М інімальний термометр тм-2:

Рис. 2 Пристрій для відліку

мінімальних показників термометра

1 - капіляр; 2 - штифтик;

3 - меніск спирту.

Рис. 12 Майданчик для установки

ґрунтових термометрів.

1 - термометри для вимірювання

температури поверхні ґрунту;

2 - колінчасті термометри;

3 - рейковий настил.

Максимальний термометр ТМ-1 використовують для вимірювання найвищої (максимальної) температури за період між термінами спостережень. Максимальний термометр ртутний з циліндричним резервуаром. Ціна поділки шкали 0,5 °С. Робоче положення термометра горизонтальне (резервуар злегка о пущений). Максимальні показання термометра зберігаються завдяки наявності штифта прикріпленого до дна резервуара, що створює звуження за виходу ртуті з резервуара в капіляр. При підвищенні температури ртуть з резервуара піднімається по капіляру за рахунок сили розширення ртуті, що перевищує сили тертя в місці звуження. При зниженні температури ртуть з капіляра не може повернутися в резервуар тому, що сили тертя в місці звуження значно більші сил молекулярного зчеплення. У результаті цього в місці звуження відбувається розрив ртуті й у такий спосіб фіксується максимальне значення температури за даний проміжок часу.

Рис. 3

Максимальний термометр тм-1:

1 - резервуар;

2 - штифт;

3 - капіляр.

Витяжні термометри ТПВ- 50 призначені для вимірювань температури ґрунту на глибинах 20,40,60,80,120,160,240,320 см і температури в силосних ямах і буртах.

Рис.4 Витяжний термометр ТПВ-50:

1,7 - металеві ковпачки;

2 - термометр;

3 - оправа;

4 - дерев’яна жердина;

5 - ковпачок з кільцем ;

6 - ебонітова трубка.

На кожній глибині застосовують ртутний термометр з ціною поділок 0,2 °С.

Термометр 2 поміщають у спеціальну оправу 3 з металевим ковпачком. Для кращого теплового контакту і збільшення інерції термометра простір між резервуаром термометра і стінками ковпачка заповнено мідною тирсою. Оправа з термометром кріпиться на дерев'яній жердині 4, довжина якого залежить від глибини установки термометра. Жердина закінчується ковпачком 5 з кільцем. Дерев'яну жердину з укріпленим на ній термометром в оправі опускають у пластмасову або ебонітову трубу 6, що має на нижньому кінці металевий ковпачок 7. Такі труби, що мають погану теплопровідність, зводять до мінімуму обмін теплом між верхніми шарами ґрунту і термометром. Резервуар термометра сприймає температуру лише того шару ґрунту, на якому знаходиться металевий ковпачок. При опусканні термометра в трубу 6 дотримувптися розрахувати, щоб він лише злегка торкався денця металевого ковпачка 7. Основний упор термометра повинен бути на ковпачок 5, який одночасно закриває трубу зверху. Частина труби, занурена в землю, забарвлюється зазвичай у зелений колір, а виступаюча над ґрунтом частина - в білий.