
- •Урологія (тестові завдання)
- •1. Медично-соціальні та епідеміологічні питання в урології
- •2. Клінічна фізіологія органів сечостатевої системи
- •3. Семіотика і методи діагностики в урології
- •4. Загальні методи консервативного лікування в урологи
- •5. Аномалії сечостатевих органів
- •6. Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи, сечокам'яна хвороба
- •7. Фтізиоурологія
- •8. Травма сечостатевих органів
- •9. Уроонкологія
- •10. Урогінекологія
- •11. Андрологія та сексопатологія
- •12. Питання нефрології
- •13. Оперативна урологія
- •14. Анестезіологія
- •15. Трансфузіологія
- •16. Додаткові питання
14. Анестезіологія
Питання №1283. Найхарактерніша зміна гомеостазу в урологічних хворих, які оперуються:
(+) порушення сталості об'єму позаклітинної рідини
(-) порушення сталості об'єму рідини у поза- та внутрішньоклітинному секторах
(-) порушення сталості складу рідини (електролітів, білків ферментів, гормонів, тощо)
Питання №1284. Найчастіше порушеня сталості об'єму рідини в організмі урологічних хворих, які оперуються:
(-) гіпотонічна гідратація
(-) гіпертонічна гідратація
(-) гіпотонічна дегідратація
(+) ізотонічна дегідратація
(-) гіпертонічна гідратація
Питання №1285. Найчастіше порушення сталості складу рідин в урологічних хворих, які оперуються:
(+) вмісту білків
(-) вмісту гормонів
(-) вмісту ферментів
(-) вмісту електролитів
Питання №1286. Найчастіше порушення сталості рН позаклітинної рідини в урологічних хворих, які оперуються:
(+) некомпенсований метаболічний ацидоз
(-) некомпенсований респіраторний ацидоз
(-) некомпенсований метаболічний алкалоз
(-) некомпенсований респіраторний алкалоз
Питання №1287. Основні патологічні зміни у хворих з ізотонічною дегідратацією:
(-) нудота, блювота , метеоризм
(-) олігурія, зростання залишкового азоту, зниження виділення
натрію та хлору
(-) тахікардія, апатія, спрага, можливо потьмарення свідомості, кома
(-) зниження тургору тканин, м'якість очних яблук, тріщини язика
(+) зниження АТ, брадікардія, схильність до ортостатичних порушень, кровообігу, зниження ОЦК, шок
Питання №1288. Основні патофізіологічні зміни у хворих з гіпопротеінемією:
(-) зростає кумуляція фармакологічних препаратів
(-) змінюється фармакодинаміка препаратів, що веде до підвищення їх токсичності
(-) знижується онкотичний тиск, можливі набряки, гіповолемія
(+) знижуються фільтрація та дифузія в ниркових клубочках, можлива гостра ниркова недостатність
(-) знижується ефективність білкової буферної системи по підтриманню КЛС
Питання № 1289. Основні патофізиологічні зміни в нирках у хворих з некомпенсованим метаболічним ацидозом:
(-) посилення реабсорбції гідрокарбонатного іону
(-) посилення фільтрації титрованих кислот в клубочках
(-) збільшення утворення амонію та титрованих кислот в середині канальців
(+) зростання секреції водневих іонів канальців
(-) збільшення утворення аміаку в епітелії канальців нефрону
Питання № 1290. Основні патофізиологічні зміни у хворих з гіпокаліемією:
(-) ураження скелетних м'язів
(-) послаблення рухової активності шлунка та тонкої кишки, можлива динамічна непрохідність
(-) стимуляція реабсорбції гідрокарбонату, завдяки чому знижується рН сечі
(-) аритмія, тахікардія, частіше - брадікардія, можливе зупинення серця у фазі систоли
(+) позаклітинний алкалоз, внутрішньоклітинний ацидоз
Питання № 1291. Вид знеболення, який найчастіше застосовується в урологічній практиці:
(-) місцеве знеболення
(-) внутрішньовенне знечулення (наркоз)
(+) ендотрахеальне знечулення (наркоз)
(-) епідуральне та спинномозкове знеболення
(-) знеболення голкопунктурою та електропунктурою
Питання № 1292. Вид знеболення, який найчастіше застосовують в урологічній практиці:
(+) місцеве знеболення
(-) внутрішньовенне знечулення (наркоз)
(-) ендотрахеальне знечулення (наркоз)
(-) епідуральне та спинномозкове знеболення
(-) знеболення голколунктурою та електропунктурою
Питання № 1293. Різновид місцевого знеболення, який найчастіше застосовується при маніпуляціях з уретрою:
(+) поверхнева
(-) провідникова
(-) за О.В. Вишневським
(-) пресакральна блокада
(-) епідуральне та спинномозкове знеболення
Питання № 1294. Найчастіше показання до поверхневого знеболення:
(-) уретрит
(-) мікроцист
(-) стриктура уретри
(-) хронічний цистит
(+) проведення по уретрі чоловіка інструментів
Питання № 1295. Протипоказання для інфільтративної анестезії:
(-) збереження свідомості
(-) тривала операція
(-) емоційна стурбованість хворого
(+) підвищення чутливості до новокаїну
Питання № 1296. Найчастіше показання для блокади за Лорін-Епштейном:
(-) гострий орхіт
(-) гострий епідидиміт
(-) гострий везикуліт
(+) ниркова коліка
(-) диференціальна діагностика ниркової коліки та гострого апендициту
