
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи учнів до предмету: «Політологія»
- •Тема 1. Розвиток політології
- •Тема 2. Громадянське суспільство і політичне життя
- •Тема 3. Політична влада і політична система суспільства
- •Тема 4. Політична свідомість, культура та ідеологія
- •Тема 5. Політичні трансформації
- •Тема 6. Прикладна політологія
- •Тема 1. Розвиток політології
- •1.1.Політологія як наука
- •Політика як соціальне явище
- •Виникнення та еволюція світової політичної думки
- •1.4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні
- •1.5. Утвердження політології як науки
- •1.6.Українська політична думка хх ст.
- •Зародження і утвердження сучасної політичної думки
- •Тема 2. Громадянське суспільство і політичне життя
- •2.1. Поняття та особливості громадянського суспільства
- •2.2. Права людини в сучасних міжнародних умовах
- •2.3. Політичне життя суспільства
- •2.4. Демократія в політичному житті сучасного суспільства
- •2.5. Людина і політика
- •2.6. Етнонаціональні відносини й національна політика
- •2.7. Етнонаціональна політика в Україні
- •Тема 3. Політична влада і політична система суспільства
- •3.1. Політична влада
- •3.2. Політична система суспільства
- •3.3. Політична система України
- •3.4. Поняття «держава» і торії її походження
- •3.5. Демократична соціальна правова держава
- •3.6. Політичний режим
- •3.7. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •3.8. Становлення багатопартійності в сучасній Україні
- •3.9. Громадські об’єднання і рухи
- •3.10. Політична еліта і політичне лідерство
- •Тема 4. Політична свідомість, культура та ідеологія
- •Сутність політичної культури
- •4.2. Типи політичної культури
- •4.3. Світові політико-ідеологічні доктрини
- •4.4. Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •4.5. Фашизм і неофашизм
- •4.6. Політика і мораль
- •Політична етика
- •4.8. Політика і релігія
- •4.9. Масова інформація та її поширення в суспільстві
- •4.10. Суспільні функції змі
- •Тема 5. Політичні трансформації
- •5.1.Політичні конфлікти
- •5.2.Політична модернізація
- •5.3.Модернізаційний процес в Україні
- •5.4.Міжнародні відносини
- •5.5.Україна у співтоваристві
- •5.6.Україна в сучасному геополітичному просторі
- •5.7.Національна безпека і національні інтереси України
- •Президент України, який
- •Тема 6. Прикладна політологія
- •6.1.Політичне управління та його соціотехніка
- •6.2.Політичні технології
- •6.3.Поняття, функції політичного маркетингу
- •6.4. Функції опитування. Виборча інженерія
- •6.5.Поняття і функції політичного менеджменту
- •6.6. Менеджмент правлячої команди
- •6.7. Політичне прогнозування
4.2. Типи політичної культури
У сучасній політичній науці існують різноманітні типи політичної культури. Вдалу спробу згрупувати найпоширеніші типології зроблено В. Бебиком у книзі «Політологія: теорія, методологія, практика» (див. табл.. 3).
Параметр оцінки |
Тип політичної культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3.
Американський політолог Г. Алмонд та С. Верба виділили три типи політичної культури: патріархальну, підданську, активістську.
Патріархальній політичній культурі властиві такі риси: відсутність у людей інтересу до політики, політичної влади та політичних інститутів; невіддільність політичних орієнтацій від релігійних норм; орієнтація членів суспільства на вождів племені, шаманів.
Підданська політична культура відзначається певним інтересом соціальних суб’єктів до функціонування політичної системи. Проте самі суб’єкти не проявляють особливої політичної активності, покладаючи свої надії на органи влади та політичних лідерів.
Активістська політична культура характеризується значним інтересом громадян до політичної системи та наслідків її функціонування, активною орієнтацією на особисту участь у політичному процесі.
Г. Алмонд та С. Верба відзначають, що у реальній політичній практиці поєднуються усі три типи політичної культури, утворюючи нові змішані типи, а саме: патріархально-підданський, піддансько-активістський, патріархально-активістський.
Чимало дослідників виділяють замкнуті та відкриті типи політичної культури. Замкнуті орієнтуються на власні уявлення про політичне життя, свої національні традиції та звичаї і такий тип політичної культури характернійший для країн Сходу. Відкриті політичні культури також зберігають свої традиції, цінності, норми, але проявляють інтерес до інших політичних ідей, моделей політичного устрою; вони характерні для країн Заходу.
У рамках кожної національної політичної культури розрізняють елітарну та масову політичну культуру. Елітарна – це культура політичної влади, обєднань громадян, інших активних учасників політичного процесу. Масова політична культура – це культура підданих, рядових громадян держави.
Існує чимало й інших критеріїв типології політичної культури. Так, виходячи із ступеня узгодженості у взаємодії політичних субкультур в тій чи іншій країні, політологи виділяють два типи політичної культури: інтегровану (однорідну), фрагментарну (різнорідну)
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Хто з політологів розробив найбільш вдалу типологію політичної культури?
2. Згідно з Г. Алмондом, які є типи політичної культури?
3. В чому полягає суть підданської та активістської політичної культури?
4. Для яких країн характерний замкнутий тип політичної культури?
5. Для яких прошарків суспільства характерна елітарна політична культура?