IV Рекомендована література

Основна література:

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів I-IV рівнів акредитації. –К., 2001. .

Степанов Віктор. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навчальний посібник. – Вінниця, 2003. стор. .

Додаткова література:

Адо А.Д. Методологические принципы построения современной теории патологии.- В.кн.: Философские й социально-гигиенические аспекты учення о здоровье н болезни. М., "Медицина", 1975.

Адо А.Д., Царогородцев Г.И. Борьба материализма и идеализма в учений о здоровье и болезни человека - М.: Медицина, 1970.

Давыдовский И.П. Проблемы причинности в медицине. - М: Медгиз, 1962.

Самостійна робота № 12

Кількість годин - 1

Тема: Філософське пізнання. Специфіка медичного пізнання

І. Актуальність теми:

Процес пізнання виникає одночасно з людиною. На основі пізнання людина освоює світ і усвідомлює своє місце в ньому, тому процес пізнання для людини виступає постійним переходом від непізнанного до пізнаного. Пізнання - один з інтересів серед різноманітних інтересів людини.

Наукове пізнання має розвиток у контексті історичного розвитку суспільства. Треба розуміти, як існує і розвивається соціальне життя людей, як воно виокремлює на різних етапах своєї історії стан і особливості наукової діяльності. Метод як засіб наукового пізнання має функцію внутрішньої організації та урегулювання процесу пізнання або практичного пе­ревтілення того чи іншого об'єкту. Важливою складовою пізнання є його етапи: чуттєвий; раціональний; практичний, багатство форм практичного втілення пізнання.

II. Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:

• Медичний діагноз (розпізнавання як метод відображення сутності хвороби і основа продуктивної діяльності лікаря).

• Проблему об’єктивного та суб’єктивного в медичній діагностиці.

• Класичне та сучасне розуміння істинності діагнозу. Гносеологічні корені діагностичних помилок.

• Специфіку клінічного мислення лікаря.

• Характерні риси мислення лікаря.

• Логічну структуру лікарського діагнозу.

• Медичну спеціалізацію та нові елементи логічної структури лікарського діагнозу.

• Проблему єдності дисциплінарного та міждисциплінарного знання в істинності медичного діагнозу.

Студент повинен вміти:

• інтерпретувати чуттєве та раціональне пізнання;

• трактувати основні методи наукового пізнання;

• аналізувати рівні наукового пізнання;

• інтерпретувати істинні та хибні знання, помилки діагнозу та прогно­зу, критерії істини;

• узагальнити гуманізацію, аксіологізацію та етику знань

• визначити наукові принципи сучасної діагностичної практики (її гносеологічних можливостей та поширених методологічних та методичних недоліків).

• пояснювати філософсько-практичні шляхи розвитку діагностичної культури сучасного лікаря, соціальної за своїми вимірами та наслідками.

ІІІ. Матеріалі самостійної роботи