
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи учнів до предмету: «Політологія»
- •Тема 1. Розвиток політології
- •Тема 2. Громадянське суспільство і політичне життя
- •Тема 3. Політична влада і політична система суспільства
- •Тема 4. Політична свідомість, культура та ідеологія
- •Тема 5. Політичні трансформації
- •Тема 6. Прикладна політологія
- •Тема 1. Розвиток політології
- •1.1.Політологія як наука
- •Політика як соціальне явище
- •Виникнення та еволюція світової політичної думки
- •1.4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні
- •1.5. Утвердження політології як науки
- •1.6.Українська політична думка хх ст.
- •Зародження і утвердження сучасної політичної думки
- •Тема 2. Громадянське суспільство і політичне життя
- •2.1. Поняття та особливості громадянського суспільства
- •2.2. Права людини в сучасних міжнародних умовах
- •2.3. Політичне життя суспільства
- •2.4. Демократія в політичному житті сучасного суспільства
- •2.5. Людина і політика
- •2.6. Етнонаціональні відносини й національна політика
- •2.7. Етнонаціональна політика в Україні
- •Тема 3. Політична влада і політична система суспільства
- •3.1. Політична влада
- •3.2. Політична система суспільства
- •3.3. Політична система України
- •3.4. Поняття «держава» і торії її походження
- •3.5. Демократична соціальна правова держава
- •3.6. Політичний режим
- •3.7. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •3.8. Становлення багатопартійності в сучасній Україні
- •3.9. Громадські об’єднання і рухи
- •3.10. Політична еліта і політичне лідерство
- •Тема 4. Політична свідомість, культура та ідеологія
- •Сутність політичної культури
- •4.2. Типи політичної культури
- •4.3. Світові політико-ідеологічні доктрини
- •4.4. Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •4.5. Фашизм і неофашизм
- •4.6. Політика і мораль
- •Політична етика
- •4.8. Політика і релігія
- •4.9. Масова інформація та її поширення в суспільстві
- •4.10. Суспільні функції змі
- •Тема 5. Політичні трансформації
- •5.1.Політичні конфлікти
- •5.2.Політична модернізація
- •5.3.Модернізаційний процес в Україні
- •5.4.Міжнародні відносини
- •5.5.Україна у співтоваристві
- •5.6.Україна в сучасному геополітичному просторі
- •5.7.Національна безпека і національні інтереси України
- •Президент України, який
- •Тема 6. Прикладна політологія
- •6.1.Політичне управління та його соціотехніка
- •6.2.Політичні технології
- •6.3.Поняття, функції політичного маркетингу
- •6.4. Функції опитування. Виборча інженерія
- •6.5.Поняття і функції політичного менеджменту
- •6.6. Менеджмент правлячої команди
- •6.7. Політичне прогнозування
Тема 1. Розвиток політології
1.1.Політологія як наука
Наразі популярне слово, поняття і термін "політологія" походить від двох грецьких слів: "politike" – державні та суспільні справи, і "logos" – слово, вчення, зміст. Перше слово (поняття) ввів у науковий вжиток Арістотель, друге – Геракліт. Синтез цих слів визначає політологію як науку про політику.
Політика як специфічна діяльність людей з моменту свого виникнення потрапила в поле уваги дослідників, але тривалий час перебувала у складі єдиних філософсько-естетичних та релігійних поглядів і уявлень.
Об'єктом політології є політична сфера суспільства (політична дійсність), усі явища й процеси, що до неї відносяться. В глобальному суспільстві – це політична підсистема, яка взаємодіє з економічною, соціальною, ідеологічною (духовно-моральною) підсистемами.
Предметом політології є в основному феномен політичної влади, закономірності її функціонування і використання в державно організованому суспільстві.
Стосовно розуміння предмета політології виділяють два підходи: плюралістичний і моністичний. Прихильники плюралістичного підходу включають до політології різні дисципліни: історію політичних і правових учень, політичну соціологію, політичну філософію, політичну географію. Прихильники моністичного напрямку розглядають політологію як окрему галузь дослідження зі специфічними методами. Так, у французьких та італійських посібниках термін "політологія" застосовується для позначення дисципліни, яка вивчає політичні режими, інститути, елементи громадянського суспільства. В англо-американській традиції відповідна дисципліна називається "порівняльним правлінням".
