2.7. Етнонаціональна політика в Україні

Сьогодні в Україні проживають громадяни 126 національностей (див. табл. 1). Важливим завданням кожної держави є здійснення такої національної політики, яка б максимально задовольняла інтереси як автохтона, так й інших етносів, виключала етноцентризм.

Українці 37419053	Росіяни 11355582
Євреї 486326	Білоруси 440045
Молдавани 324525	Болгари 233800
Поляки 219179	Угорці 163111
Румуни 135825	Греки 95594
Татари 86875	Вірмени 54200
Цигани 47917	Кримські татари 45807
Німці 37849	Азербайджанці 36961
Гагаузи 31967	Грузини 23540
Чуваші 20395	Узбеки 20300
Мордвини 19332	Литовці 11278
Казахи 10505	Чехи 9122
Корейці 8600	Удмурти 8583
Словаки 7943	Башкирці 7402
Марійці 7368	Латвійці 7142
Осетини 5345	Лезгини 4810
Таджики 4447	Естонці 4208
Комі 3959	Туркмени 3389
Албанці 3343	Ассирійці 2759
Аварці 2677	Киргизи 2297
Карели 2276	Комі-перм’яки 2146
Чеченці 1844	Інші національності 21452

Таблиця 1.

Національна політика України спрямована на вирішення комплексу проблем і суперечностей, що об’єктивно виникають у сфері міжнаціональних відносин, на створення сприятливих умов для розвитку українського етносу та національних меншин. В ст. 11 Конституції України записано: «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій та культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної сома бутності всіх корінних народів і національних меншин України».

Основними напрямками державної політики в Україні у сфері міжнаціональних відносин є:

• забезпечення рівних конституційних прав і свобод усім громадянам незалежно від раси, національності, етнічного походження;

• перетворення поліетнічності суспільства, його багато культурності в консолідуючий фактор утворення громадянського суспільства;

• розвиток культурної самобутності українського етносу, всебічний розвиток української культури та мови;

• створення сприятливих умов для розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин;

• інтеграція в українське суспільство етнічних груп, що були незаконно депортовані, здійснення заходів щодо їх політичної, правової, соціальної і культурної реабілітації;

• розширення співробітництва із зарубіжними українцями, піклування про їх національно-культурні потреби (див. табл. 2);

• утвердження у міжетнічних відносинах атмосфери толерантності, дружби, взаємної довіри, поваги до мови, культури, традицій, звичаїв і релігій етнічних груп;

• зміцнення гарантій, які виключали б прояви екстремізму, дискримінації громадян за національною, релігійною або мовною ознаками;

• удосконалення правових основ регулювання міжнаціональних відносин.

Країна	Кількість українців	Країна	Кількість українців
Росія	4362872	Естонія	48271
США	2000000	Литва	44789
Канада	1000000	Таджикистан	41375
Казахстан	896240	Франція	40000
Молдова	600366	Словаччина	39260
Бразилія	400000	Туркменистан	37118
Білорусь	291008	Азербайджен	32345
Аргентина	250000	Уругвай	10000
Узбекистан	153197	Парагвай	10000
Киргизстан	108027	Вірменія	8341
Латвія	92101	Велика Британія	30000
Країни колишньої	60000	Польща	30000
Югославії		Німеччина	25000
Грузія	52443	Чехія	15322

Таблиця 2.

Здійснення державної політики у сфері міжнаціональних відносин покладається на відповідні центральні і місцеві органи виконавчої влади. У Верховній Раді України діє Комітет з питань пра людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. При місцевих радах депутатів можуть створюватися і функціонувати на громадських засадах дорадчі органи з представників національних меншин, порядок функціонування яких визначається відповідними депутатськими радами.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Скільки національностей проживає в Україні?

2. Які з них є найчисельнішими?

3. Які основні напрямки етнонаціональної політики в Україні?

4. В яких зарубіжних країнах проживає найбільше українців?