Тема 11. Закріплення та заліснення пісків.

Мета: навчитись закріплювати та заліснювати піщані масиви

Відповідно пісками називають пухкі нагромадження мінеральних частинок, представлених продуктами вивітрювання твердих скельних порід. Такі продукти вивітрювання визначеного розміру утворюють тверду фазу будь-якого ґрунту, тобто є її механічними елементами.

Піщані землі складаються з піщаних зерен з невеликою (до 10%) домішкою пилуватих і глинистих частинок. Формуванню значних за масою і просторовим розміщенням піщаних утворень передує процес вивітрювання кристалічних порід, які утворюють тверду оболонку Землі. Таким чином, походження піску бере початок від тої чи іншої кристалічної породи, яка міститься у земній корі.

Властивості цієї породи багато в чому визначають найбільш важливі характеристики пісків. Дрібні мінеральні частинки, що утворюються в процесі вивітрювання, підлягають подальшому впливові природно-кліматичних факторів. Розрізнені частинки піску поступово об’єднуються у більш чи менш крупні масиви. Залежно від виду і характеру природного фактора, який забезпечує цей процес, нагромадження піщаних частинок може відбуватися по-різному. У зв’язку з цим розроблена класифікація пісків за генезисом формування піщаних має до агрегата-утворювача піщаних масивів і форм їх впливу виділяють дев’ять груп пісків за їх походженням (генезисом): гляціальні, флювіогляціальні, алювіальні (річкові), пролювіальні, елювіальні, делювіальні, озерні, морські, еолові.

Методика виконання завдання

На плані земельної території (у кожного студента індивідуальне завдання) приведено контури усього масиву та кожної із п’яти ділянок, на яких рекомендується проведення відповідних заходів щодо закріплення та заліснення пісків. Всі заходи із закріплення пісків здійснюють на ділянках розміщених перпендикулярно до напряму пануючих вітрів.

На ділянці 1 передбачається створити неживий вертикальний захист пісків із місцевого матеріалу, зв’язаного у снопи. Їх вставляють у борозни і загортають. Між рядами снопів висівають трави.

На ділянці 2 планується неживий горизонтальний захист із соломи, розстеленої по поверхні землі смугами. Між ними залишаються незастелені смуги, які засівають багаторічними травами.

Ділянка 3 характерна тим, що тут передбачено живий захист за допомогою живців шелюги. Такі укорінені живці висаджують у борозни. Територію між борознами засівають травами.

На ділянці 4 живий захист створюється в результаті життєздатних хворостин шелюги в борозни. Площа між борознами засівається багаторічними травами (вівсюг, люпин, житняк, стоколос).

На ділянці 5 проводять заліснення пісків шляхом посадки сіянців сосни в борозни. Посередині міжрядь роблять посадку живців шелюги, які захищають головну породу від видування піску й оголення кореневої системи. Живці шелюги також затримують пісок, який заноситься вітром на цю ділянку.

Вихідні дані для виконання завдання

Студенти отримують індивідуальні (за варіантами) плани території піщаних земель із контурами п’яти ділянок, виготовляють із них копії (ксерокопії) та планують необхідні заходи.

Так, на ділянці 1 проектують механічний (неживий вертикальний) захист пісків, за допомогою місцевого матеріалу ( сухі високорослі бур’яни, стебла рогози, очерету, соняшнику, кукурудзи, хворосту, хмизу). Його зв’язують у снопи діаметром 30 см, які ставлять вертикально в борозни і загортають новим проходом плуга. Віддаль між снопами в ряду 90 см, а між рядами записана у вихідних даних (табл. 18).

На ділянці 2 передбачено неживий горизонтальний захист із соломи, розстеленої по поверхні для захисту піску смугами відповідної ширини і шаром 3 см. Смуги соломи чергуються із незастеленою площею такої ж ширини, яку засівають травами.

На ділянці 3 створюють живий захист за допомогою живців шелюги, які висаджують у борозни шириною 50 см. Віддаль між рядами та в рядах наведена в табл. 19. територія між рядами шелюги засівається багаторічними травами.

