Тема 6. Прикладна політологія

6.1. Політичне управління та його соціотехніка…………….....117

6.2. Політичні технології………………………………………...119

6.3. Поняття, функції політичного маркетингу………………..121

6.4. Функції опитування. Виборча інженерія…………………..123

6.5. Поняття і функції політичного менеджменту……………..124

6.6. Менеджмент правлячої команди…………………………...127

6.7. Політичне прогнозування…………………………………..131

Список літератури ……………………………………………....133

ВСТУП

Сучасна політологія – один із найважливіших здобутків людського розуму, теоретичне відображення політичної діяльності, без якої неможливе існування суспільства. І в Україні політологія нарешті здобула повне право на існування як самостійна наука і як навчальна дисципліна.

Усі ми є свідками великої реформації суспільно-владних відносин: в Україні формується демократична, правова, соціальна держава й інститути громадянського суспільства, за яких державна влада прагне зробити людей найбільш розвиненими і компетентними в питаннях ефективного здійснення сучасної політики.

Перехід від командно-адміністративної економіки до ринкового господарства, від авторитарно-тоталітарної системи до демократичної, правової, соціальної держави зумовлює необхідність впровадження відповідної політичної культури, формування менталітету, адекватного ринковій економіці та плюралістичній демократії. І якщо європейська політична думка орієнтує громадян на дотримання своїх обов’язків і прояви поваги до держави та її законів, а американська політична наука на перший план висуває інтереси особи, її вміння вирішувати свої власні проблеми у цивілізованому співробітництві із співвітчизниками, то в Україні на нинішньому етапі її розвитку важливо враховувати як запити окремої особи, так й інтереси держави.

Отже, саме в цей час доля кожного залежить від рівня функціонування політичних інститутів, дієвості та обґрунтованості політичних рішень. Політичні знання визначають можливості конструктивних сил і спрямовуються на подолання гострої кризи всієї соціальної системи. Таким чином, у всіх вищезазначених процесах політологія як навчальна дисципліна відіграє унікальну роль. Невідкладне її завдання – політичні знання мають утвердитися у всіх сферах суспільної свідомості. Йдеться передусім про поширення політологічних знань по вертикалі, тобто про підготовку професійних політиків, парламентаріїв, урядовців, працівників державного апарату.

Не менш актуальною і такою ж складною проблемою є поширення політичних знань по горизонталі: серед найширших верств населення, учнівської і студентської молоді, серед усіх соціальних груп, партій, рухів, організацій. Звичайно це не означає, що всі люди мусять одночасно сісти за посібники з політології. Знання про політику засвоюються через засоби масової інформації – газети, журнали, радіо, телебачення, публічні зустрічі з політиками та управлінцями. Проте цілеспрямоване вивчення політології у вищих закладах освіти є базовим у засвоєнні систематизованих знань про демократію. Ґрунтовно вивчивши основи політології, випускник, зрештою, має відчути себе повноцінним громадянином, реальним творцем справжньої демократії, здатним професійно оцінювати реалістичність (чи утопічність) здійснюваної політичної модернізації, тим самим ставши на шлях творення політичної філософії життя, формування правової свідомості, активної громадянської позиції.

Отже, демократія як влада народу має свої правила гри. І в програші залишається той, хто цих правил зовсім не знає чи байдуже ставиться до їх засвоєння, бо ж обов’язково підпадає під владу тих, хто прагне використати, ошукати (через політику, бюрократичні інститути влади тощо) інших людей, позбавити їх частки влади і відповідної частки суспільних благ, на які має право кожен громадянин суспільства. І винні в такому стані речей не тільки ті, хто зловживає владою, а й ті, хто неспроможний цьому запобігти. Політична історія людства переконливо свідчить: демократичний розвиток суспільства неодмінно супроводжується поширенням знань про політику серед громадян держави, і перед усім серед молоді.