурія):

(+) 2-10 лейкоцитів в полі зору

(-) 10-20 лейкоцитів в полі зору

(-) 40-60 лейкоцитів в полі зору

Питання №254. Найбільш поширена методика діагностики латентної лейкоцитуріі:

(-) Каковського-Аддіса

(-) Амбурже

(-) Штансфельд-Веба

(+) Нечипоренко

Питання №255. Спосіб взяття сечі для дослідження на латентну леикоцитурію за Нечипоренко:

(-) добова сеча

(-) пункція сечового міхура

(-) катетеризація сечового .міхура

(+) середня порція сечі при сечовипусканні

(-) вранішня сеча, зібрана при сечовипусканні

Питання №256. Основна ознака пальцевого ректального дослідження простати:

(+) рівномірно гладка поверхня

(-) горбиста поверхня

(-) нерівномірна поверхня