Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Кафедра менеджменту

Методичні вказівки до практичних занять та завдання для індивідуальної і самостійної роботи з дисципліни «Управління змінами» для студентів спеціальності

7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» та студентів спеціальності 8.03060101

«Менеджмент організацій і адміністрування» (всіх форм навчання)

Чернігів, 2013

Методичні вказівки до практичних занять та завдання для індивідуальної і самостійної роботи з дисципліни «Управління змінами» для студентів спеціальності

7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» та студентів спеціальності 8.03060101«Менеджмент організацій і адміністрування» (всіх форм навчання) / Укладачі: Ладонько Л.С., Карпенко Н.Л. – Чернігів, ЧДІЕУ. – 2013 – 27 с.

Укладачі: Ладонько Л.С.,

к.е.н., доцент

Карпенко Н.Л.

ст.викл.

Рецензент: Косач І.А.

к.е.н., доцент

Коректор: Кременна В.Д.

ст. лаборант

ВСТУП

Всі зміни в організації повинні утворювати постійний процес, а не разові заходи.

Таке розуміння змін на рівні життєвої філософії повинне знайти відображення у всій

системі управління - від її ідеологічної основи до процедур прийняття рішень. Тільки в цьому випадку зміни будуть менш болісними, отримають підтримку у співробітників та забезпечать позитивний результат.

Одна з головних проблем, що постає перед менеджерами організації - як спонукати організацію до змін. Сьогодні існує безліч методів, які спроможні підвищити ефективність організаційних перетворень, якість прийнятих рішень та адаптивність до змін. Один з них - побудова команди. Специфічні риси організаційних змін визначають ключову роль команди у процесі їхньої підготовки й проведення.

Багато дослідників сьогодні присвячують свої праці оцінці можливості проведення організаційних змін, готовності організації до змін, акцентують увагу бізнесмена-практика на важливості етапу планування трансформаційних процесів і оцінки ресурсів необхідних для успішної реалізації змін. Дана дисципліна детально розглядає критично значущі для оцінки можливості проведення змін чинники та конкретні інструменти, які використовуються для цієї мети сучасними компаніями.

Мета дисципліни «Управління змінами»: оволодіння практичними знаннями та набуття практичних навичок із організації процесу управління змінами.

Завданням вивчення дисципліни :

• розуміння сутності змін та природи їх виникнення;

• формування в студентів наукового світогляду і знань із технологій та методів управління змінами в організаціях;

• вивчення особливостей функціонування організацій в умовах безперервних змін.

Результати вивчення дисципліни. Після вивчення дисципліни студент повинен:

• володіти навичками управління індивідуальними, груповими та організаційними змінами,

• самостійно провести аналіз готовності компанії або підрозділу до проведення організаційних змін;

• самостійно розробити план підготовки до проведення організаційних змін з урахуванням можливих ризиків реалізації;

• спрогнозувати вірогідні осередки опору змінам як організаційних систем, так і окремих працівників.

Предметом дисципліни «Управління змінами» є принципи, методи і моделі управління організаційними, колективними та індивідуальними змінами окремих співробітників для забезпечення конкурентоспроможності функціонування організацією в умовах нестабільності зовнішнього середовища.

Практичне заняття № 1. Етапи розвитку і кризи зростання організації

Контрольні питання до теми.

1. Сутнісна характеристика організаційного розвитку.

2. Сутність, місце та значення змін у діяльності підприємства

3. Основні наукові підходи до визначення поняття «зміни».

4. Модель організаційного розвитку Л. Данко.

5. Модель життєвого циклу організації Л. Грейнера та фактори організаційних змін.

6. Модель життєвого циклу організації І.Адізеса та фактори організаційних змін.

7. Зовнішні та внутрішні фактори організаційних змін.

8. Класифікація організаційних змін. Особливості форм змін.

9. Класифікація типів підприємств по відношенню до сприйняття змін.

10. Рівні і форми участі підприємств в організаційній перебудові в залежності від характеру і складності змін.

Завдання для поглибленого вивчення теми

1. Опишіть складові процесу організаційних змін: суб’єкти та об’єкти змін.

2. Розгляньте історію розвитку теорії організаційних змін.

3. Опишіть основні положення теорії організаційного розвитку П.Сенге.

4. Що таке межі росту. Стратегії дій з урахуванням меж росту.

5. У чому полягає особливість моделі організаційного розвитку Є. Ємельянова та

С. Поварніцина.

6. Розкрийте сутність основних складових організаційної досконалості за Харінгтоном.

7. Охарактеризуйте сфери організаційних змін за Р. Дафтом.

Практичне завдання:

1. Використовуючи відомі вам моделі організаційного розвитку побудуйте модель розвитку конкретної організації. Виділіть фази розвитку;

2. Виділіть кризи зростання організації. Охарактеризуйте їх.

Методичні рекомендації до виконання практичного завдання.

Етапи розвитку і кризи зростання компанії по-іншому можна назвати життєвим циклом організації. Незважаючи на унікальність кожної компанії, увесь період її існування можна розбити на основні етапи, через які вона проходить. Перехід від одного етапу до іншого пов'язаний із здійсненням змін, щоб полегшити проведення змін і перехід від одного етапу до іншого, необхідно знати особливості кожного етапу в цьому ланцюжку.

Розглянемо класичний життєвий цикл організації. Перерахуємо сукупність стадій, які проходить організація в період свого життя: народження, дитинство, юність, зрілість, старіння, відродження.

Народження будь-якої організації пов'язане з необхідністю задоволення інтересів нового покупця, з пошуком і заняттям вільної ринкової ніші.

Головна мета організації на цій стадії - виживання, що вимагає від керівництва організації таких якостей, як віра в успіх, готовність ризикувати, працездатність. Характерною для цієї стадії є невелика кількість компаньйонів.

Дитинство - стадія небезпечна, оскільки саме в цей період відбувається несумірний в порівнянні із зміною управлінського потенціалу зростання організації, терплять крах із-за недосвідченості і некомпетентності менеджерів.

Основним завданням підприємства в цей період є зміцнення своїх позицій на ринку, при цьому особливе значення надається посиленню конкурентоспроможності.

Головна мета організації на цій стадії - короткочасний успіх і забезпечення бурхливого зростання.

Юність - це період переходу від комплексного менеджменту, здійснюваного

невеликою командою однодумців, до диференційованого менеджменту з використанням простих форм фінансування, планування і прогнозування.

Головна мета організації в цей період - забезпечення прискореного зростання і, як правило, повне захоплення своєї частини ринку.

Стадія юності характеризується тим, що інтуїтивна оцінка ризику керівництвом організації вже не є достатньою, що примушує менеджерів удаватися до математичних оцінок можливих втрат в результаті дії ризику. У цей період організація потребує появи фахівців з вузькоспеціалізованими знаннями.

Теми рефератів:

1. Організаційна досконалість - основа організаційних змін.

2. Сутність змін у природі та у відкри­тих соціально-економічних системах, їх взаємозв'язок.