- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 дослідження блоку динамічних перетворень типу д05
- •1 Завдання до роботи
- •2 Загальні відомості
- •3 Алгебраїчний модуль а001
- •4 Модуль динамічних перетворень д005
- •5 Органи налаштування та контролю
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 дослідження аналогового регулюючого блоку з імпульсним вихідним сигналом типу р27
- •1 Завдання до роботи
- •2 Загальні відомості
- •3 Вимірювальний модуль и001
- •4 Регулюючий модуль р027
- •5 Органи налаштування та контролю
- •6 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 дослідження аналогового регулЮючОго блоку з безперервним вихідним сигналом типу р17
- •1 Завдання на роботу
- •Загальні відомості
- •Вимірювальний модуль ит002.1
- •Статична характеристика модуля описується рівнянням
- •4 Регулювальний модуль р017.1
- •5 Органи налаштування та контролю
- •6 Порядок виконання роботи
- •Дослід 5. Визначення градуювання потенціометра «Ти»
- •Література
- •270044, Одеса, пр. Шевченка, 1
4 Регулювальний модуль р017.1
4.1 Функціональну схему модуля Р017.1 подано на рисунке 3.1. Модуль містить вхідний підсилювоч 7, інтегратор 8, диференціатор 9, суматор 10, вихідний підсилювач 11, перетворювач напруги у струм 12, обмежувач 13, вузол безударного перемикання 14.
Вхідний підсилювач 7 сприймає вхідний сигнал Х0, що дорівнює сигналу неузгодження ε, та перетворює його за аперіодичним законом з коефіцієнтом пропорційності КП та постіною часу ТДФ.
Сигнал з виходу підсилювача 7 надходить на вхід інтегратора 8, що інтегрує його з постіною часу ТИ, та на вхід диференціатора 9, що диференціює його з постіною часу ТД. Сума сигналів вхідного підсилювача, інтегратора та диференціатора, що одержана на виході суматора, надходить на вихідний підсилювач 11, що формує вихідний сигнал модуля за напругою Y1. Суматор та вихідний підсилювач охоплені НЗЗ через вузол дискретної зміни коефіцієнта пропорційності КП («Множитель КП»). Величина диференційної складової закону регулювання обмежується за допомогою нелінійного елемента в НЗЗ, який зв’язує вихід суматора з входом диференціатора. Вихідний підсилювач 11 також керує перетворювачем напруги на струм 12, що формує вихідний струмовий сигнал модуля Y2. Обмеження вихідних сигналів за мінімумом та максимумом забезпечується регульованими пороговими пристроями обмежувача 13, що знаходяться в НЗЗ вихідного підсилювача. Одночасно обмежується вихідний сигнал інтегратора.
Вихідний підсилювач 11 керується вузлом безударного перемикання режимів роботи модуля, що складається з реле з контактами, що перемикаються. В режимі ручного керування ланцюг живлення обмотки реле замикається зовнішним перемикачем керування, реле спрацьовує та перемикає вихід суматора 3 входу вихідного підсилювача на вхід інтегратора. Вихідний підсилювач при цьому керується сигналом ручного керування, що надходить від зовнішнього блока керування, а вихідний сигнал цього підсилювача відслідковується інтегратором через суматор.
ПІД-закон регулювання реалізовано при всіх включених складових закону регулювання
(3.2)
де Yi(s), ε(s) – зображення за Лапласом, відповідно, вихідного сигналу модуля та сигналу неузгодження, виражених у відносних одиницях від номінального діапазону їх зміни.
ПІ-, ПД-, П-закони регулювання реалізовані при вимкнутих відповідно Д-, І- та ІД-складових.
Ланцюг вихідного сигналу модуля гальванічно зв’язаний з ланцюгами вихідних сигналів, що є вихідними сигналами блоку в цілому.
4.2 Електричну принципову схему модуля Р017.1 подано на рисунку 3.3. Вхідний підсилювач побудований на ОП А1 з високоомними входами. Згладжування пульсацій вхідного сигналу модуля виконується за допомогою аперіодичної ланки- R11-C2, включеної на вході ОП. Коефіцієнт пропорційності КП плавно регулюється потенціометром R20 «КП», постійна часу демпфування – змінним резистором R11 «ТДФ». Вхідний підсилювач балансується підстроєчним резистором RI7. Параметри КП та ТДФ зв’язані з параметрами схеми співвідношеннями:
(3.3)
(3.4)
де αКП = 1; 10 – в залежності від положення замикача S3 («×1»; «×10»);
β = 0,03…1 – доля вихідної напруги ОП А1, що знімається з движка потенціометра R20 відносно ОТ схеми;
αR11 – положення движка потенціометра R11;
R11 – величина повного опору потенціометра R11, МОм:
С2 – величина ємності конденсатора С2, мкф.
