15. Трансфузіологія

Бопрос №1316. Різновиди—антитіл, які обумовлюють реакцію конглютинації:

(-) імунні

(+) неповні

(-) теплові

(-) повні, природні

(-) приховані та блоковані

Питання №1317. Термін зберігання еритроцитарної маси з консервантом при +4 гр С:

(-) 1 доба

(-) 14 діб

(+) 21 доба

(-) 35 діб

Питання №1318. Максимальний термін зберігання заморожених еритроцитів придатних для трансфузії:

(+) 5 років

(-) 1 рік

(-) 3 роки

(-) 1 місяць

Питання №1319. Припустимий термін відкритого зберігання еритроцитів при +4 гр.С:

(-) дві доби

(+) 24 години

(-) 72 години

(-) 6 годин

Питання № 1320. Кількість крові, еритроцитарної маси або плазми, які вводяться при виконанні біологічної проби:

(-) 2-5 мл

(+) 10-15 мл

(-) 20-25 мл

(-) 30-40 мл

Питання №1321. Початкові клінічні симптоми ускладнення, пов'язаного з переливанням крові, несумісної за системою АВС:

(-) геморагічний синдром

(-) почастішання пульсу, блідість

(-) припинення виділення сечі

(-) біль в череві, м'язах, голові

(+) поява ознобу та (або) відчуття жару

(-) падіння АТ, поява червоного забарвлення сечі

Питання №1322. Переливання нативної крові виправдано при:

(-) ДВС-синдромі

(-) гемофільному кризі

(-) гемопластичній анемії

(+) гострій масивній втраті крові та відсутності еритроцитарної маси або замороженої плазми

Питання №1323. Позитивна біологічна проба свідчить про:

(-) інфікування крові

(+) антигенну несумісність білків плазми

(-) несумісність за антигенами еритроцитів

(-) несумісність за антигенами

Питання №1324. При макроскопічній оцінці якості консервованої крові необхідно з'ясувати:

(-) залізо крові

(-) правильність зберігання

(-) герметичність упаковки

(-) правильність паспортизації

(+) бактеріальне забруднення, наявність згортків, гемолізу

Питання №1325. Основні переваги еритроцитної маси в порівнянні з нативною кров'ю:

(-) краще здійснюється оксигенація крові

(-) при масивному переливанні рідше розвивається "синдром гомологічної крові"

(+) менше клітинних та білкових антигенів, білково-клітинних агрегатів, цитрату, продуктів розпаду (-) рідше мають місце реакції та ускладнення після переливання

(-) в меншому об'ємі перелитої маси міститься та ж кількість еритроцитів

Питання №1326. Основні показання до застосування свіжозамороженої плазми:

(-) опікова хвороба

(-) гіповолемія

(-) парентеральне харчування

(-) гнойово-септичні процеси та інтоксикації

(+) кровотечі, обумовлені дефіцитом плазмових факторів системи згортання, ДВЗ-синдром

Питання №1327. Причини, які обмежують використання прямого переливання крові:

(-) технічні труднощі

(+) складність і тривалість досліджень крові на віруси гепатітів "В", "С", "Е", та СНІДУ

(-) необхідність попереднього обстеження донорів

(-) непередбаченого використання фільтрів в ході переливання

(-) відсутність переваг у порівнянні з переливанням свіжозаготовленої крові

Питання №1328. Переваги метода трансфузії свіжоконсервованої крові над прямим переливанням крові донора:

(-) виключається розвиток синдрому гомологічної кров

(-) можливість використання в разі відсутності донора з

рідкісною групою крові

(-) найкраща приживлюваність та функціональна активність еритроцитів

(-) не потребує проведення проб на сумісність

(+) виключається небезпека ускладнень, обумовлених несумісністю, переносом інфекцій та вірусів, сенсибілізацією організму

Питання №1329. Лікувальна дія плазмоферезу:

(-) корекція гіпокоагуляції

(-) активація системи макрофагів

(-) надання життєво важливих компонентів гомеостазу, яких бракує у хворого

(-) покращення мікроциркуляції та відновлення функції печінки нирок та ін.

(+) механічне видалення з плазми токсичних речовин, антитіл, вазоактивних речовин

Питання №1330. Трансфузійні середовища, які дають оптимальний гемостатичний ефект при гіпокоагуляціиних кровотечах:

(-) фібріноген

(-) кріопреципітат

(-) нативна плазма

(-) еритроцитарна маса

(+) свіжозаморожена плазма

Питання №1331. Трансфузійні препарати, які ефективно усувають порушення мікроциркуляції:

(-) реоглюман

(-) желатиноль

(+) реополіглюкін

(-) нативні кров та плазма

(-) еритроцитарна маса

Питання №1332. Трансфузійні препарати, яким властива найкраща здатність до дезінтоксикації:

