Тема 6. Ринок товарів і послуг

6.1. Сучасна ринкова економіка, її складові та механізм функціонування

Економіка (від грец. oikonomia – керування господарством) є матеріальною основою існування і розвитку суспільства. Результатом функціонування економіки є виробництво і розподіл благ, які утворюють потоки продукції.

Основна особливість ринкової економіки полягає в тому, що в ній головну регулівну роль через механізм цін, попиту та пропозиції благ виконує ринок.

Ринок став об'єктом досліджень ще до нашої ери. Китайські вчені у відомому трактаті "Ґуаньцзи" (IV ст. до н. е.) дали таке визначення сутності ринку: "Ринок – це те, за чим пізнають лад та безладдя в стані господарства".

Внутрішня діалектика ладу та безладдя ринкового господарства за століття розвитку пройшла довгий еволюційний шлях. Механізм ринкової економіки формувався протягом тисячоріч, протягом яких змінювався і зміст самого поняття «ринок».

Ринок – поняття містке, багатоаспектне. У загальному вигляді під ринком слід розуміти сукупність економічних відносин, що виникають між виробниками та споживачами в процесі вільного еквівалентного обміну благами (послугами), що надаються, та які організовані за законами товарного виробництва та грошового обігу. Інакше кажучи, він є прямим зв'язком виробництва із споживанням, підпорядковує перше запитам другого.

Таке визначення ринку дозволяє розглянути його як складову частину єдиного простору економічного життя підприємств, галузей, регіонів та народного господарства в цілому, показати, що він завжди зумовлений сутністю виробництва, хоча й має значну самостійність та активно впливає на всі процеси відтворення, їх кінцеві результати та ефективність.

В економічній теорії термін «ринок» має велику кількість значень, основні з яких наведені на рис. 6.1.

Р

И

Н

О

К

це не яка-небудь конкретна ринкова площа, на якій продаються і купуються предмети, а в цілому всякий район, де угоди покупців і продавців один з одним настільки вільні, що ціни на ті самі товари мають тенденцію до легкого і швидкого вирівнювання (Л. Курно, А. Маршалл)

являє собою всяку групу людей, що вступають у тісні ділові відносини і що укладають великі угоди щодо будь-якого товару (У. Джевонс)

це інститут, або механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг (Кемпбелл Р. Макконнелла і Стенлі Л. Брю, автори підручника «Економікс»)

це сукупність інструментів, за допомогою яких здійснюється обмін товарами і послугами в результаті контактів покупців і продавців один з одним (Британська енциклопедія)

це складний передатний пристрій, що дозволяє з найбільшою повнотою й ефективністю використовувати інформацію, розсіяну серед незліченної безлічі індивідуальних клієнтів (Ф. Хайек)

являє собою пакет угод, за допомогою яких продавці і покупці товарів та послуг вступають а контакт щодо купівлі-продажу даних товарів та послуг (С. Фишер)

це сукупність існуючих і потенційних покупців товару (Ф. Котлер)

обмін, організований за законами товарного виробництва та обігу (А. С. Булатов)

Ринком, або ринковим товарообміном, або, вірніше, «товаро-послуго-обміном» варто називати такий товарообмін, пропорції якого визначаються попитом та пропозицією на даний товар або на послугу (В. І. Дубницький, В. Л. Пілюшенко).

система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача (С. В. Мочерний)

Рис.6.1. Визначення ринку

Відносини між покупцями і продавцями, тобто ринкові відносини, почали складатися ще в далекій давнині, до виникнення грошей, які з'явилися потім багато в чому для того, щоб обслуговувати ці відносини.

Мірою розкладання натурального господарства і розвитку виробництва товарів на продаж змінювалося саме уявлення про ринок та ринкову економіку.

Починаючи з XVII століття відбувається ідеалізація ринкової економіки – в теорії економічного лібералізму в основу ставиться інтерес індивіда, утверджується ідея збігу економічного інтересу індивіда з інтересом суспільства. Найбільш повно це положення розглянув Адам Сміт. Він писав, що кожна окрема людина намагається використовувати свій капітал з найбільшим зиском для себе, але "дбаючи про свої власні інтереси, вона часто більш дійсним способом служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо намагається зробити це" [50]. Ідеал гармонії економічних інтересів індивіда та суспільства – це основа основ теорії ринку.

Ринок у широкому значенні – це вся економіка, у вузькому значенні -засіб, за допомогою якого відбувається вплив на виробника, регулюється попит та пропозиція, формуються ціни.

Ринок – це система економічних відносин, що охоплюють процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання. Тут ринок виступає як складний механізм функціонування народного господарства, заснованого на використанні різноманітних форм власності, товарно-грошових відносин і фінансово-кредитної системи.

Поняття «ринкова економіка» може використовуватися для позначення різних економічних систем, що відрізняються співвідношенням стихійності і планомірності своєї організації – від переважно стихійної економіки епохи первісного нагромадження капіталу до, значною мірою, регульованої економіки сучасних розвинених капіталістичних країн [54].