Інтегратор побудовано на OП А2 з високоомними входами. Постійна часу інтегрування ТИ регулюється плавно потенціометром R1 «Ти» та дискретно з допомогою комутаційних гнізд S1 («×1»; «×10»; «Выкл»). Величина Ти зв’язана з параметрами схеми співвідношенням
(3.5)
де α = 0,1…1 – доля вхідного сигналу інтегратора, що знімається з точки з’єднання резисторів R3, R4 відносно ОТ схеми при даному положенні движка потенціометра R1;
RИ
–
величина
опору в
МОм,
причому
в
положенні
замикача
S1
«×1»; RИ
= R9
в
положенні
замикача
S1
«×10»;
C4 – величина ємності конденсатора С4, мкф.
При встановленні замикача S1 в положення «Выкл» вихідна напруга інтегратора дорівнює нулю при будь-якому вхідному сигналі. Інтегратор балансується змінним резистором R18.
Рисунок 3.2 – Принципова електрична схема модуля Р017.1
Диференціатор побудовано на ОП A3 з високоомними входами. Постійна часу диференціювання ТД регулюється плавно потенціометром R21 «ТД» та дискретно за допомогою замикача S2 («×1», «×10», «Выкл»). Величина ТД зв’язана з параметрами схеми співвідношенням
(3.6)
де α = 0,1...1 – доля вихідної напруги мікросхеми A3, що знімається з точки з’єднання резисторів R26, R27 відносно ОТ схеми при даному положенні движка потенціометра R21;
RД
– величина опору в МОм, причому
в положенні замикача S2
«×1»; RД
= R15
в положенні S2
«×10»;
С1 – величина ємності, мкф.
При встановленні замикача S2 в положення «Выкл» вихідна напруга диференціатора дорівнює нулю при будь-якому вхідному сигналі. Суматор виконано на ОП А4. Вихідні сигнали інтегратора та диференціатора, а також сигнали НЗЗ з виходу вихідного підсилювача підсумовуються на неінвертуючому вході ОП. Вихідний сигнал вихідного підсилювача та сигнал місцевого НЗЗ подаються на інвертуючий вхід ОП А4.
Вихідний підсилювач виконано на ОП А7 та транзисторі V15, що працює в режимі емітерного повторювача. Вихідний сигнал емітерного повторювача надходить на вихід блока по напрузі Y1 (0-10 В) та на вхід перетворювача напруги у струм. Вихідний підсилювач та суматор охоплені НЗЗ через резистор R41.
Перетворювач напруги у струм виконано на ОП А6 та транзисторах V12, V14, охоплених глибоким послідовним НЗЗ, що знімається з резистора R60 при діапазоні вихідного сигналу 0-5 мА. У діапазоні вихідного сигналу 0-20 або 4-20 мА паралельно резистору R60 за допомогою зовнішніх перемичок підключаються резистори, відповідно, R66, R67.
Початковий рівень діапазону 4-20 мА задається від джерела опорної напруги -10 В, що розташоване у вимірювальному або регулюючому модулі, через резистор R68 за допомогою перемичок на клемах блока. Струм колектора транзистора V14 подається на струмовий вихід Y2 блока.
Обмежувач вихідного сигналу містить ОП А5, А8, що працюють у режимі порогових елементів, та джерело опорної напруги -10 В, побудоване на транзисторі V16. Опорна напруга подається на потенціометри R32 та R72, за допомогою яких встановлюються відповідні рівні обмежень. Вузол безударного перемикання режимів роботи містить реле К1 з перемикальними контактами. В режимі ручного керування на вхід вихідного підсилювача через резистор R44 подається сигнал напруги 0-10 В від зовнішнього блока керування. Сигнал, пропорційний вихідному сигналу вихідного підсилювача, через резистор R41 надходить до суматора, а з його виходу через контакти реле К1 – до входу інтегратора, що відслідковує вихідний сигнал блока та забезпечує безударне перемикання з ручного керування на автоматичне та навпаки.
