Урагани

Ураган - це вихор з величезною швидкістю руху повітряних мас і низьким атмосферним тиском повітря в центральній частині. Швидкість руху повітря може перевищувати 130 км/год. Урагани виникають в зонах зіткнення теплих і холодних повітряних мас при найбільш виражених контрастах температури і супроводжуються сильною хмарністю, зливами, грозами і градом. Урагани мають різну назву: на Філіппінах – бегвіз, в Австралії – вілі-вілі, в північній Америці – урагани. В результаті ураганів руйнуються будівлі на значній території, виникають пожежі, гинуть люди, велика кількість людей потребує надання медичної допомоги. Поєднання ураганних вітрів зі снігом або пилом призводять до виникнення сильних хуртовин або пилових бур. Під час буревіїв, ураганів і смерчів медико-санітарна обстановка буде визначатись перш за все характером забудови населених пунктів, розмірами фронту проходження вітрового потоку, своєчасністю оповіщення населення про наближення стихійного лиха. В Україні такі стихійні лиха більш характерні для південних та західних областей, проте не виключена можливість їх виникнення в інших регіонах країни.

Смерчі

Смерчі – повітряний потік, що має вигляд вихора, здатний здіймати і переносити на значні відстані людей, тварин, зривати дахи з будівель, виривати з корінням дерева. Це найбільш руйнівне атмосферне явище. Повітря в смерчі обертається з швидкістю декількох десятків метрів за секунду, одночасно піднімаючись по спіралі на висоту до 800-1500 м. Середня швидкість його переміщення 40-60 км/год. Наслідки дії ураганних вітрів і смерчів характеризуються кількістю загиблих і потерпілих, людей, що лишилися без притулку, кількістю зруйнованих та пошкоджених житлових будинків, виробничих та культурно-побутових споруд, комунікацій електромереж і зв'язку тощо.

Смерчі утворюються при нестійкому стані атмосфери, коли повітря в її нижніх шарах дуже тепле, а у верхніх – холодне, при цьому відбувається сильний вертикальний рух повітряних мас. Всередині вихрового потоку утворюється низький атмосферний тиск, тому смерч втягує в себе подібно величезному пилососу пил, воду і всі предмети, які зустрічаються на шляху його руху, піднімаючи їх високо вгору і переміщуючи на великі відстані.

Медичні наслідки урагану

Під час урагану (смерчу) до 50,0% травм виникає від предметів, що летять і падають. У структурі ушкоджень черепно-мозкова травма може складати 50,0-70,0% (при цьому 18,0-20,0% складає тяжка черепно-мозкова травма), переломи кісток кінцівок, тазу, хребта – біля 15,0%. Комбінована травма може складати 60,0-65,0%. Рани звичайно бувають рвані, забруднені піском, землею, осколками скла на велику глибину.

Природні пожежі

Пожежа - це стихійний, некерований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює загрозу для здоров'я та життя людини.

Зона пожежі – простір, якому відбувається пожежа.

Горіння – фізико-хімічний процес з виділенням тепла, світла, диму. Для виникнення горіння необхідна наявність горючого матеріалу, окисника, джерела запалювання.

Зона горіння – простір, в якому відбуваються процеси горіння.

Зона задимлення – простір, що прилягає до зони горіння, заповнений димом.

Для всіх типів пожеж характерні взаємодія в шарі полум'я горючої речовини з киснем або іншим окисником; виділення в зоні горіння тепла, світла, продуктів згоряння.

Причиною виникнення природних пожеж являються природні фактори (розряд блискавки, самозапалення, тертя, падіння космічного тіла та інші). У 80% випадків пожежі являються наслідком порушення людиною вимог пожежної безпеки. Природні пожежі призводять до знищення лісів, гибелі тварин і рослин, забруднення атмосфери, порушенню теплового балансу, ерозії грунту. У ряді випадків природні пожежі являються причиною гибелі людей.

Пожежі класифікуються: на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Залежно від характеру горіння природні пожежі поділяються на низові, верхові та ґрунтові. Дані світової статистики свідчать, що на планеті щорічно виникає близько 3,3 млн. природних пожеж. За останні 30 років кількість пожеж збільшилась утричі, а кількість постраждалих від них – у 10 разів.

Лісові пожежі поділяються на низові, верхові, торф'яні, підземні.

Низові пожежі становлять приблизно 90% від загальної кількості лісових пожеж. При цьому горять нижні частини дерев, трава, сушняк, коріння дерев, що виступає. Швидкість розповсюдження низової пожежі становить 2,5-3,0 м/хв. Висота полум'я – від 0,5 до 1,5 м.

