
- •Тема 1. Сутність і значення маркетингу в сучасній економіці
- •1.1. Сутність і роль маркетингу в сучасній економіці
- •1.2. Цілі, завдання, принципи та функції маркетингу
- •1.3. Маркетингове середовище та комплекс маркетингу
- •1.4. Концепції та види маркетингу
- •Класифікація видів маркетингу
- •Характеристика видів маркетингу, які залежать від змісту попиту
Тема 1. Сутність і значення маркетингу в сучасній економіці
1.1. Сутність і роль маркетингу в сучасній економіці
Термін маркетинг (від англ. «market» – ринок) уперше став використовуватися на початку XX століття в США, де в цей час зароджувалося так називане «суспільство масового споживання». Вперше в історії людства основна маса споживчих благ, включаючи житло, автомобілі, побутову техніку, а пізніше — освіту й охорону здоров'я, стала в принципі доступна широким верствам населення, нехай і за допомогою системи споживчого кредитування. Більш того, у рядових громадян з'явився реальний вибір — які саме товари вони хочуть споживати й у якій кількості [28].
Початок розвитку маркетингу як прикладної наукової дисципліни пов'язують з Пенсильванським університетом (США), де в 1905 році В. Креузі прочитав курс лекцій “Маркетинг товарів”. З того ж року Р. Ватлер почав вести постійний курс “Методи маркетингу” в університеті Вісконсіна (США).
У 1926 р. з’являється перша маркетингова організація – Американське товариство маркетингу, перейменоване в 1973 р. на Американську асоціацію маркетингу.
Основні фактори, які вплинули на формування системи маркетингу на початку ХХ століття:
для більшості галузей промисловості попит на споживчі товари перевищував пропозицію (за винятком періоду Великої депресії), і найбільшу проблему складало виробництво;
з розвитком радіо і видавничої справи росли комунікаційні можливості реклами, що стала передаватися на великі відстані;
канали розподілу були невеликі і локальні, хоча на початку 1930-х рр. вже з'явилися супермаркети і фірмові магазини;
продавець не зустрічав перешкод, переконуючи дистриб’юторів продавати товари, особливо там, де споживання стимулювалося рекламою;
у цей період спостерігалося значне економічне зростання, яке потім вирівнялося і залишалося таким до початку Другої світової війни;
значний вплив робив розвиток і наукових досліджень в галузі економіки і маркетингу, як теоретичних, так і практичних.
У Європу і Японію маркетинг прийшов тільки після Другої світової війни разом із планом Маршалла і курсом Доджа-Макартура.
З 50 - 60 рр. ХХ сторіччя активно пропагандують ідеї маркетингу Європейський комітет маркетингу та Міжнародна асоціація маркетингу, які стимулюють утворення національних інститутів та асоціацій маркетингу.
Відкриття маркетингу в Східній Європі і країнах СНД відбулося лише на початку 90-х років. У 1997 році засновано Українську асоціацію маркетингу.
Пройшовши віковий шлях у своєму розвитку, маркетинг перетворився не просто на авторитетну теорію сучасного бізнесу, але й на чітке керівництво до дії, засноване на розумінні рушійних сил розвитку ринку і ринкової економіки.
Сутність маркетингу в сучасній економіці можна визначити як:
самостійний вид підприємницької діяльності;
філософію бізнесу;
прикладну наукову дисципліну;
функцію управління;
концепцію керування виробничо-збутовою діяльністю підприємств.
Визначення маркетингу, яких налічується більше 2000, тією чи іншою мірою відображують його сутність, призначення, функції, основний зміст. У відомій книзі російського маркетолога І. Манна „Маркетинг на 100%” наведено більше 50 визначень маркетингу [46]. На рис. 1.1 наведені деякі з тих, які найбільш вдало підкреслюють складний характер, динамізм та багатоплановість поняття маркетингу.
У державному стандарті України «Маркетинг. Термінологія і визначення основних понять» (ДСТУ 3294-95) дане наступне визначення маркетингу: «Процес планування і втілення задуму, ціноутворення, просування і реалізації ідей, продукції і послуг за допомогою обміну, що задовольняє цілі окремих осіб і організацій» [7].
Трьома ключовими поняттями, що зустрічаються практично в усіх визначеннях, є: потреба, товар і продаж (обмін). Саме їх взаємозв'язок в межах цілеспрямованої діяльності підприємства відбиває трансформацію взаємовідношень та взаємодії виробництва й ринку.
Рис. 1.1. Визначення маркетингу
З точки зору цієї взаємодії відомий фахівець в області маркетингу Ж.-Ж. Ламбен виділяє три основні аспекти маркетингу: активний аспект (проникнення на ринки), аналітичний аспект (розуміння ринків) і ідеологічний аспект (спосіб мислення).
В умовах сучасної ринкової економіки роль маркетингу в суспільстві полягає в організації вільного конкурентного обміну і комунікації між продавцями і покупцями для забезпечення ефективної відповідності пропозиції та попиту на товари і послуги [16]. Ця відповідність повинна бути заснована на:
організації матеріального обміну (фізичного потоку товарів) між виробництвом і споживачем;
організації інформаційного потоку, що передує обмінові, який супроводжує його і випливає за ним для забезпечення ефективної відповідності попиту та пропозиції.
Між маркетингом і традиційною збутовою діяльністю існує суттєва різниця. Збут безпосередньо пов'язаний із просуванням товару від виробника до споживача, це сукупність організаційно-технічних і комерційних заходів для безпосередньої реалізації товарів та послуг. На відміну від збуту маркетинг:
базується на вивченні та задоволенні потреб споживачів;
спрямовує ресурси фірми на виробництво товарів і послуг, яких потребує ринок;
адаптується і трансформується відповідно до змін зовнішнього середовища та запитів покупців.
Продаж товарів у маркетингу це не тільки акт реалізації продукції, а й засіб спілкування і вивчення споживачів. Невдоволення споживачів спричиняє зміну всієї політики підприємства, а не тільки процесу продажу товарів. Отже, між збутовою діяльністю і маркетингом має місце зв'язок частини й цілого. У сучасних умовах збут є лише однією з багатьох функцій підприємства, тоді як маркетинг становить основу управління всією господарською діяльністю й діловою активністю. З позицій маркетингу цілісна система ділової активності підприємства має бути зорієнтована на ринок, тобто на вивчення, аналіз, задоволення потреб споживача [12].