(-) сольові розчини

(-) розчини глюкози

(-) манітол, сорбітом

(+) гемодез, альбумін

(-) консервована кров

Питання №1333. Основні симптоми гіповолемії:

(-) коматозні стани

(-) показники аналіза крові

(+) падіння АТ. ЦВТ. тахікардія

(-) сухість покровів, щогодинний діурез

Питання №1334. Завдання трансфузійного методу лікування гострої втрати крові:

(+) ліквідація дефіциту ОЦК

(-) корекція порушень мікроциркуляції

(-) ліквідація дефіциту еритроцитів

(-) компенсація харчуваняя парентеральним шляхом

(-) корекція електролітного та білкового обмінів

Питання №1335. Важкий ступінь дегідратації розвивається внаслідок втрати:

(+) 24 л, або 10% всієї рідини організму

(-) 2-4 л, або 5-10% всієї рідини організму

(-) 1-2 л, або до 5% всієї рідини організму

(-) 0,5-1 л або до 2% всієї рідини організму

(-) 8-9 л, або до 20% всієї рідини організму

Питання №1336. Хірургічні методи дезінтоксикації:

(-) гемосорбція

(-) плазмоферез

(-) гострий гемодіаліз

(+) перитонеальнии діаліз

(-) обмінне переливання крові

(-) інфузії гемодезу, манітолу, глюкози, форсований діурез

Питання №1337. Трансфузійні середовища, якими користуються для керування гемодилюцією:

(-) манітол, сорбітол, полідез

(-) поліглюкін, плазма, лактасол

(-) фізіологічний розчин глюкози

(+) розчин Рінгера, альбумін, гемодез

(-) протеїн, жалатиноль, реополіглюкін

Питання №1338. Найоптимальніший спосіб гемотрансфузії:

(+) внутрішньовенний

(-) внутрішньоартеріальний

(-) в губчасту кістку

Питання №1339. Профілактика ДВЗ - синдрому здійснюється завдяки:

(-) корекції порушень мікроциркуляції

(+) контроль системи згортання крові

(-) інтенсивному лікуванню основного захворювання

(-) своєчасній дезінтоксикації

(-) лікуванню анемії консервованою кров'ю та еритроцитною

масою

Питання №1340 Профілактика інфікування вірусами гепатитів "В", "С", "Е", та ретровірусами:

(+) застосування аутокрові та реінфузії

(-) використання крові родичів

(-) обов'язкове обстеження донорської крові

(-) застосування препаратів крові диференційовано у відповідності з патогенезом

Питання №1341. Кількість поліглюкіну, яку необхідно ввести для виконання біологічної проби:

(-) 5 мл 20+20 через 2-3 хв. ще - 10-15 мл

(-) 2 0 крапель + 20 через 2-3 хв. ще 20 крапель

(+) 10 крапель + через 3 хв. ще 30 крапель

Питання №1342. Найефективніший з препаратів крові при стафілококовому сепсисі у дорослих:

(-) альбумін, протеїн

(+) антистафілококова плазма

(-) антистафілококовий імуноглобулін

(-) заморожена плазма, нормальний імуноглобулін

Питання №1343. Чи показана гемотрансфузія при залізодефіцитній анемії'?

(+) ні

(-) так

Питання №1344. Оптимальні дози свіжозамороженоі плазми при лікуванні ДВЗ-синдрому:

(-) по 200 мл кожні 2 год.

(-) по 200 мл кожні 8-12 год.

(-) по 1000 мл двічі на добу

(-) крапельно по 400 мл тричі на добу

(+) спочатку струменево 400-600 мл потім по 300-400 мл кожні 4-6 год.

Питання №1345. Геморагічний синдром для якого властиво збільшення часу згортання крові:

(+) гемофілія

(-) ДВЗ-синдром

(-) тромбоцитопенія

(-) геморагічний васкуліт

Питання №1346. Захворювання крові спадкового характеру:

(-) тромбоцитопенія

(-) геморагічний васкуліт

(+) гемофілія, хвороба Вілдбланда

(-) гіпопластична анемія, алопластична анемія

Питання № 1347. Для гемофілії А є характерним дефіцит:

(-) фактора X

(-) фактора IX

(-) фактора XI

(+) фактора VIII

(-) факторів II, VII

Питання №1348. Гемофілія "В" характеризується дефіцитом:

(-) фактора X

(+) фактора IX

(-) фактора XI

(-) фактора VIIІ

(-) факторів II, VII

Питання №1349. Основний симптом зовнішньоочеревинного розриву сечового міхура:

(+) сечова інфільтрація

(-) гематурія

(-) явища перитоніту

(-) шок

(-) тенезми

Питання №1350. Симптоми внутрішньоочеревинного розриву сечового міхура:

(-) гематурія

(+) явища перитоніту

(-) урогематома

(-) біль в животі