Тема 13. Захисні лісонасадження навколо водоймищ

Мета: навчитися створювати захисні лісові насадження навколо водоймищ.

На стан водних угідь негативно впливає цілий ряд факторів: втрати води на випаровування; забруднення, замулення й обміління; підмив греблі; абразія берегів, розростання гідрофільної флори та водоростей. Внаслідок дії цих чинників знижується площа водного дзеркала ставка, об’єм водних запасів, відбувається «цвітіння» води.

Фільтрація води може здійснюватися через тіло греблі, під греблею. Втрати на фільтрацію у грунт досягають максимальних розмірів у перші роки створення ставка.

Замулення ставка продуктами ерозії ґрунту відбувається за рахунок поверхневого стоку з полів, побутових та промислових відходів. Деяке забруднення зумовлюється також атмосферними опадами.

Очищення води від скаламучених органо-мінеральних та інших домішок, що належать до складу суспензії поверхневого стоку, може здійснюватись фільтруванням і кольматажем (осадженням) під час проходження води через природні фітомеліоративні фільтри (трава, лісонасадження) або шляхом фільтрації поверхневого стоку через грунт.

Фітомеліоративні фільтри очищають воду як від суспензії твердого стоку, так і частково, або певною мірою, від хіміко-бактеріологічних домішок. Переведення поверхневого стоку в підземний і зменшення випаровування за допомогою лісових насаджень дає змогу збільшити водність водоймищ, у тому числі і ставків. Спеціальними лісомеліоративними насадженнями за рахунок поглинання поверхневого стоку підземний стік можна збільшити у 1,5–1,6 рази, знизити витрати води рослинами на транспірацію на 14% і на випаровування – до 20%.

Для захисту ставків від впливу негативних природних та антропогенних факторів створюють різні види фітомеліоративних покривів.

Методика виконання завдання

На ксерокопії одержаного плану (згідно з отриманим варіантом) студенти проектують систему лісомеліоративних насаджень навколо водного дзеркала ставка. Зокрема, вище греблі, з обох сторін ставка, планують розміщення одно- чи дворядних снігозбірних лісосмуг із твердолистяних головних, супутніх порід та кущів. Підбирають породи, знаходять кількість посадкових місць.

Вздовж греблі передбачається створення дворядної алейної посадки швидкоростучих декоративних головних порід, які є складовою частиною вітрозахисної лісової смуги. Записують породи, їх розміщення та кількість.

За сухим відкосом греблі висаджують швидкоростучі вологолюбні дерева та кущі, щоб надійно захистити її від розмивання водою. Називають ці породи, визначають потребу в посадковому матеріалі.

По бровці двох берегів і мокрому відкосі греблі розміщують берегозакріплювальну лісосмугу (одно- або дворядну) із чагарникових верб. Вона мінімалізує дію водної абразії, захищає береги від розмиву, зсуву землі, замулювання дна. Вказуються конкретні породи, кількість сіянців чи саджанців.

Вітрозахисні і водорегулювальні лісові насадження проектують роздільно або сумісно. Вони захищають прибережну земельну територію від вітрової та водної ерозії, попереджують замулення ставка, покращують естетичний стан прибережної ділянки. Відповідно до їхніх функцій підбирають асортимент деревно-чагарникових порід, розраховують кількість посадкового матеріалу, необхідного для посадки.

Кольматуючі насадження планують вище вершини ставка. Тут підбирають плодові кущі та чагарники, які добре ростуть і плодоносять на вологих ґрунтах. Складають схеми змішування, розраховують посадковий матеріал за породами.

Вихідні дані для виконання завдання

Студенти одержують план земельної території, на якому зображено контури водного дзеркала ставка та межу проектованих прибережних лісонасаджень. Показана територія спорудженої греблі, місце розташування сухого та мокрого відкосів (додатки, план-схема).

У табл. 8 вказано рекомендований склад порід та схеми посадки(м)

кожної категорії лісових смуг (снігозбірні, берегозакріплювальні, водорегулювальні, вітрозахисні, кольматуючі, на греблі, за сухим відкосом греблі). Назви порід записані скорочено, а повне розшифрування їх вказано у додатку. Вихідні дані розписані щодо кожного з 30 варіантів.

Таблиця 21