III.3. Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю:

1

Б. Тести для самоконтролю:

В. Задачі та завдання для самоконтролю:

IV Рекомендована література

Основна література:

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів I-IV рівнів акредитації. –К., 2001. С.8-32.

Степанов Віктор. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навчальний посібник. – Вінниця, 2003. стор. 246-250.

Додаткова література:

Изуткин А.М. и др. Социология медицины. – К., 1986

Марченко В.Ф. и др. Методологические основы клинической медицины. – К., 1990.

Лисицын Ю.П. Здоровье населения и современные теории медицины. – М., 1982.

Петленко В.П., Сержантов в.Ф. Проблема человека в теории медицины. – К., 1984.

Петленко В.П., Царегородцев Г.И. Философия медицины. – К., 1979.

Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. – Вінниця, 2003.

Самостійна робота № 14

Кількість годин - 1

Тема: Філософські проблеми медицини

І. Актуальність теми:

Зростання виробничої діяльності людства призводить до екологічних проблем, які негативно впливають на стан здоров’я людини. Це потребує змін у лікувально-профілактичній діяльності та медичному пізнанні соціальних хвороб. Все це в свою чергу вимагає нових підходів в лікарській етиці та деонтології, на основі світоглядних проблем біоетики. Комплексне розуміння екологічно-медико-етичних проблем допоможе майбутньому медичному працівнику сформувати особисті світоглядні принципи, які будуть слугувати засобом розуміння причино-наслідкових зв’язків хвороб і складатимуть основу у спілкуванні з пацієнтом.

II. Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:

Студент повинен вміти:

• аналізувати сучасний екологічний стан

• визначати сучасну лікувально-профілактичну діяльність та гносеологічні і професійні проблеми

• застосовувати діалектико- матеріалістичну методологію в сучасному медичному пізнанні

• аналізувати культурологічний статут білетики та світоглядні Ії проблеми

ІІІ. Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати

III.2. Зміст теми:

1. Філософія історичних моделей медичної етики: гіппократова модель (принцип «Не нашкодь»)

Принцип “не нашкодь”

Цей принцип зобов’язує уникати спричинення шкоди хворому безпосередньо та невмисно або ненавмисно. Мається до уваги не тільки шкода, яка вільно чи мимовільно спричинена професійною діяльністю лікаря, а й взагалі будь-яке зло, яке лікар може попередити або виправити, - біль, страждання, недієздатність, зрештою – смерть пацієнта.

У професійній діяльності лікаря виділяють такі основні форми шкоди: бездіяльність, ненадання допомоги тому, хто її потребує; недбалість або злий намір, що пов’язаний, наприклад, з реалізацією корисної мити; помилковість, необдуманість або відсутність відповідної кваліфікації при наданні медичної допомоги; дія, об’єктивно необхідна в даній ситуації.

Перші дві ситуації – ненадання допомоги та нанесення збитків внаслідок недбалості або злого наміру – також об’єкти юридичного регулювання: статті 13, 121, 122, 125 карного кодексу України. Третій різновид – шкода, нанесена внаслідок недостатньої кваліфікації, в статті не обговорюється. Слід лише зауважити, що лікар, який не має достатніх знань та навичок для виконання своїх професійних обов’язків, не має морального права займатися лікуванням хворих і повинен бути відсторонений від клінічної практики. Четвертий різновид шкоди – це об’єктивна шкода, якої неможливо уникнути в процесі надання пацієнту медичної допомоги. Важливо, щоб така шкода не була більшою, ніж користь від самого медичного втручання, а обраний метод лікування, порівняно з іншими альтернативами, супроводжувався мінімальними негативними наслідками.