Політологія в моністичному значенні включає два аспекти: етатистський (державознавчий), який охоплює коло проблем, пов'язаних із функціонуванням державних інститутів; кратологічний, що вивчає владні відносини на всіх рівнях суспільства.
Політична наука розробляє свій понятійно-категоріальний апарат. Уявлення про категорії, які використовує політологія, дає схема 1.
Схема 1.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Дайте визначення поняття «політологія».
Що є об’єктом вивчення політології?
Що є предметом вичення політології?
Які підходи виділяють стосовно розуміння предмета політології? Охарактеризуйте їх.
Які понятійні категроії використовує політологія?
Політика як соціальне явище
Поняття "політика" – одна з найскладніших категорій політології. Основні труднощі виникають у зв’язку з безмежністю її змісту. У даний термін вкладають багато понять. Наприклад, зовнішня політика, економічна політика, соціальна політика, фінансова політика, профспілкова політика та ін. Політика пронизує все життя суспільства. Перші спроби дати визначення цьому поняттю відносяться до дуже далеких часів: праці про політику Платона й Арістотеля з'явилися близько двох з половиною тисячоліть тому. З того часу мислителями різних історичних епох були створені тисячі праць про політику. Однак і зараз існують десятки різних визначень цього терміна, нерідко суперечливих. У політологічному енциклопедичному словнику політика характеризується як "організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля здійснення власних запитів і потреб".
Стосовно розуміння цього поняття можна виділити декілька аспектів:
1.Політика як державне, регіональне і муніципальне управління.
2.Політика як партійна діяльність у процесі розподілу політичної влади.
3.Політика як діяльність груп тиску, спрямована на відстоювання інтересів соціальних груп на державному рівні.
4.Політика як масова участь у політичних процесах: виборах, референдумах, мітингах, маніфестаціях тощо.
5.Політика як сукупність політичних інститутів, які здійснюють владу й управління суспільством.
Якщо в чотирьох перших випадках акцентується увага на розумінні політики як специфічної форми суспільної діяльності, то в п'ятому – як сукупності певних структур і закономірностей їх функціонування, які можна об'єднати у поняття "політична система". Отже, якщо політичні явища розглядаються в їхньому діяльністному аспекті, вживається термін "політика", якщо в структурно-функціональному – "політична система".
Політику треба розуміти як форму суспільної діяльності, спрямовану на здобуття, використання і підтримку державної влади, реалізацію інтересів особи, соціальних груп на державному рівні.
Політика в суспільстві завжди виражає і представляє певні суспільні інтереси. Інтерес – це об'єктивно зумовлений мотив діяльності окремої людини, соціальної спільноти, суспільства в цілому, спрямований на досягнення мети. Політичний інтерес має пряме або опосередковане відношення до влади для досягнення певних цілей: задоволення матеріальних потреб, піднесення добробуту, стабілізації суспільства, забезпечення умов для безпеки і свободи особи, реалізації власних владних амбіцій, а також розв'язання соціальних потреб, піднесення престижу тощо.
Політичний інтерес виявляється як інтерес окремих осіб та соціальних груп передусім у формі всезагального, тобто у формі, яка має примусову силу для всього суспільства. Тим загальним є здебільшого необхідність збереження єдності й цілісності суспільства, становлення людини як вільної, унікальної й неповторної істоти.
Отже, політика є, по-перше, виявом інтересів окремих осіб, соціальних груп, їх зіткненням і протиборством, по-друге – способом певної субординації цих інтересів, більш значущим й обов'язковим.
Якщо у примітивних суспільствах політика служить інструментом реалізації інтересів панування домінуючих груп, то в сучасному цивілізованому суспільстві – інструментом узгодження інтересів, підпорядкування їх більш загальному – національному інтересу, а також інтересам міжнародних спільнот і організацій.
Усвідомлення політичних інтересів соціальними групами робить їх суб'єктами політики. Суб'єкти політики – це особи і соціуми, а також створені ними установи й організації, які беруть активну, свідому участь у політичному процесі.
Об'єктами політики є всі явища політичного та суспільного життя, на які спрямована діяльність суб'єктів політики.
Ними можуть бути елементи політичної, економічної, правової і культурно-духовної підсистем суспільства, а також соціуми й окремі особи.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Чим є політика для суспільства?
Які сфери в державі регулює політика?
Хто є суб’єктами політики?
Що є об’єктами політики?