
- •Розділ II. Міцність при згині
- •Для вказаної балки записати складову V*(х) універсального рівняння зігнутої осі балки
- •Приклади розв’язку тестових завдань
- •Визначення координат центру ваги фігури
- •Обчислення моментів інерції відносно центральний осей
- •Визначення моментів інерції відносно осей. Що проходять через основні розміри фігур в загальному вигляді
- •Обчислення моментів інерції відносно осей. Що проходять через основні розміри фігур
- •Розділ II Міцність при згині
- •Обрати правильно побудовані епюри
- •Деформації при згинанні.
Деформації при згинанні.
При розв’язанні задач з цього розділу слід ознайомитися з інформацією, яку містить табл.1. Балки, які розглянуті в цій таблиці будемо називати табличними.
Таблиця №1 –
№ П/П |
Схема навантаження балки |
Найбільший прогин |
Найбільший кут повороту |
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
При розв’язані задач за допомогою універсального рівняння зігнутої осі
слід
прийняти до уваги, що вираз
від
заданого навантаження. Якщо на балку
діє одночасно декілька видів навантажень,
то функція
буде складатися з декілька складових.
Вираз
в залежності від заданого навантаження
наведено в таблиці 2.
Таблиця №2
Вираз в залежності від заданого навантаження в універсальному рівнянні зігнутої осі
№ п/п |
Вид навантаження |
V* |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
Порівняння прогинів при різному навантаженні.
Тест 1.
В якому випадку прогин посередині балки буде більшим?
Рис.114
Розв’язок:
Балка, яка зображена на рис.114,а – таблична балка. Застосовуючи інформацію в табл.1 прогин в балці складає
Прогин посередині в балці,яка зображена рис. 114(Б) – визначимо за допомогою суперпозиції.
Позначимо величину прогину посередині в балці, яка зображена на рис 114,б, через f2.
Якщо розглянути балку, яка завантажена так,як зображено на рис 115, прогин також буде дорівнювати f2.
Рис.115.
В балці , в якій по всій довжині діє рівномірно розподілено навантаження величиною 2q, прогин по середині f, виходячи з принципу суперпозиції, дорівнює:
З іншого боку це таблична балка. Прогин по середині (максимальний прогин) дорівнює:
, тоді
Отже прогин по середині у балках , які зображені на рис. 114,а та рис. 114,б однакові.
Тест 2.
У скільки разів збільшиться максимальний прогин, якщо довжина балки збільшиться вдвічі?
Рис.116
Розв’язок:
Визначення прогинів за допомогою методу початкових параметрів
Тест 1
Для заданої балки (див. рис.117) скласти в аналітичному вигляді вираз v(х).
Рис.117
Розв’язок:
Рівняння методу початкових параметрів має вигляд :
Початкові параметри:
V0≠0 – прогин у точці х=0;
θ0≠0 – кут повороту у точці х=0;
М0= -М – згинаючий момент у точці х=0;
Q0=0 – поперечна сила у точці х=0.
Якщо навантаження М діє у точці х=0, то функція V*(х)=0.
Значення невідомих початкових параметрів V0 та θ0 визначаємо з граничних умов: 1) V(l)=0 2) θ(l)=Vʹ(l)=0
З останнього рівняння знайдемо θ0
Відповідь: Вираз V(х) для заданої балки має вигляд:
Тест 2
Для заданої балки (див. рис.118) скласти в аналітичному вигляді вираз θ(х).
Рис. 118
Розв’язок:
Для складання аналітичного виразу кута повороту запишемо спочатку рівняння методу початкових параметрів:
Початкові параметри:
V0=0 – прогин у точці х=0;
θ0≠0 – кут повороту у точці х=0;
М0=0 – згинаючий момент у точці х=0;
Q0=RA=ql/2 – поперечна сила у точці х=0.
Вираз V*(х) залежить від заданого навантаження і має вигляд:
Для визначення невідомого початкового параметру θ0 скористаємося граничними умовами:
Значення кута повороту θ0 можна було взяти з таблиці 1.
Кут повороту дорівнює першій похідній від виразу прогину V(х)
Відповідь: Вираз θ(х) для заданної балки має вигляд:
Тест 3
Для заданої балки (див.рис.119) записати аналітичний вираз кута повороту на початку координат
Рис. 119
Розв’язок:
Кут повороту дорівнює першій похідній від виразу прогину V(х)
Початкові параметри, мають вигляд, згідно таблиці 1
Оскільки під дією навантаження поперечний переріз в точці А повертається проти годинникової стрілки, то значення – від’ємне.
Відповідь: Вираз θ(х) для заданої балки має вигляд:
Визначення переміщень в простих балках.
Тест 1
Для заданої балки визначити прогин в точці А .
Рис. 120
Розв’язок:
Скористаємося таблицею 1
Відповідь:
Тест 2
Визначити прогин в точці С для балки, зображеної на рис121..
Рис. 121
Розв’язок:
Скористаємося таблицею 1
Відповідь:
Тест 3
Для заданої балки визначити прогин в точці А.
Рис. 122
Розв’язок:
Рис. 123
Скористаємося методом початкових параметрів:
Запишемо значення початкових параметрів
V0=0 – прогин у точці х=0;
θ0=0 – кут повороту у точці х=0;
М0=МВ=М – згинаючий момент у точці х=0;
Q0=RВ=0 – поперечна сила у точці х=0.
Вираз V*(х) залежить від заданого навантаження і має вигляд:
Тоді рівняння методу початкових параметрів матиме вигляд:
Визначаємо прогин в точці А:
Відповідь: Для заданої балки прогин в точці А становить: