IV Рекомендована література

Основна література:

Хрусталев Ю.М. Философия науки и медицины: ученик. – М.,2009. С.542-558

Додаткова література:

Хрусталев Ю.М., Царегородцев Г.И. Философия науки и медицины. М., 2005.

Самостійна робота № 12

Кількість годин - 2

Тема: Філософський підхід до розуміння людини

І. Актуальність теми:

II. Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:

Студент повинен вміти:

ІІІ. Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати

III.2. Зміст теми:

1. Проблема життя і смерті у філософії і медицині.

2. Медицина і виховання людини.

3. Становлення особистості людини (теоретичні і практичні питання виховання студентів-медиків).

Відзнака ціннісних орієнтацій лікаря полягає у конкретному здійсненні моральних принципів щодо задач і умов лікарської діяльності. Ціннісні орієнтації лікаря відображають ставлення лікаря до особистості й суспільства з позиції збереження життя.

Першою і найголовнішою цінністю для майбутнього лікаря повинно стати життя іншого, його складність та суперечність. Розуміння життя з філософської точки зору, а не сприймання його як механічною сукупності фізіологічних процесів має стати наріжним каменем світогляду майбутнього лікаря. Особливої уваги потребує вивчення та прийняття лікарем такого різновиду життя, як «больове життя» (А.П.Чехов), спостерігання якого вимагає від лікаря співчуття, підтримки пацієнта, пошуку способів і засобів позбавлення болю.

Першочерговим для медицини, безумовно, є захист конкретного життя, контролювання емоційно-стресових переживань під час катаклізмів. Проте і цінність життя як космічного феномену, захист його від нерозумної людської діяльності й безвідповідальності не може не входити до ціннісної системи лікаря.

Розуміння таких важливих категорій духовного світу, як сенс життя, концепція індивідуальності неможливо набути, спираючись лише на медичні знання. Провідну роль у збагненні аксіологічних проблем людського життя, формуванні системи ціннісних орієнтацій аксіологічного «Я» відіграють соціально-гуманітарні науки. Вершиною системи ціннісних орієнтацій є концепція життя у всіх різновидах.

Найсуттєвішою цінністю медицини повинно бути здоров'я людей. Ця валеологічна цінність для майбутнього лікаря є водночас і професійною цінністю. З розвитком науки і суспільства, зі змінами довкілля і екології, їхнього впливу на стан здоров'я людини пов'язана необхідність переходу від однобічно-гносеологічного («здоров'я -хвороба» або «здоров'я - патологія») підходу до ціннісного підходу в розумінні здоров'я людини. Усвідомлення ціннісного змісту поняття «здоров'я людини» - крок до розв'язання багатьох проблем медицини.

Медична освіта як комплекс медичних дисциплін не формує ставлення лікаря до таких важливих проявів людини, як біль, страждання у філософському розумінні цих явищ. Проте без таких світоглядних, етичних, емоційних знань лікар не має права на професійну діяльність. Питання болю, страждання, смерті, ставлення до них повинні стати для лікарів питанням аксіологічного, етико-деонтологічного змісту. Накопичення «досвіду страждання» протягом лікарської діяльності формує жертовність, учить щиро відгукуватися на страждання людей.

Нового значення набувають аксіологічні питання медицини у зв'язку із розвитком науково-медичних знань і технологій. Медицина - наука людино- вимірна, тому вона може функціонувати лише на гуманістичних засадах. Комерціалізована медицина перестає бути нею, трансформується на бізнес. «Саме суперечність між прогресом медичних знань і дегуманізацією довкілля й поведінки людини є доказом значущості ціннісного підходу до всіх проблем, пов'язаних зі здоров'ям» [1, 49].

Особливої уваги заслуговує формування у студентів-медиків ціннісної орієнтації на знання, причому не тільки у вузькому професійному значенні, а й у комплексному, природничому, соціогуманітарному. Поза гуманістичних надбань світового досвіду науки медичні професійні знання лікаря можуть перетворитися на ремісницькі навички.

Новітні технології та відкриття в науці суттєво змінюють світоглядні уявлення, торкаються глибинних екзістенційних характеристик самої людини. Проте, як слушно зауважив В.О. Яковлєв, «разом із усвідомленням принципіальної амбівалентності будь-якого знання має прийти розуміння необхідності установлення моральних нормативів», підґрунтям для яких будуть ціннісні орієнтації вченого, а не його професіоналізм [2, 79].

Лікар має усвідомлювати, які наслідки або побічні ефекти можливі після використання тих чи інших методів діагностування та лікування.

Таким чином, виховання майбутнього лікаря потребує підвищення аксіологічної культури студентів вищих медичних навчальних закладів. Формування системного соціального бачення є для майбутніх лікарів настільки ж необхідним, наскільки є необхідними власно медичні знання. Прийнята суспільством ціннісна система транслюється через мистецтво, філософію, соціологію тощо. Глибоке вивчення саме соціально-гуманітарних дисциплін дає змогу зрозуміти соціально-філософський зміст буття, проаналізувати багатозначні процеси суспільного життя, поринути у багатий внутрішній світ особистості та її свідомість і, як результат, усвідомити та закріпити за Актуальність проблеми. Політичні, економічні та соціальні зрушення, яких зазнає Україна сьогодні, свідчать про глибокі зміни в суспільному житті. В цей непростий час на особливу увагу заслуговують питання здоров’я нації. Адже тільки здорові фізично, з високим інтелектом громадяни.в змозі побудувати міцну державу, забезпечити її процвітання в майбутньому.

На жаль, в нашій країні склалась негативна тенденція значного погіршення демографічної ситуації, що особливо чітко простежується в останні роки. Україна перебуває в стані кризи за всіма показниками здоров’я: вона вже не відтворює своє населення, рівень захворюваності зростає, тривалість життя зменшується, смертність підвищується, суспільство перенасичене хворими та інвалідами.

Саме медичні працівники, в першу чергу; повинні дбати про . збереження генофонду народу, про здоров'я нації. Тому підготовка середніх фіхівців у галузі медицини у сучасній вищій школі залишається дуже актуальною. У студентські роки відбувається активний процес гальноприйняті для даної епохи цінності.

формування майбутнього медичного працівника. У цей період закладаються основи не тільки професійної майстерності, а й проходіггь його становлення як громадянина, виховується почуття особистої відповідальності, здійснюється підготовка до професії, яка потребує певної психологічної стабільності основ педмайстерності. Ці положення покладені в основу виховної роботи всіх вищих медичних назчальних закладів України, в тому числі і медичних училшц.