Тема 5. Договори на створення і використання об’єктів інтелектуальної власності

План практичного заняття:

1. Види договорів на створення і використання об’єктів інтелектуальної власності.

2. Форма і зміст ліцензійного договору.

3. Форма і зміст договору комерційної концесії.

4. Видавничий договір: зміст, форма.

5. Форма і зміст постановчого договору.

6. Форма і зміст сценарного договору та договору художнього замовлення.

7. Інші договори у сфері інтелектуальної власності.

Рекомендовані джерела:

Законодавчі акти: 15,20,21.

Основні: 24,26, 31,32.

Додаткові: 35, 44, 48.

Практичні ситуаційні завдання

1. Фірма „Піцца-хат” уклала договір комерційної концесії з ПАТ „Індивідуал”, відповідно до якого останньому було надано право на користування комерційним найменуванням „Піцца-хат”, торговельною маркою, промисловим зразком, комерційним досвідом та діловою репутацією Фірми „Піцца-хат”. Користувач завдяки цьому налагодив досить вдалий бізнес. Розуміючи, що на ринку є можливість розширення сфери зазначеного бізнесу, ПАТ „Індивідуал” уклав договір комерційної субконцесії з ТОВ „Анжела”. Через певний час Фірма „Піцца-хат” у зв’язку з наявністю публікацій, що завдають шкоди діловій репутації, дізналася про укладення договору комерційної субконцесії. Як з’ясувалося, ТОВ „Анжела”, використовуючи торговельну марку та комерційне найменування „Піцца-хат”, реалізовувало неякісні товари і неналежним чином надавало послуги споживачам.

Фірма „Піцца-хат” звернулася з позовом до ПАТ „Індивідуал” про дострокове розірвання договору комерційної концесії та відшкодування збитків, завданих ТОВ „Анжела”, аргументуючи тим, що користувач не мав права укладати договір комерційної субконцесії. ПАТ „Індивідуал” проти позову заперечував на підставі того, що оскільки збитки були завдані ТОВ „Анжела”, то саме воно повинне нести відповідальність. До того ж, на думку користувача, він міг укласти договір комерційної субконцесії, оскільки в договорі не було заборони на вчинення таких дій.

Вирішіть справу по суті. Хто повинен відшкодовувати збитки правоволодільцю? Чи змінилося б рішення, якби договір комерційної субконцесії був укладений з дозволу правоволодільця? Які існують підстави та порядок припинення договору комерційної концесії?

2. ПАТ „Монарх” уклало договір комерційної концесії з ТОВ „Черевичок”. Відповідно до умов договору ТОВ „Черевичок” було надано право користуватися комерційним найменуванням „Монарх”, винаходом, двома промисловими зразками, комерційним досвідом та діловою репутацією ПАТ „Монарх”. При цьому користувач мав можливість реалізувати як виготовлену правоволодільцем продукцію, так і самостійно виготовляти та реалізувати взуття під комерційним найменуванням „Монарх”.

У процесі діяльності ТОВ „Черевичок” з’ясувалося, що певне взуття було реалізовано з недоліками. Споживачі звернулися з позовом безпосередньо до правоволодільця. Однак ПАТ „Монарх” вважає, що воно буде нести відповідальність лише за недоліки у взутті, виготовленому саме правоволодільцем. Що ж стосується недоліків взуття, виготовленого ТОВ „Черевичок” за договором комерційної концесії, то на думку ПАТ „Монарх”, відповідати перед споживачами повинен безпосередньо користувач.

Вирішіть справу по суті. Яким чином визначається якість продукції, що виготовляється за договором комерційної концесії, і хто здійснює контроль за її дотриманням? Які існують підстави відповідальності правоволодільця за вимогами, що пред’являються до користувача? Чи є відмінність у відповідальності правоволодільця за вимогами, що пред’являються до користувача як продавця і як виробника продукції?

3. ПАТ „Універсал” уклало з ТОВ „Водограй” договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Відповідно до цього договору ТОВ „Водограй” зобов’язалось розробити промисловий зразок „Етикетка для маргарину ”, усі майнові права на який переходять до ПАТ „Універсал”. Після виконання договору ПАТ „Універсал” подало заявку і отримало патент на промисловий зразок, після чого уклало спочатку ліцензійний договір, а потім договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на зазначений промисловий зразок. Довідавшись про це, ТОВ „Водограй” вимагало сплати половини отриманої винагороди, а у випадку відмови погрожувало визнати як реєстрацію промислового зразка, так і укладені договори недійсними. Свою позицію воно аргументувало тим, що питання передачі прав замовнику було вирішено ще до виникнення майнових прав на промисловий зразок, тобто створення самого об’єкту інтелектуальної власності, а тому зазначена умова є недійсною. У зв’язку з цим застосовується ст. 430 ЦК України, а тому ТОВ „Водограй” є співвласником майнових прав на промисловий зразок.

Які наслідки укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності? У чому полягає різниця між переданням виключних майнових прав і встановлення механізму їх розподілу?

Тестові завдання:

1. Особа, якій надається ліцензія на використання об’єктів інтелектуальної власності:

а) Ліцензіат;

б) ліцензіар;

в) субліцензіат;

г)субліцензіар.

2. Строк ліцензійного договору спливає:

а)через 5 років;

б) в строк спливу чинності виключного майнового права на об’єкт;

в) не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на об’єкт;

г) після строку спливу чинності виключного майнового права на об’єкт.

3. Договір, по якому власник науково-технічних досягнень, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, ноу-хау і взаємозалежних з ними прав передає і дозволяє використовувати їх ліцензіатові на визначеній території і на певний строк одноосібно, відмовляючись від права самому використовувати предмет угоди чи продавати аналогічні ліцензії третім особам у тих же межах:

а) одинична ліцензія;

б) виключна ліцензія;

в) невиключна ліцензія;

г) проста ліцензія.

4. Який вид платежів ліцензіата ліцензіару передбачає роялті?

а) одноразовий платіж, зафіксований у договорі до початку масового випуску ліцензійної продукції;

б) ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послу

г) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності;

в) єдиний платіж згідно з ліцензійним договором, що сплачує ліцензіат ліцензіару по завершенні випуску ліцензійної продукції;

г) немає правильної відповіді.

5. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на:

а) територію усіх держав, які є учасницями Договору про заснування ВОІВ;

б) територію області України, в якій був підписаний ліцензійний договір;

в) територію України;

г) немає правильної відповіді.

6. Що означає термін «паушальний платіж»?

а) одноразовий платіж, який становить фіксовану суму і не залежить від обсягів виробництва (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності;

б) ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності;

в) виплата ліцензіару ліцензіатом диференційованої ставки з одиниці ліцензійної продукції.

г) немає правильної відповіді.

7. Кожна із сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за:

1. один місяць, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

2. три місяці, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

3. шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

4. у будь-який час не повідомивши про це другу сторону.

8. Невиключна ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності має такі ознаки:

1. виключає можливості видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері;

2. не виключає можливості видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері;

3. видається не більш як двом ліцензіатам;

4. видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності.

9. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути:

1. Право володілець та користувач;

2. Фізичні особи та територіальні громади;

3. Ліцензіар та ліцензіат;

4. робітник та роботодавець.

9. До договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності відносять такі види:

1. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

4. всі відповіді вірні.