Верхові (швидкі) пожежі характеризуються горінням і швидким просуненням вогню по кронам дерев при сильному вітрі. Швидкість верхової пожежі іноді сягає 400-500 м/хв. Під час верхової пожежі вітер розносить гілки, що горять, іскри, що підпалюють ліс на десятки, а іноді й сотні метрів вперед, утворюючи нові вогнища пожежі. Лесові пожежі справедливо вважаються одними з найбільших по охопленню територій стихійних лих. Щорічно в світі реєструється біля 200000 таких пожеж, в яких вигоряє 40 млн. гектарів лісу (територія, що перевищує площу Норвегії). У вогні гине щорічно 0,1% всіх лісових запасів планети.

Торф'яні пожежі виникають в місцях знаходження торф'яних полів і родовищ торфу. При його займанні відбувається швидке розповсюдження вогню по поверхні поля, при сильному вітрі палаючі частинки торфу перекидаються на значні відстані та утворюють вогнища пожежі. При прониканні вогню всередину торф'яного масиву відбувається займання нижніх шарів торфу. Швидкість розповсюдження такої пожежі – декілька метрів за добу. Іноді полум'я з підземного вогнища пожежі проривається ззовні, що являється причиною виникнення наземних пожеж в населених нуртах, лісових масивах, сільськогосподарських угіддях і т.і. Характерна особливість торф'яних пожеж – виділення великої кількості диму, що призводить до задимлення значних територій.

Підземні пожежі виникають в шахтах, на рудниках, масивах корисних копалин. Причиною їх являються як зовнішні теплові імпульси (необережне ставлення до вогню, зіпсованість електрообладнання, тертя деталей машин механізмів. Що рухаються), так і самозаймання вугілля, вугільних порід, сульфідних руд. Особливу небезпеку становлять підземні пожежі в місцях накопичення вибухонебезпечних речовин, в тому числі метану, вугільного та сульфідного пилу. Профілактика підземних пожеж і попередження їх наслідків полягають в тому, що поряд з загальними пожежно-профілактичними заходами (використання негорючих матеріалів для кріплення гірничих виробок, важко займистих конвеєрних стрічок та електричних кабелів в негорючих оболонках та ін.). передбачається використання спеціальних схем розкриття і підготовки місцезнаходжень. Вони дозволяють локалізувати ділянку у випадку пожежі та відвести пожежні гази у загально шахтний вихідний струмінь повітря, обходячи решту ділянок, на яких знаходяться люди.

Степові пожежі являються наслідком займання сухої трави або стиглих посівів сільськогосподарських культур і розповсюджуються у вітряну погоду зі швидкістю до 120 км/год.

Очеретяні пожежі виникають по причині займання сухого очерету і рослинності, яка знаходиться над водою. Характерною особливістю таких пожеж являється висока щільність вогню, його швидке розповсюдження, велика кількість диму.

Пожежі в населених пунктах виникають при порушенні правил техніки протипожежної безпеки, в результаті стихійних лих. Пожежі можуть бути: окремі (горить один або декілька будинків), масові (горить до 20,0% будівель), суцільні (горить більше 20,0% будівель). Пожежі завдають великих матеріальних збитків і приносять шкоду людям – виникають опіки і травми, отруєння чадним газом, нервово-психічні розлади.

Пожежа характеризується виділенням великої кількості тепла та інтенсивним газовим обміном продуктів згоряння. Простір, який захоплений пожежою, умовно поділяють розділяють на зони активного горіння, теплової дії та задимленості. В зоні теплової дії пожежі температура суміші повітря і газоподібних продуктів згоряння становлять від 60 до 900⁰С, а поверхнева густина теплового потоку перевищує 4 кВт (60 ккал/(хв.·м²)).

В зоні задимленості основними вражаючими факторами являються продукти згоряння, багато з яких мають підвищену токсичність. Особливо токсичні речовини, що утворюються при горінні полімерів. В деяких випадках продукти неповного згоряння можуть утворювати з киснем горючі та вибухонебезпечні суміші. При виникненні пожеж люди можуть отримати термічні та механічні пошкодження різної ступені тяжкості, можливі отруєння продуктами горіння.

Надання медичної допомоги постраждалим має свої особливості через те, що розшук постраждалих ускладнюється внаслідок задимленості території або будівель, а також виникнення комбінованих уражень.