Питання № 1297. Протипоказання для блокади за Лоріном-Епштейном:
(-) парапроктит
(+) ідіосинкразія до новокаїну
(-) гострий простатит
(-) гострий фунікуліт
(-) гострий епідидиміт
Питання № 1298. Особливості епідурального знеболення
(+) виключається поширення знеболюючої речовини в порожнині головного мозку:
(-) знеболююча речовина вводиться в спинномозковий канал
(-) знеболююча речовина вводиться в епідуральний простів
(-) дозволяє регулювати перебіг знеболення та подовжити її до 2-4 діб
Питання № 1299. Переваги епідурального знеболення:
(-) регульований перебіг знеболення
(-) збільшення тривалості знеболення до 2-4 діб
(-) збереження свідомості у хворого
(+) дає провести термінову повторну хірургічну операцію
Питання № 1300. Абсолютне протипоказання до епідуральноі анестезії:
(-) виснаження
(-) деформація хребта
(+) уросепсис
(-) порушення системи згортання крові
(-) захворювання центральної та периферичної нервової системи
Питання № 1301. Ускладнення місцевого знеболення:
(-) влучення в магістральні судини
(-) передозування анестетика
(-) токсичний вплив препарату
(+) влучення в магістральні судини та введення до них анестетиків
Питання № 1302. Найпоширеніший вид знечулення (наркозу)
(-) внутрішньовенне
(-) інгаляційне
(-) ендотрахеальне
(+) комбіновані
Питання № 1303. Абсолютні протипоказання до ендотрахеального знечулення:
(-) деформація глотки
(-) деформація трахеї
і'-) деформація шийного та грудного відділів хребта
(+) гострі запальні процеси верхніх дихальних шляхів
(-) хронічні запальні хвороби верхніх дихальних шляхів
Питання № 1304. Переваги ендотрахеального знечулення:
(-) дозоване введення анестетиків
(-) керування диханням і тонусом м'язів
(-) зниження кумуляції анестетиків
(-) зниження токсичного впливу анестетиків
(+) контроль за підтримкою діяльності життєво важливих органів
Питання № 1305. Результати обстеження, які необхідні напередодні операції:
(-) визначення КЛС
(-) осаду сечі
(-) водно-електролитного балансу
(+) функціонального стану нирок
Питання № 1306. Найважливіші завдання комплексної підготовки урологічного хворого до операції:
(-) лікування пієлонефриту з урахуванням виду мікроорганізмів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів
(+) усунення уростазу (катетеризація сечових шляхів, встановлення стентів)
(-) усунення дефіциту об'єму рідини
(-) усунення анемії
Питання № 1307. Абсолютні показання для усунення дефіциту об'єму рідини у хворого напередодні операції:
(-) спрага, сухість у роті
(-) ниркова недостатність
(-) олігурія, зниження виділення натрію з сечі
(-) зниження АТ, схильність до ортостатичних порушень кровообігу
(+) небезпека виникнення гіповолемічного шоку в післяопераційному періоді
Питання № 1308. Загальна втрата організмом рідини визначається за:
(-) кількістю спожитої та виділеної рідини (сеча, піт, кал)
(-) станом зовнішніх покровів організму
(-) наявністю спраги, станом язика
(+) рівнем натрію в плазмі крові
(-) рівнем гематокриту
Питання № 1309. Основна мета премедикації:
(-) ефект потенціювання анестетиків
(-) профілактика небажаних реакцій хворого
(+) гальмування небажаних рефлекторних реакцій
(-) зниження секреції слизових оболонок дихальних шляхів
Питання № 1310. В післяопераційному періоді лікар-анестезюлог забов'язаний:
(-) відновити ОЦК
(+) корегувати гомеостаз
(-) боротися з больовим синдромом
(-) провести антибактеріальне лікування
(-) провести дезінтоксикаційну терапію
Питання № 1311. Найбільш точний метод оцінки втрати крові в ході операції:
(-) за рівнем гематокриту
(-) за кількістю еритроцитів
(-) за масою хворого до та після операції
(-) за масою операційного матеріалу до та після операції
(+) гравітаційний метод
Питання № 1 312. Дефіцит ОЦК. який є показанням до гемотрансфузії та переливання плазмозамінників:
(-) 5-10%
(-) 10-15%
(-) 15-20%
(+) 20-30%
(-) 25-20%
Питання № 1313. Контроль стану функції нирок в післяопераційному періоді:
(+) кліренс креатиніну
(-) проба за Зимницьким
(-) визначення кількості сечі, що виділяється
(-) визначення концентрації креатиніну й сечовини в сечі
(-) визначення концентрації креатиніну й сечовини в крові
Питання № 1314. Виявлення антитіл до антигену системи резус в сироватці свідчить про:
(-) підвищення реактивності організму хворого
(-) переливання в минулому рН-позитивноі крові
(+) відсутність у хворого даного антигена (хворий резус-негативнии)
(-) наявність у жінок в період вагітності резус-конфлікту
(-) можливість переливання хворому тільки рН-негативної крові
Питання № 1315. Різновиди антитіл, які забезпечують реакцію аглютинації:
(-) імунні
(-) теплові
(-) неповні
(+) повні, природні альфа, бета
(-) приховані й блоковані