Зони з різним ступенем зволоження

№ п/п	Зона зволоження	ГТК
1	Надмірного	>1,5
2	Помірного	1,1-1.5
3	Недостатнього	0,8-1,0
4	Сухого	0,5-0,7
5	Напівпустелі та пустелі	<0.5

Вітровий режим. Як розподіляються вітри за напрямками (по румбах) за сезонами року, їх швидкість (м/сек.) середня і максимальна. Визначити, вітри яких напрямків є переважаючими, а яких – нешкідливими. Особливу увагу звернути на характер і прояв шкідливих вітрів (холодних, арктичних, хуртовинних взимку, суховійних у вегетаційний період і тих, що спричиняють чорні пилові бурі). Охарактеризувати наслідки впливу шкідливих вітрів на ріст рослинності і врожайність сільськогосподарських культур.

Геологічна і геоморфологічна будова. Визначити корінну геологічну основу місцевості, як вона вплинула на формування сучасного рельєфу і розвиток ерозійних процесів. Із геоморфологічних показників слід привести показники абсолютної висоти місцевості (м), глибини місцевого базису ерозії (м), розчленованості території (км/км²) давньою гідрографічною сіткою, які є у дод. 1.

Ґрунти. Привести повну типологічну назву переважаючого типу ґрунту (наприклад, чорнозем опідзолений малопотужний, середньосуглинковий), охарактеризувати його родючість, гумусованість, структурність, водопроникність, тобто показники, які визначають протиерозійну стійкість ґрунту, його податливість змиву і розмиву.

Рослинність. Вказується, в якій зоні знаходиться район, лісистість району і дається короткий опис типів рослинності: лісової (в лісах і лісових смутах), чагарникової, трав'янистої (на лугах і пасовищах), основних сільськогосподарських культур і основних видів бур'янів.

Фауна. Вказуються основні представники хребетних і безхребетних тварин. Вказується наявність і поширення шкідників і збудників хвороб лісу, мисливська фауна.

Економічні умови. Наводяться загальні відомості про напрям господарювання району і об'єкта проектування. Наводяться дані про промисловість, транспорт, вживаних сівозмінах і про можливості забезпечення робочою силою і механізмами при проведенні рубок догляду в лісомеліоративних насадженнях, робіт за даними лісогосподарського підприємства.

Обгрунтупання необхідності проведення лісомеліоративних робіт. Обґрунтування проводиться на основі аналізу ґрунтово-кліматичних та економічних умов господарства, визначення шкоди від несприятливих природних явищ за відсутності лісомеліоративних насаджень та роль останніх у підвищенні в даних умовах стійкості с.-г. виробництва та врожайності сільськогосподарських культур.

Тема 2. Оцінка рельєфу місцевості та меліоративна організація території

Мета: навчитись давати оцінку рельєфу місцевості за топографічним планом та визначати межі земельних фондів.

Вихідні дані: топографічний план місцевості.

Навіть відносно невелика за площею територія будь-якого аграрного об'єднання неоднорідна за характером рельєфу поверхні, станом ґрунтів, їх родючістю тощо. Рівнинні ділянки території можна використовувати під інтенсивне рослинництво, а хвилясті, похилі доцільно відводити під ґрунтозахисну сівозміну, травосіяння.

Неоднорідність рельєфу обумовлює і різний прояв дії несприятливих природних явищ (шкідливих вітрів, водяної ерозії ґрунту та ін.).

Для забезпечення високої ефективності використання земельних угідь, послаблення чи припинення негативної дії шкідливих природних явищ необхідно класифікувати територію навіть у межах водозбору балки за крутістю схилів, інтенсивністю прояву змиву ґрунту, дії шкідливих вітрів тощо.

Сукупність однорідних ділянок (площ) називають земельним фондом. Виділення земельних фондів з метою проектування і здійснення на них певної системи захисних, меліоративних заходів – називають меліоративною, або протиерозійною організацією території.

Основою меліоративної організації території є давня гідрографічна сітка, на якій сформувався сучасний рельєф. Метою цієї практичної роботи є вивчення характеру рельєфу місцевості і оцінка його показників, як основи для подальшого поділу території на однотипні ділянки місцевості – земельні фонди.