Для нормального функціонування ринкової економіки необхідні:

присутність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку;

свобода реалізації товарів виготовлювачами і свобода вибору товару споживачами, виключення позаринкового посередництва;

можливість продажу активів, продукції і послуг на умовах, що самостійно встановлюються продавцем;

власність товаровиробника на засоби виробництва;

наявність кредитно-фінансової системи і стійкої валюти;

високорозвинена система економічного та адміністративного регулювання економіки з боку держави (при переважанні економічних методів), що веде до існування регульованого ринку;

наявність і доступність всебічної інформації про ринок. Виконання цієї умови передбачає розвинену маркетингову діяльність.

Структура ринку визначається суб'єктами і об'єктами ринкових відносин. Суб'єктами ринку є державні, колективні, приватні підприємства та їх об'єднання, спільні підприємства, іноземні фірми, різні установи та організації, підприємці та фізичні особи. Об'єктами ринкових відносин можуть бути як продукти праці (товари, послуги, процеси), так і робоча сила, цінні папери, валютні цінності.

У сучасній економічний системі ринок виконує такі основні функції.

1. Інтегруюча функція. Полягає в по'єднанні сфери виробництва (виробників), сфери споживання (споживачів), а також торговців-посередників і у включенні їх у загальний процес активного обміну продуктами праці і послугами. Без ринку виробництво не може служити споживанню, а споживач не може задовольнити свої потреби.

2. Техніко-економічна, або спеціальна функція. Суть її полягає в здійсненні остаточного визначення вартості товарів і послуг, перетворюванні продуктів праці на товар і забезпеченні руху товарів та послуг від виробника до споживача.

3. Функція відтворення. Ринок забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення (зокрема, зв'язок між виробництвом і споживанням), формує цілісність національної системи та її зв'язок з іншими національними економіками в масштабі світового ринку.

4. Регулівна функція. Ринок здійснює регулівний вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами та галузями економіки, приводить у відповідність платоспроможний попит і пропозицію, нагромадження і споживання та інші пропорції; забезпечує оптимізацію розподілу інвестиційних, матеріальних і трудових ресурсів між сферами діяльності та галузями виробництва; динамічну пропорційність у розвитку окремих регіонів, територій, національних господарств в умовах поглиблення суспільного розподілу праці, тенденції інтернаціоналізації і зростання інтеграційних процесів.

5. Контрольна функція. Ринок забезпечує дійовий економічний контроль за раціональним суспільно-припустимим рівнем виробничих витрат, а також сприяє контролю споживачів над виробництвом, витратами.

6. Стимулювальна функція. Ринок спонукає виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні затрати до рівня суспільно необхідних, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їхню якість і споживчі властивості; посилює конкуренцію між виробниками товарів і послуг як в масштабі окремих країн, так і в межах світового господарства; забезпечує економічне стимулювання ефективності виробництва, спонукання виробників до створення необхідних товарів з найменшими витратами й одержанням достатнього прибутку, а також стимулювання науково-технічного прогресу.

7. Функція демократизації господарського життя, реалізації принципів самоврядування. За допомогою ринкових важелів впливу відбувається звільнення суспільного виробництва від економічно нежиттєздатних його елементів, і за рахунок цього здійснюється диференціація товаровиробників.

8. Інформаційна функція дає учасникам ринку через систему цін, товарну пропозицію об'єктивну інформацію про попит і пропозицію товарів і послуг на ринку. Сучасний ринок перетворюється на гігантський комп’ютер, що збирає й обробляє величезні обсяги інформації і видає узагальнені дані про стан і умови реалізації товарів та послуг.

Ринковий механізм – це сукупність засобів і методів, які використовуються для формування і розподілу ресурсів, взаємодії продавців і покупців щодо встановлення цін і якості товарів, обсягу виробництва, його структури.

Ринковий механізм має структуру, інфраструктуру, механізм функціонування й обов'язкові умови функціонування, його можна представити у вигляді схеми (рис. 6.2).

У ринковій економіці існує два регулівні фактори:

1. Внутрішній механізм саморегулювання, що являє собою спосіб взаємозв'язку елементів ринкової структури (попиту та пропозиції, ціни, товарно-грошового обігу), що забезпечує виконання ними своїх функцій.

2. Зовнішнє, державне регулювання ринку, що має своєю метою забезпечення вільної конкуренції, пропорціонального розвитку економіки, соціального захисту громадян і економічної безпеки.

Сучасний ринковий механізм ґрунтується на розвиненій структурі, головним елементом якої є система функціонування ринку товарів і послуг.

Рис. 6.2. Схема функціонування ринкового механізму

Розвиток ринкового механізму відбувається завдяки інфраструктурній забезпеченості економіки як на регіональному, так і на національному рівні.