На ділянці 4 живий захист пісків планують посадкою в ґрунт на дно борозни

Таблиця 19

Вихідні дані для виконання завдання 12 по закріпленню і залісненню пісків

№ варіантів	Масштаб	Ділянка 1	Ділянка 2	Ділянка 3	Ділянка 4	Ділянка 5
		віддаль між рядами снопів, м	ширина смуг застелених соломою, м	віддаль між борознами (рядами) шелюги та між живцями в ряду, м	віддаль між рядами шелюги та хворостинами в ряду, м	Схема посадки сіянців сосни, м
1	1:2000	4,0	1,1	3,0х0,5	3,3;0,7	4,0х0,8
2	1:2500	4,7	1,5	3,6х1,0	3,8;0,5	4,5х0,6
3	1:5000	5,3	1,2	4,1х0,7	4,2;1,0	4,9х1,1
4	1:10 000	5,9	1,4	4,6х0,6	4,7;0,8	5,3х0,7
5	1:20 000	5,5	1,1	5,1х0,9	5,2;0,7	3,0х0,6
6	1:25 000	4,1	1,3	5,5х0,5	5,7;0,9	3,6х0,8
7	1:2000	4,8	1,0	5,9х0,8	3,0;0,6	4,2х0,9
8	1:2500	5,4	1,4	3,0х0,7	3,7;0,5	4,8х0,6
9	1:5000	6,0	1,3	3,7х0,6	4,3;0,8	3,1х0,9
10	1:10 000	5,9	1,1	4,2х0,9	4,8;0,6	3,7х1,0
11	1:20 000	4,2	1,5	4,7х0,8	5,3;1,0	4,3х0,7
12	1:25 000	4,9	1,4	5,2х1,0	3,1;0,7	5,4х0,6
13	1:2000	5,5	1,2	5,7х0,5	3,8;0,6	5,9х0,8
14	1:2500	4,8	1,3	3,2х1,0	4,4;0,9	3,3х0,7
15	1:5000	5,4	1,5	3,8х0,7	4,9;0,6	3,7х0,9
16	1:10 000	4,3	1,0	4,3х0,8	5,4;0,7	4,6х1,0
17	1:20 000	5,0	1,2	4,7х0,6	5,8;0,5	5,0х0,8
18	1:25 000	5,6	1,3	5,3х0,9	3,2;1,0	5,5х0,6
19	1:5000	4,9	1,2	4,5х0,5	3,9;0,8	5,8х0,9
20	1:10 000	5,2	1,4	3,3х0,6	4,5;0,5	3,4х0,8
21	1:20 000	4,4	1,0	3,9х0,8	5,0;0,9	3,7х0,6
22	1:25 000	5,1	1,1	4,4х0,7	5,6;1,0	4,3х0,9
23	1:5000	5,7	1,5	4,9х1,0	3,3;0,7	5,1х0,5
24	1:2000	4,2	1,4	5,4х0,5	4,0;0,9	3,4х1,0
25	1:2500	4,5	1,1	3,4х0,7	4,6;0,6	4,0х0,8
26	1:10 000	5,2	1,3	4,0х0,8	5,1;0,5	4,7х0,9
27	1:20 000	5,8	1,2	4,5х0,9	5,5;0,8	5,2х0,6
28	1:25 000	4,8	1,4	5,0х0,6	3,4;1,0	5,6х0,5
29	1:5000	4,9	1,5	5,6х0,7	4,1;0,7	3,5х0,6
30	1:10 000	4,6	1,1	3,5х0,8	3,7;0,6	4,1х0,7

життєздатних хворостин шелюги довжиною 3,5 м. Віддаль між хворостинами в ряду та між рядами записана у вихідних даних. Ширина борозни 40 см.

На ділянці 5 в борозни шириною 60 см висаджують сіянці сосни, відстань між борознами та сіянцями у рядах вказана у варіантах.

Посередині між рядами сосни проорюють нові борозни, шириною 50 см, у які роблять посадку живців шелюги. Між посадковими місцями в ряду тут віддаль становить 40 см.

У даному завданні необхідно виконати:

1. Вирахувати площу кожної з п’яти піщаних земельних ділянок, зображених на плані.

1. На ділянці 1 визначити довжину рядів із снопами (пог. м.), кількість снопів та площу території, засіяну травами.

1. На ділянці 2 вирахувати загальну довжину смуг, застелених соломою, їхню площу, об’єм розстеленої соломи в м³ та площу, яка підлягає засіванню травами.

1. На ділянці 3 знайти довжину рядів із висадженими живцями шелюги та їхню площу, а також кількість живців і засіяну багаторічними травами територію.

1. На ділянці 4 розраховують довжину рядів із висадженими в них хворостинами шелюги та загальну кількість хворостин і площу з висіяною травою.

1. На ділянці 5 вираховують загальну довжину борозен, у які висаджують сіянці сосни, їхню площу та кількість цих сіянців. Це ж саме виконують і для живців шелюги.

1. Розрахунки і записи показати в робочих зошитах.